Сивий Капiтан (на украинском языке)
Шрифт:
– Ось твiй берет!
– кинув Олесь приголомшенiй усiм цим Мартi. Тiкаймо!
Через кiлька секунд вони вже завертали за рiг провулка. Там Олесь озирнувся. Тiло офiцера лежало на тротуарi все так само нерухомо. Робiтник у кепцi зникав уже за протилежним рогом провулка: видно, його нiяк не приваблювала перспектива давати комусь свiдчення про дивну подiю, що вiдбулася на його очах.
Стримуючи гаряче дихання, Олесь i Марта вийшли на людну вулицю, змiшуючись з перехожими...
Роздiл одинадцятий
1. НОВА ПАСТКА МIГЕЛЯ ХУАНЕСА
Читач,
Все ж таки Мiгель Хуанес залишив бiля квартири Ернана Рамiро секретних агентiв. Хоч усi данi свiдчили за те, що розшукуваний тут нiколи не з'являється, не слiд було нехтувати найменшою ниточкою, що могла навести на слiд.
Отож, залишалася тiльки одна можливiсть - чекати появи "Люцифера" у лiсi Фонтiверос.
Сама собою напрошувалася думка, що десь у тому великому лiсi, мабуть, мiстилась база "Люцифера". Не могла ж така велика машина обiйтися без технiчного огляду, ремонту, заправлення пальним тощо. Тiльки - де ж схована та база?
Агенти Мiгеля Хуанеса обшукали весь лiс, пройшли i промацали його з пiвночi на пiвдень i з заходу на схiд. Нiде не було знайдено нiяких майстерень, нiяких складiв, - нiчого, схожого на базу!
Було вiд чого збожеволiти! В лiсi бази немає, це факт. Але що ж тодi притягало Сивого Капiтана в той лiс? Не їздив же вiн туди милуватися природою!.. I взагалi, де ховається "Люцифер" останнi кiлька днiв?.. А дорогоцiнний час iде, кожного наступного дня можна чекати вибуху гнiву роздратованого каудiльйо - слава йому!
– i тодi... Про те, що станеться "тодi", Мiгель Хуанес намагався не думати взагалi.
Що робити?
I Мiгель Хуанес за порадою Хосе Френко дав розпорядження розклеїти по всiх мiстах i селах, по всiх шляхах оголошення, в якому пропонувалася велика нагорода тому, хто приставить Сивого Капiтана живим чи мертвим. Та й це нiчого не дало. Навiть якихось пiдозрiлих не щастило затримати, бо нiхто не повiдомляв нi про що полiцiю. Iберiйцi читали оголошення, вигукували старанно "слава каудiльйо!", якщо помiчали поблизу когось з полiцiї чи фалангiстiв у їхнiх чорних сорочках. Але - мовчали!
За весь час до рук Мiгеля Хуанеса, точнiше його вiрного помiчника Хосе Френко, потрапив тiльки один "пiдозрiлий": то був уже знайомий нам Педро Дорiлья. Але всi допити його також не дали бажаних наслiдкiв. Та й справдi, що ж мiг сказати Педро Дорiлья, коли вiн знав про Сивого Капiтана значно менше, нiж тi, що його допитували? Так чи iнакше, Хуанесу не хотiлось випускати з рук хоч єдиного, хто, на його думку, мав якесь вiдношення до невловимого i невразливого Сивого Капiтана. Ось чому Педро Дорiлью було передано до в'язницi Сан-Сальвадор - "до запитання", як висловився Хосе Френко. А може, вiн на щось буде потрiбен у майбутньому? Там буде видно, а тим часом хай посидить! Звiльнити завжди встигнемо,- таке було випробуване правило iберiйської державної полiцiї.
Всi цi днi справа стояла на мiсцi. I тому легко можна уявити собi, як зрадiв Мiгель Хуанес, коли Хосе Френко з поважним виглядом вручив йому термiнове повiдомлення. Лiтери стрибали в очах особливо уповноваженого, коли вiн швидко перебiгав поглядом рядки повiдомлення:
"Пiвгодини тому "Люцифер" проминув секретнi застави пiвнiчно-захiдного краю Фонтiвероса. Автомобiль прямує головною дорогою до центральної галявини. Доповiдаю, що фугаснi мiни, встановленi на тому головному шляху, з невiдомої причини не вибухнули. Електричнi мiни ввiмкнути не встигли, оскiльки, по-перше, "Люцифер" iшов з великою швидкiстю, по-друге, сподiвалися на дiю фугасних мiн. За даними спостереження, "Люцифер" i досi перебуває бiля озера на центральнiй галявинi. Чекаю ваших розпоряджень. Уповноважений № 614".
Пальцi Мiгеля Хуанеса тремтiли вiд збудження. Нарештi, нарештi! Тепер вiн уже не випустить "Люцифера", будьте певнi! Вiн кинув повiдомлення на стiл, схопив плащ i гукнув Хосе:
– За мною, Френко! До Фонтiвероса!
Вони помчали до аеродрому, де Мiгеля Хуанеса завжди чекав спецiальний лiтак.
2. ВАМ ЛИШАЄТЬСЯ ТIЛЬКИ ЗДАТИСЯ
У Фонтiверосi Хуанес нетерпляче вислухав короткий рапорт уповноваженого № 614, який зводився до того, що "Люцифер" i досi стоїть на центральнiй галявинi бiля озера.
– Рiвень озера саме зараз пiдiймається, - почув мiж iншим Хуанес, але не звернув уваги на цi слова. Потiм особливо уповноважений оглянув фугаснi мiни, якi чомусь не вибухнули, хоч були в цiлковитому порядку. Та мiркувати з приводу того, чому саме вони не вибухнули, зараз не було часу. Треба було дiяти.
– Перекажiть моє розпорядження по заставах i замаскованих батареях, нетерпляче наказав Мiгель Хуанес.
– Як тiльки я пiднiму руку, негайно вiдкривати вогонь по "Люциферу". Пiсля того ж сигналу сапери мусять негайно включити електричнi мiни на шляху вiдступу "Люцифера". Я зараз сам їду до центральної галявини...
Раптом Мiгель Хуанес обiрвав мову. Щось таке незрозумiле говорив тодi мiсцевий уповноважений вiдносно озера в лiсi?.. Про рiвень води, який пiднiмається, чи що?
Якась нiсенiтниця...
– Слухайте, що ви там казали про рiвень води в озерi?
– спитав вiн.
– Що саме зараз вiн пiдiймається, - вiдповiв уповноважений.
– Як так пiдiймається? Вперше чую про таке.
– Я також був здивований, коли помiтив це явище, - знизав плечима уповноважений.
– Вирiшив перевiрити, бо гадав, що то якийсь випадок.