Чтение онлайн

на главную

Жанры

Пригоди. Подорожі. Фантастика - 89
Шрифт:

Санта-Крус-де-Тенеріфе зразу передбачався як відправна точка, звідки, власне, й розпочнеться справжнє плавання. Під час стоянки в Санта-Крусі ми мало звертали увагу на ті красоти, що оточували нас. Не до того було. Думали зовсім про іншеГ Нервова напруга, що не полишала нікого з самого початку, трохи ослабла, коли визначився основний склад команди. Сергій і Борис перебралися на риболовецьке судно “Сеуле”, яке мало відходити до Калінінграда.

Нарешті все визначилося. Завтра відчалюємо, але, гадаю, кожного з нас, не тільки мене, не полишало тоді якесь тривожне відчуття. Особисті стосунки людини з океаном — не менша загадка, аніж любов. Як то воно буде?..

22 жовтня 1987 року о 17.30 “Ікар” відійшов від причалу Санта-Крус. Нас проводжали: вся команда “Завадовського” вийшла

на палубу. Ми зробили невелике коло по гавані й рушили до виходу мимо датської яхти “Рана” (“Жаба”) й іспанської “Белла Лусія” (“Чарівна Лусія”). Капітани цих двох, двадцятип’ятиметрових шхун відвідали нас напередодні й знали, куди ми вирушаємо. Обидва судна просигналили на прощання, приєднався до них і “Завадовський”.

Так усе починалося.

Вже наступного дня острів Гомера, найпівденніший із Канарських островів, зник за горизонтом. Тепер землю ми побачимо тільки через 105 днів. То буде Тасманія — острівний штат Австралії.

Прихід до головного тасманійського порту Хобарт став першим пашим успіхом. Найважчий відрізок маршруту ще був попереду, але два океани, Атлантичний та Індійський, ми все-таки здолали.

Для вітрильників найшвидша дорога через Атлантику не з найкоретших. Щоб використовувати ходові вітри й течії, довелося забиратися на захід, наблизившись до Латиноамериканського континенту на відстань майже 200 миль. Тільки поблизу тридцятого градуса південної широти вітер дозволив нам повернути “Ікара” на схід.

Зустріч з “ревучими сороковими” на порозі Індійського океану ознаменувалася повним штилем, який тримався протягом цілого дня. Подія ця дещо зменшила настороженість, проте анітрохи не вплинула на поважне ставлення до цієї води. Перед такою теплою, погожою дниною тут стояла погода для купання не дуже підходяща. Але, пам’ятаючи про те, що найближчим часом ми ще більше звалимося на південь, де, напевне, ще холодніше, я і Слава, добре намилившись, шубовснули за борт. Наш одностайний лемент, мабуть, до Кейптауна не долинув, зате настрахав усіх птахів довкола. Температура води, в яку ми так хвацько пірнули, ледь сягала тринадцяти градусів. Шампунь “Нептун” у морській воді намилюється чудово, але виявилося, що змити його не так-то й просто. Наслідувати наш приклад ніхто не наважився. Яким же було наше здивування, коли через кілька днів ходу температура почала підвищуватися, а через тиждень вона сягнула сімнадцяти градусів. Правда, на той час про тиху погоду ми забули й думати. Перший циклон недовго барився.

Найгіршим на цьому етапі було те, що з однієї цистерни витекла питна вода. Добову норму довелося зрізати до мінімуму. Це було не дуже приємно, але бадьорості духу ми не втрачали. Життя наше від цього стало навіть різноманітнішим. Коли йшов дощ і щастило назбирати трохи води, дозволялося випити майже повну кварту чаю. Ні, ми не зомлівали від спраги, але можливість напитися досхочу здавалася тоді вершиною щастя.

Як швидко тануть ілюзії. Кинувши якір на рейді Хобарта, ми насилу спромоглися подужати, далебі, не найбільший із наших чайників.

