Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950
Шрифт:
Петро. — Автор має на увазі одного з 12-ти міфічних апостолів, який, за Євангелієм від Матфея, був найближчим учнем Христа.
Бачу, що управдома без трельяжа не переконати… — натяк на хабарницьку натуру кербуда.
…коли в Київ без виклику не можна?! — Починаючи з цієї фрази, письменник піддає нищівній критиці лише зовні сувору тогочасну систему столичної прописки, що нерідко потрапляла до рук корумпованих елементів. Тому на Київ і посунули всілякі пройдисвіти, озброєні фальшивими документами про героїчну участь у війні («що на Чумацькому Шляху ансамблем пісні та танку ворожу групіровку
Всехсвятський — український астроном, професор Київського університету.
Такі собі зустрічі й розмови. Вперше надруковано у виданні: Твори: В 7 т. — Т. 5. — С. 259–261. В машинописній копії рукопису, що зберігається в архіві письменника, вказано дату написання: «25.ХІ 1945».
Подається за машинописною копією рукопису.
Інститут імені Лисенка. — Йдеться про Музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Заснований 1918 р. на базі Музично-драматичної школи М. Лисенка. 1934 р. на базі інституту створено Київську консерваторію і Київський інститут театрального мистецтва.
Кропивницький Марко Лукич (1840–1910) — український драматург, актор, режисер, композитор.
Маруся Богуславка — героїня однойменної історичної драми М. Старицького.
«66» — карточна гра.
…І тільки іноді в «підкидного»! — назва карточної гри.
Вона взяла Гриця та й причарувала. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 28 лист.
Подається за першодруком.
Дружка — дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді.
Шафер — товариш молодого (жениха), який є головним розпорядником весілля.
«Челсі» — назва відомого англійського футбольного клубу.
Якби моя бабуся встали. Вперше надруковано в журн. «Радянська жінка». — 1946. — № 2–3. — С. 31.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 323–326.
«Очеретом качки гнала» — українська народна пісня.
…Дівчинка й мертвопетлює… — Тобто дівчина робить на літаку т. зв. «мертву петлю», складну фігуру вищого пілотажу.
Рекордсмен. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 27 квіт.
Подається за першодруком.
Недоуздок — вуздечка без вудил.
Чепіга — рукоятка в плузі.
«Ой ти, Галю…» — українська народна пісня.
Фуражна корова — дійна корова, що одержує додатковий фураж, тобто сухі корми.
«От у нас на хуторі!» Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання для західних областей УРСР). — 1946. — № 6. — С. 2.
Подається за виданням: «Збірка фейлетонів». — К. — 1950. — С. 11–13.
Симентальський профіль. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1946. — № 15–16. — С. 5.
Подається за першодруком.
Симентал — бик симентальської породи, тобто породи великої рогатої худоби полово-рябої, рідше — червоно-рябої масті, яка характеризується високими м'ясними та молочними якостями.
МТФ — молочно-товарна ферма.
Завмитифика — тобто завідувач МТФ.
Дозвольте помилитись! Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 21 серп.
Подається за першодруком.
Через вісім днів після публікації фейлетону в «Правде» з'явилася редакційна замітка під заголовком «Неправильний виступ газети «Радянська Україна», де безневинні міркування автора про необхідність у сюжеті твору художнього конфлікту тощо, а також його сатиричні кпини з пройдисвітів і пристосуванців, що паразитували на воєнному й трудовому героїзмі народу, були витлумачені грубо тенденційно, за примітивними стандартами вульгарного соціологізму, з демагогією і політичними звинуваченнями літератора в нібито лояльному ставленні до «гнилої аполітичної теорії про право письменників на помилки», тобто «право на відхід від нашої радянської ідеології, право на свободу від критики».
30 серпня 1946 р. «Радянська Україна», передрукувавши згадану замітку на своїх сторінках, визнала свою помилку і зобов'язалася «зробити з цього в своїй дальшій роботі необхідні висновки, посилити політичну вимогливість і критичне ставлення до одержуваних нею матеріалів». Після цього почалася масована «проробка» письменника на всіх громадських і політичних рівнях, огульне паплюження його творчості, зокрема «мисливських усмішок». Нездорові пристрасті навколо фейлетону розпалювали, певна річ, передовсім діячі, виведені у творі в образі «обізнаного товариша», тобто бюрократи, котрі абсолютно не розуміються в мистецтві, а в усьому нетрафаретному вбачають підкоп під «основи». Свою лепту в брудну кампанію внесли й ті люди, котрі пересиділи воєнне лихоліття в теплих краях, а у важкі часи відбудови народного господарства теж зуміли прилаштуватися на вигідних містечках. Їхня бурхлива «діяльність» на тлі пивної піни теж була принагідно відбита у фейлетоні. Як засвідчила дружина письменника В. О. Губенко-Маслюченко, і автор фейлетону, і редакція «Радянської України» одержали силу анонімних послань з наклепницькими вигадками й погрозами. В цій атмосфері загального цькування Остап Вишня змушений був написати відкритого листа до редакції «Радянської України» 8 жовтня 1946 року, в якому визнав свої неіснуючі помилки. Цей лист, проте, не був надрукований. Оригінал його зберігається в архіві письменника.
Знаєте-понімаєте, як вести своїх героїв отак прямо та й прямо, так виходить дуже вже прямо. — Натяк на горезвісну «теорію» безконфліктності, що канонізувала лакувальні писання, далекі від реального життя народу.
Дідів прогноз. Уперше надрукозано в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 28 берез.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 375–378.
Весна-красна (У Ганни Денисівни Кошової).Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 1 трав.
Кошова Ганна Денисівна (1871–1948) — новатор сільськогосподарського виробництва. В 1935 р. в колгоспі «Гігант» Сквирського району на Київщині зібрала по 537 центнерів цукрових буряків з гектара. Одна з ініціаторок т. зв. руху п'ятисотенниць.
Як я Микиті Сергійовичу в очі дивитимусь? — Ідеться про М. С. Хрущова, тодішнього секретаря ЦК КП(б)У.
Вішта! Вішта! — вигук, яким у деяких місцевостях України заведено поганяти коней.