Нейтрино залишається в серці

Безорудько Віктор Григорович

На небі: космічний корабель «Іван та Марія» вже десь виходить за межу нашої галактики. Космонавти-роботи відкрили нову туманність з велетенським ядром. Туманність рухається в напрямку Землі. Можна

сподіватися, що на нашій плянеті почнеться нова аномалія — письменники-фантасти напишуть чимало трилогій і дилогій про зустріч Землі з туманністю. Іван та Марія змусили швидко битися серця астрономів, астрофізиків, астробіологів та астрохеміків — вони виявили величезну чорну плянету, яка вбирає в себе світло. Плянета зовсім не рухається, вона потрапила в те місце, де взаємно діють кілька ґравітаційних полів. Деякі вчені-скептики заявили, що коли вірити повідомленням, які надходять з «Івана та Марії», то треба відкинути геть майже всі теорії та гіпотези про будову всесвіту. Тепер ніяк не можна пояснити, на скількох стовпах він тримається.

На Землі: Карась повернувся від папуасів. Він зараз працює над моделюванням клітини мозкової речовини з підвищеними засобами пам’яті. Чубарик усе ще ніяк не наважиться піти на пенсію. Він глибоко переконаний, що коли залишить свій кабінет, — наука тупцюватиметься на місці і припиниться всякий прогрес на Землі. Прюст написав три науково-фантастичні романи і на їхній основі створив чотири п’єси та два сценарії. П’єси та сценарії не поставлені. Дуся одружилася з одним любителем біфштексів і смажених карасів. Вона тепер не соромиться своїх покривлених зубів, не затуляє рота долонею. Стріли пускає тільки у серце свого чоловіка. На світ народилися Іван та Марія справжні. Дід Карась іноді досліджує розумові здібності своїх онуків і приходить до висновку (всі діди до такого висновку приходять), що його онуки будуть геніями. Інка і я поділяємо таку думку і підтримуємо її. Це тому, що останнім часом на Землі помічається різке зменшення талантів за рахунок збільшення геніїв. Зюзя-Музя, взнавши, що він уже дядько, раптом став поважним, втратив будь-який інтерес до польоту на інші плянети, віддавши перевагу футболу. Я, як і раніше, частенько стою на килимі перед Золотим Зубом і терпляче слухаю вказівки — пишіть так, щоб не було ніякої сенсації. А Нейтрино? Де воно зараз? Так і лишилося воно в моєму серці. Навіки.