Стоянка в Хобарті тривала два тижні — з 7-го до 20 лютого, рівно стільки, скільки вимагала підготовка до наступного переходу, чищення й фарбування корпусу яхти. Вже другого дня нас підняли на сліп верфі братів Тейлорів: там бралися виконати всю роботу за три дні.

Коли “Ікар” здійнявся над водою, на обличчях робітників, які спостерігали за підняттям яхти, з’явився нодив. Що трапилося? Що їх так здивувало? Нам з палуби нічого не було видно. Але спустившись униз, одразу все зрозуміли.

Про те, що днище “Ікара” дуже обросло, ми, звичайно, знали. Ще на підході до екватора, вибравши для цього погожу днину, намагалися чистити його ножами. Дещо вдалося відшкребти, однак то був мізер з того, що причепилося до корпусу. В Індійському океані не було тихої погоди, та й вода стала надто холодною, щоб повторити наші спроби. Усе те, що приліпилося до “Ікара” під час стоянки в теплих канарських водах, за 108 днів настільки виросло, що, коли яхту піднімали, її днище дуже нагадувало паші бороди. Водорості її молюски приросли так міцно, що здирати їх довелося декілька днів. А коли почали офарблення, заважали то вихідні, то негода. Ось так ті кілька днів, які планувалось тут провести, розрослись до двох тижнів. Та ми з того анітрохи не журилися. Затримка дала можливість не тільки завершити всі необхідні роботи на судні, але й дещо побачити на березі. Це було якраз до діла й Майкові Грейнжеру, майстрові, який шив нам вітрила. Він довго й настійно домагався глянути на наші — ті, під якими ми сюди прийшли. Мабуть, для того, щоб виготовлені ним виявилися незгіршими. Володі Тернякові, котрий пошив їх власними руками, довелося виявити неабияку вигадливість і спритність, щоб уникнути такої демонстрації. Не думаю, що ми від цього втратили в очах досвідченої в парусній справі людини. Повага до нас, напевне, зросла б ще більше, дізнайся він, під якими вітрилами пройдена половина маршруту. І все ж таки не хотілося. Не тому, що Володя зробив кепські вітрила. Коли б до його рук та таку тканину, з якою працює Майк, — послуги австралійця нам не знадобилися б.

Про нас багато писали в зарубіяшій пресі — в Санта-Крусі, в Хобарті, в Ла-Валетті. Особливо постаралася тасманійська “Меркурі”. Її кореспондент Невіл Хатсдон став нашим хорошим приятелем. Така. увага пояснюється в першу чергу неабияким інтересом до нашої країни, до росіян. Куди б ми не заходили, ніде наша присутність не залишалася непоміченою. Проте найбільшу цікавість “Ікар” привернув саме в Тасманії. І не лише тому, що радянські люди трапляються там нечасто. До Хобарта інколи заходять наші пасажирські судна, але існуючі в Морфлоті порядки аж ніяк не сприяють духовному зближенню народів. З нашою появою біля причалу Елізабет-доку тасманійці отримали унікальну можливість не тільки познайомитися ближче з росіянами, але й розмовляти на будь-які теми, що їх цікавили. Публікації в “Меркурі” привели на палубу “Ікара” десятки різних людей — від колишнього поліцейського до міністра культури й освіти. Різними не лише за національністю, професіями, соціальним станом, достатками — різними за своїми характерами, почуттями, настроями. Спільним” було тільки одне — доброзичливе ставлення до нас і вкрай бідні знання про Радянський Союз і людей, які його населяють. Декого дивувало те, що ми не такі, якими вони зрідка бачили нас у кінофільмах. Вони покидали яхту, переконавшись, іцо ми нічим, окрім мови, не відрізняємося від инх, що нас непокоять одні й ті ж проблеми, що нам, як і їм, небайдуже, що станеться зі світом у майбутньому. Покидали, щоб повернутися знову й знову, щоб продовжити знайомство, запросити до себе на гостину, показати що-небудь цікаве. Ми залишили в цьому місті багато друзів. Не останню роль відіграло й те, що ми прийшли під вітрилами туди, де навіть домогосподаркам соромно не розумітися на парусному спорті.

