П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню
Шрифт:
Далтон відклав ручку.
— Несан, ти пам'ятаєш нашу з тобою першу зустріч? — Питання дещо спантеличило Несана.
— Так… е-е… так, пане! — Гаркнув він. — Пам'ятаю.
— Там, трохи далі по коридору. Біля майданчика.
— Так, майстер Кемпбелл. І дуже вдячний вам за те, що ви не… Тобто за те, що ви так добре до мене поставилися.
— За те, що я не повідомив на кухню, що ти знаходився там, де тобі бути не належало.
— Так, пане. — Несан облизав губи. — Ви були дуже ласкаві, майстер Кемпбелл. — Далтон потер скроню.
— Я
— Так, пане, це правда.
— І ти довів, що слів на вітер не кидаєш. Довів, що зробиш все необхідне, щоб захистити його добре Ім'я. — Далтон злегка посміхнувся. — А пам'ятаєш, що я тобі ще сказав тоді на майданчику?
Неса відкашлявся.
— Що я коли-небудь зароблю право на прізвище?
— Вірно. Поки що ти дієш так, як я від тебе очікував. А чи пригадуєш, що ще тоді відбулося на майданчику?
Далтон не сумнівався, що хлопець все пам'ятає. Таке не забувається. Несан напружився, намагаючись знайти слова, щоб сказати це, не називаючи речі своїми іменами.
— Ну, пане… тобто там…
— Несан, ти пам'ятаєш, як та юна дама тебе вдарила? Несан кашлянув.
— Так, пане, це я пам'ятаю.
— І ти її знаєш?
— Її звати Беата. Вона працює в м'ясника Інгера. Вона ходить зі мною на покаяння.
— І ти, звичайно, бачив, що вона тут робила. Міністр тебе бачив. Стейн тебе бачив. Ти напевно бачив їх з нею?
— Міністр не винен, пане. Вона отримала те, що просила. Тільки й усього. Вона весь час сохла по ньому, розповідала, який він красень і який чудовий чоловік. Кожен раз зітхала, вимовляючи його ім'я. Знаючи її, можна точно сказати, що вона отримала те що хотіла, пане.
Далтон посміхнувся про себе.
— Вона тобі подобалася, так, Несан?
— Ну, я толком не знаю, пане. Важкувато добре ставитися до когось, хто тебе ненавидить. З часом набридає, знаєте.
Далтон чудово розумів, як хлопчина насправді ставиться до цієї дівиці. У нього всі почуття на лиці написані.
— Розумієш, Несан, справа в тому, що ця дівчина може раптово побажати учинити нам неприємності. Іноді дівчата так поступають через деякий час. Колись ти сам з цим зіткнешся. Будь обережний, виконуючи їх побажання, тому що іноді вони потім можуть заявити, що ніколи ні про що подібне не просили. Хлопчина здивувався.
— А я й не знав, пане! Спасибі за пораду!
— Коротше, як ти сказав, вона отримала лише те, що просила. Силою її ніхто не примушував. Тепер же вона, схоже, передумала і, цілком можливо, почне волати про згвалтування. Майже як Клодін Уінтроп. Жінки, що побували з займаючими важливі пости чоловіками, іноді так потім роблять, бажаючи що-небудь отримати. Ними керує жадібність.
— Майстер Кемпбелл, я впевнений, що вона не…
— Нещодавно мені наніс візит Інгер. — Несан позеленів.
— Вона розповіла Інгеру?!
— Ні. Вона лише заявила, що більше не стане возити в маєток товар. Але Інгер — людина недурна. Він вважає, що йому відома причина. І він хоче справедливості. Якщо він змусить цю дівчину, Беату, висунути обвинувачення, міністр може незаслужено опинитися об'єктом мерзенних звинувачень. — Далтон встав. — Ти знаєш цю дівчину. Може виникнути необхідність розібратися з нею, як з Клодін Уінтроп. Вона тебе знає. І дозволить тобі наблизитися.
Неса став зеленувато-попелястим.
— Майстер Кемпбелл… пане, я…
— Ти що, Несан? Ти вже не хочеш заробити прізвище? Втратив інтерес до роботи гінця? Перестала подобатись нова форма?
— Ні, пане, справа не в цьому.
— А в чому, Несан?
— Ні в чому, пане. Ну… як я вже сказав, вона отримала лише те, що просила. І розумію, що вона не має права звинувачувати в чомусь міністра, тому що він нічого поганого не зробив.
— Не більше права, ніж було у Клодін. — Несан судорожно проковтнув.
— Ні, пане. Не більше. — Далтон всівся назад.
— Я радий, що ми один одного зрозуміли. Я тебе покличу, якщо вона стане небезпечна. Будемо сподіватися, цього не станеться. Хто знає, може, вона й передумає висувати такі мерзенні звинувачення. Може, хтось зуміє вбити їй в голову трохи здорового глузду до того, як знадобиться захищати міністра від її мерзенних інсинуацій. Можливо, вона навіть прийде до висновку, що робота в м'ясника — не для неї, і відправиться працювати на якусь ферму. Або ще куди.
Далтон ліниво жував кінчик ручки, проводжаючи очима Несана, який акуратно причинив за собою двері. І подумав, що було б цікаво подивитися, як хлопчина впорається із завданням. Якщо у нього нічого не вийде, то Роулі впорається напевно.
Але якщо Несан усе зробить як треба, тоді всі деталі вляжуться в потрібну мозаїку, одна до однієї.
40
Чоботи майстра Спінка, який, заклавши руки за спину, крокував між лавами, ритмічно вистукували по підлозі. Слухачі все ще схлипували, оплакуючи андерських жінок, переживаючи за те, що зробило з ними хакенське військо. Несан вважав, ніби знає все, що йому належить почути на цьому уроці, але помилився. Розповідь була куди жахливішою, ніж він міг собі уявити.
Він відчував, що обличчя в нього не поступається за кольором волоссю. Майстер Спінк відмінно заповнив прогалини в сексуальних знаннях Несана. Але це виявилося далеко не настільки приємним, як він припускав. Те, про що він завжди так солодко мріяв, викликало після розповідей майстра Спинка про тих андерських жінок лише відразу.
Ще більше нагнітало становище те, що Неса сидів між двома жінками. Знаючи, про що буде урок, жінки спробували сісти купкою з одного боку кімнати, а чоловіки — з іншого. Зазвичай майстру Спинку було байдуже, як вони розсаджуються.