Повна темрява. Без зірок
Шрифт:
— Так. Недалеко. Я казала вам це обом тисячу разів, — вона ковтнула вина і, замість того щоб поставити склянку долі, як робила це перед тим, затримала її в руках. Помаранчеве світло над західним обрієм поглибшало до потойбічного зелено-пурпурового сяйва, яке, здавалося, запалало в її склянці.
— Якби йшлося про Сент-Луїс, то була б інша справа.
— Я відмовилася від цієї ідеї, — сказала вона. Авжеж, звісно, це означало, що вона дослідила тамтешні перспективи й оцінила їх для себе як проблематичні. У мене за спиною, звичайно. Все за моєю спиною, окрім юриста тієї компанії. Та й з ним вона б зробила все також у мене за спиною,
— Вони куплять усе разом, як ти гадаєш? — спитав я. — Всі 180 акрів?
— Звідки мені знати? — ковток; друга склянка спорожніла наполовину. Якби я зараз сказав їй, що вже досить і спробував забрати в неї вино, вона б відмовилася віддати склянку.
— Ти знаєш, я не маю в цьому сумнівів, — сказав я. — Щодо цих ста вісімдесяти акрів, як і щодо твого Сент-Луїса. Ти вже все з’ясувала.
Вона скоса кинула на мене хитрий погляд... а тоді вибухнула брутальним реготом.
— Мож’иво, й так.
— Сподіваюсь, ми могли б підшукати для нас якийсь дім на околиці міста, — сказав я, — звідки принаймні відкривається вид хоч на пару полів.
— Де ти міг би сидіти цілісінький день, не відриваючи гузна від крісла на ґанку, заради різноманітності дозволивши всю роботу робити твоїй дружині? Давай, наливай. Якщо ми вже святкуємо, то давай святкувати.
Я наповнив обидві склянки. У мою вистачило лише трохи хлюпнути, оскільки я встиг зробити з неї тільки один ковток.
— Гадаю, я міг би знайти собі місце механіка. Легковики й вантажівки, але здебільшого сільськогосподарська машинерія.
Якщо я можу підтримувати в робочому стані цей старий «Фармолл» [6] ... — я скинув рукою в бік темного силуету трактора що стояв біля корівника, — то й будь-що змушу працювати.
— Це Генрі тебе намовив.
— Він переконав мене, що краще скористатися можливістю стати щасливим у місті, аніж залишитися тут самому серед зубожіння, що безумовно очікує на мене.
6
«Фармолл» — багатоцільовий колісний трактор, який випускався компанією «International Harvester» у 1920-х рр.
— Хлопець виявляє здоровий глузд, і дорослий чоловік дослухається! Нарешті дочекалися! Алілуя!
Вона осушила склянку і простягнула її по добавку. Вхопивши мене за руку, вона прихилилася так близько, що я дочув кислий запах винограду в її віддиху.
— Вілфе, цієї ночі ти можеш отримати й те, що тобі найбільше подобається, — торкнулася вона тепер уже пурпуровим язиком собі середини верхньої губи. — Оте непристойне.
— Смакую наперед, — відповів я.
Якщо все йтиме по-моєму, цієї ночі дещо значно непристойніше мусить трапитись у ліжку, яке ми ділили з нею впродовж 15 років.
— Давай пок’ичемо Генрі, — мовила вона, починаючи вже ковтати слова. — Я бажаю поздоровити його з тим, що йому врешті розвиднилося.
(Чи я згадував про те, що дієслово дякувати було цілком відсутнє у вокабулярі моєї дружини? Напевне, ні. Мабуть, тепер це взагалі зайве робити.) Її очі спалахнули від якоїсь нової думки.
— Ми наллємо йому склянку вина! Він уже достатньо дорослий!
Вона стусонула мене ліктем, як це роблять оті перестарілі чоловіки, що їх можна побачити на лавах обабіч ґанку суду, котрі сидять там і розповідають один одному брудні анекдоти.
— Якщо в нього трохи розв’яжеться язик, ми навіть дізнаємося, чи не дарма витрачав він свій час з Шеннон Коттері...мала хвойда, хоча волосся має гарне, тут ніде правди діти.
— Випий спершу ще склянку вина, — промовив Підступник.
Вона випила ще дві, таким чином покінчивши з пляшкою. (Першою.) На той час вона вже співала «Авалон» [7] найкращим зі своїх фіглярських голосів, підкочуючи очі своїм найефектнішим фіглярським манером. Це було боляче бачити, а ще б о лючіше чути.
7
«Avalon» — суперхіт 1920 року, співавтором і виконавцем якого був емігрант єврейського походження з Литви Ел Джолсон (1886-1950); найвище оплачуваний співак і кіноактор у США до кінця 1930-х рр.
Я пішов до кухні по нову пляшку вина і вирішив, що вже й справді час покликати Генрі. Хоча, як уже було сказано, великих надій я не мав. Я міг зробити все, лише якщо він виступить моїм добровільним співучасником, але в глибині душі я вважав що він збентежиться, щойно спливе час балачок і настане час діяти. Ну, якщо й так, тоді ми просто покладемо її до ліжка.
Вранці я їй скажу, що передумав продавати мою отчу ферму.
Прийшов Генрі й ніщо в його блідому, скорбному обличчі не спонукувало до надії на успіх.
— Татуню, — шепнув він, — гадаю, я не зможу. Це ж мама.
— Ну, як не зможеш, то й не зможеш, — погодився я, і в цих моїх словах і зблизька не було Підступника. Я змирився; що буде, те й буде. — У будь-якому разі, вона щаслива уперше за багато місяців. П’яна, але щаслива.
— Не просто напідпитку, а насправді п’яна?
— Не дивуйся; робити все по-своєму для неї єдиний спосіб відчувати себе щасливою. Ти за свої 14 років життя з нею мусив би про це вже знати.
Суплячись, він нашорошив вуха туди, де на ґанку жінка, котра його народила, завела незграйно, проте слово в слово «Брудного Мак-Гі» [8] . Генрі геть спохмурнів, почувши цю бурдсйну баладу, можливо, через її приспів («Вона воліла помогти йому запхнути/ Бо то ж був знову той Брудний МакГі»), хоча радше через те, яким манером випльовувала ці слова його маги. Лишень минулого року Генрі склав Присягу в таборі Методистського юнацького братства в День праці [9] . Я стиха радів його шоку. Якщо підлітки не вертяться на всі боки, як флюгери на потужному вітрі, вони стають закостенілими, мов Пуритани.
8
Одна з численних ірландських балад циклу «Мак-Гі», у текстах кожної з яких згадується випивка, неочікувана вагітність і часто смерть.
9
День праці — національне свято США з 1894 року, святкується у перший понеділок вересня.