У тасманійців існує приказка. “Займатися яхтингом — це все одно, що стояти під холодним душем і рвати над головою стодоларові банкноти”. Незважаючи на це, в Хобарті з його стоп’ятдесятитисячним населенням така кількість яхт, яку далеко не в кожному великому порту побачиш. Свою яхту тут має чи не кожна сім’я. У багатьох, окрім крейсерської яхти, на якій проводять уїкенди в затоці Сторм чи проході Д. Антеркасто, є ще й один чи два шверботи для дітей. Величезна кількість серфінгів. А що вже яхтклубів, корабелень крамниць, майстерень для яхтсменів, то годі її розповідати.

Нова Зеландія й Австралія на сьогодні провідні держави в галузі яхтобудування. Середній рівень парусного спорту тут надзвичайно високий. Шкода, що про новозеландський спорт мя могли судити головним чином з розповідей. Дефіцит часу й побоювання попасти до мису Горн восени перешкодили нам завернути до Веллінгтона. Ми покидали Хобарт з відчуттям жалю. Тасманія і її мешканці справили на нас приємне враження. Проводи були дуже теплими. Майже всі наші нові друзі й знайомі прийшли попрощатися з “Ікаром”. Вітер був не дуже сильним, отже, ми підняли весь комплект новісіньких білосніжних вітрил. Та вже через кілька годин в затоці Сторм він посилився до штормового й змусив нас зменшити тієї пишноти. До таких несподіванок ми вже призвичаїлись, проте ніхто не міг тоді передбачити, що штормовий комплект вітрил зможемо поміняти лише в Атлантиці.

Поделиться:
Популярные книги

Студент

Гуров Валерий Александрович
1. Студент
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Студент

Варлорд

Астахов Евгений Евгеньевич
3. Сопряжение
Фантастика:
боевая фантастика
постапокалипсис
рпг
5.00
рейтинг книги
Варлорд

Как я строил магическую империю

Зубов Константин
1. Как я строил магическую империю
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Как я строил магическую империю

Кодекс Охотника. Книга XII

Винокуров Юрий
12. Кодекс Охотника
Фантастика:
боевая фантастика
городское фэнтези
аниме
7.50
рейтинг книги
Кодекс Охотника. Книга XII

Неудержимый. Книга II

Боярский Андрей
2. Неудержимый
Фантастика:
городское фэнтези
попаданцы
5.00
рейтинг книги
Неудержимый. Книга II

Измена

Рей Полина
Любовные романы:
современные любовные романы
5.38
рейтинг книги
Измена

Пенсия для морского дьявола

Чиркунов Игорь
1. Первый в касте бездны
Фантастика:
попаданцы
5.29
рейтинг книги
Пенсия для морского дьявола

Не грози Дубровскому! Том V

Панарин Антон
5. РОС: Не грози Дубровскому!
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Не грози Дубровскому! Том V

Утопающий во лжи 3

Жуковский Лев
3. Утопающий во лжи
Фантастика:
фэнтези
рпг
5.00
рейтинг книги
Утопающий во лжи 3

Драконий подарок

Суббота Светлана
1. Королевская академия Драко
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
7.30
рейтинг книги
Драконий подарок

Средневековая история. Тетралогия

Гончарова Галина Дмитриевна
Средневековая история
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
9.16
рейтинг книги
Средневековая история. Тетралогия

Измена. Возвращение любви!

Леманн Анастасия
3. Измены
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Измена. Возвращение любви!

Комбинация

Ланцов Михаил Алексеевич
2. Сын Петра
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Комбинация

Кодекс Охотника. Книга V

Винокуров Юрий
5. Кодекс Охотника
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
4.50
рейтинг книги
Кодекс Охотника. Книга V