Не вбивай
Шрифт:
димензія— тут: розмір
дівина[дивина] — трав'яниста рослина з ясно-жовтими квітками
дідич— поміщик, великий землевласник
діймаво— гостро відчутно
довг— борг
ДольськаАнна — княгиня, тітка польського короля С. Лєщинського, кума І. Мазепи
домашня війна— громадянська війна
допрос(рос.) — допит
доробкевич— людина, яка своєю працею «доробилося»
ДорошенкоПетро — гетьман Правобережжя. Добровільно склав з себе гетьманські повноваження. 1676 р. І. Мазепа довго служив у нього, належав до його найближчого оточення.
дригнути— задрижати, здригнутися
дріб— тут: малі діти
дрянь черкасская(рос.) — погань українська; від черкаси — старовинної назви українців, зокрема козаків
евіденція— облік, реєстрація
едукація— освіченість, вихованість
екселенція— превосходительство, ясновельможність
ексцелента едукація(лат.) — прекрасна освіченість
електор— виборець
Ефіальт— у давньогрецкій міфології один із двох братів Алоадів — велетнів, які відзначалися надзвичайною силою. У дев'ятирічному віці вони намагалися побороти богів, згодом хотіли дістатися до неба і домогтися кохання богинь. За зухвалість були жорстоко покарані після смерті.
Єремія— великий старозавітний пророк, якому, зокрема, належить плач за зруйнованим Єрусалимом
єфимок[єфимка] — назва іноземної монети, переважно срібної (талер, голландська марка й ін.), яка була в обігу в Московії XVII–XVIII ст. Використовувалася як матеріал для карбування російської срібної монети.
жарений(рос.) — смажений
жгучий(рос.) — гарячий, пекучий
желати— бажати
жемчуг(рос.) — перли
живло— стихія; жива природа
жмінка— жменька
жолуб— жолоб, ясла
жужелиця— залишки після згорання твердого палива
завести— не виконати потрібного, обіцяного, шкодячи комусь
загальниця— час, вільний від посту
загарливий— запопадливий; напружений
задолувати— заховати (закопати під долівкою тощо)
задубіти— заціпеніти, втратити рухливість (від холоду, страху, горя тощо), також про покійника
заїрський перепуд— жах, переляк
закатрупити— вбити, замордувати
заков'язнути— померти
Заленський[Залевський] — за одними даними, ректор колегії у Вінниці, за іншими — ксьондз. За дорученням І. Мазепи, їздив у Саксонію, до короля Станіслава Лєщинського, привозив таємні повідомлення до Батурина. У 1720-их роках турбувався про долю мазепинців, зокрема за його протекцією був прийнятий під команду полковника Загвойського Опанас Герцик.
залив(рос.) — затока
замаєний— прикрашений зеленню, гілками, квітами
запрятати(діал.) — прибрати
зарисуватися— тут: потріскати
затроювати— затруювати
заушник— нашіптувач
заушниця— завушня; сережка
збігця— втікач
збірка— збір
звіди— розвідка, вивідування
звідомлення— звіт
ЗґураТимофій (Стигліїв, Гречанін) — за припущенням, належав до греків, які переселилися до Ніжина. Користувався довір'ям у гетьмана І. Мазепи, який посилав його, зокрема, в Туреччину з дипломатичним дорученням щодо можливої співпраці й допомоги у звільненні України. Гетьман доручав Зґурі і фінансові операції. Помер наприкінці 1708 р. у Ромнах — тодішній резиденції Карла XII та І. Мазепи.
ЗеленськийДмитро — Лубенський полковник, свояк І. Мазепи. Належав до старшин, які після доносу В. Кочубея з власної ініціативи клялися у вірності гетьманові. Лише з ним, Д. Апостолом та Д. Горленком гетьман радився, чи йти на з'єднання з московським військом. Після Полтавської битви здався. 1711 р. був ув'язнений і засланий до Сибіру, де у злиднях помер.
зимний— холодний
зимно— холодно
зіло— зело; дуже
зільник— квітник
зіркатий— пухирчастий
злудливий— оманливий
зментружений— занепокоєний, стривожений
знаки перепинання(рос.) — розділові знаки
зовиця— чоловікова сестра
зорішливий— зоряний
зрабований— пограбований
ієрихонська труба— дуже гучний, трубний голос. Від назви біблійного міста Ієрихона, надзвичайно міцні стіни якого впали від звуку священних труб ізраїльських воїнів.
ізміна(рос.) — зрада
ізмінник(рос.) — зрадник
інкомодувати— причиняти неприємності
інсигнії[клейноди] — найчастіше дорогоцінні предмети, що є ознаками влади (атрибутами державності), гідності, спеціального відзначення. У княжі часи до них належали бунчуки, стяги. У козацтва інсигніями були корогва (прапор-святиня), булава, бунчук, гербова печатка, литаври, сурми, тростинова палиця зі срібною кулею, пернач (полковницька регалія). Від XVI ст. ознакою найвищої військової (гетьманської) влади була булава. У духівництва інсигніями є митра, панагія, посох, корогва.