Тінь попередника
Шрифт:
— Існує декілька варіантів. Перший: в особливих випадках військові кораблі сідають на планету без карантинних та інших бюрократичних процедур. Наприклад, база Гардік має свій космодром і володіє правом екстериторіальності. Цивільну інспекцію на базу не допускають. І, відповідно, тих, хто прибув на планету, цивільні перевіряти права не мають. Інспекції, звісно ж, для протоколу і тому подібного, відсилають перелік прибулих. Але хтось може й не потрапити до цього переліку. Помилка. Нібито.
— Але ж військові все одно проходять карантин на базі.
— Або не проходять. Хто це перевірить? Ніхто. Ось незабаром сюди прилетять два великі начальники — сенатор і намісниця. Невже ти думаєш, що цих лордів і почет їхніх
— Погоджуюся. Це — худюча голодна Кідронія. А другий варіант?
— Поряд із системою Абелари, як тобі відомо, знаменитий 56-й Лімес. Зовсім поряд — лише за два десятитисячних парсека [35] . Через п'ятдесят шостий йде жвавий торговий трафік. Усі двострибкові рейси танкерів і вантажників до Сектора Кастора і на Лімес Альдебарана [36] . Із одного з таких транзитних транспортників могли десантувати капсулу.
35
Парсек — відстань, то дорівнює 3,2612 світлового року.
36
Зірка Абелара (55 Рака), навколо якої обертається планета Кідронія, знаходиться в зірковій області, розташованій від Сонця на відстані 44 світлових роки. У тій-таки області знаходяться зірки Кастор (Альфа Близнюків) — 46 світових років від Сонця і Альдебаран (Альфа Тільця) — 25 світових років. Друга планета Альдебарана — Альфа Альфа, одна з Випереджуючих планет, головна база П'ятнадцятого флоту.
— Це малоймовірно, Рене. Такі швидкісні й малопомітні десантні капсули є лише на спеціальних розвідувальних рейдерах. А спеціальні рейдери…
— Виходить, Тама того вартує… їхнє темне пиво теж непогане. Але дванадцяте було кращим.
— Заради того, аби доправити на Кідронію молодого ксенобіолога, хтось відіслав до 56-го Лімесу спеціальний рейдер? Хтось викинув на вітер триста п'ятдесят мільйонів? Рене, ти мариш.
— Я ж кажу тобі, Алексе: ця красуня вартує цього.
— Ця напівкровка? Хіба вона суперґьорл?
— Ґвен її попалила. Вона не зовсім проста напівкровка, Алексе. На надзвичайно просунутій Альфі Альфі, якщо вірити баронесі, чомусь не існує наукової школи ксеноменталіки. Усе там у них є, а ось із цією хитрохвостою школою чогось не вийшло. Відповідно, Тама Шайнар не університетський ксенобіолог. Я думаю, вона взагалі не ксенобіолог. Але ця сексі насправді може виявитися менталіком.
— Екстрасенсом?
— Щось на зразок цього. У Служби є цілий виводок головастиків з такими здібностями. Ще від часів Відновлення Джи Тау колекціонують різноманітних корисних виродків. У нашому архіві гори інформації про «подвиги» цих мутантів. Безконтактні вбивства, промислове телепатичне шпигунство, незаконний уплив з метою оволодіння майном імперських громадян… Дві тонни менінгіту для відділків поліції. Тому що, як правило, нічого довести не вдається, і суди ці справи не приймають.
— Коли так, то на Кідронії щось затівають.
— А про це не варто говорити за межами «червоної зони».
— Я й забув.
— А ти не забувай, дорогенький. Про це забувати шкідливо. Кідронія — планета не тільки худюча, але й вухата.
— Але ж ти сам щойно згадував про чудовиськ.
— Я відсторонено говорив про них, Алексе. Я не називав їх.
— Називав.
— Тільки раз і дуже тихо.
— І попалив Таму.
— Її фіґ попалиш. Ця дівчинка, Алексе, сама кого завгодно перетре на паливо… А десерти тут у них відстійні, скажу я тобі. От на адміральському прийомі був десерт! До смерті не забуду.
Борт малопомітного
пілотованого рейдера АЕ6 «Асгард»,
район 56-го Лімеса, околиці зірки Абелари.
14 семпрарія 416 року Ери Відновлення
Ланс Маккосліб щойно отримав перші звіти від аґента «Ліктора», який прибув на Кідронію. Аґент рекомендував направити силову групу до поселення «Благословенне починання», де люди з управління «С» контролювали пошкоджене тіло Знаючої. «Ліктор» також повідомив, що йому поки що не вдалося виявити аґентури ящерів. Останнє могло означати, окрім всього іншого, що на шахтарській планеті така аґентура відсутня.
Маккосліб перевів капсулу з Білими Каменями у сплячий режим. Блакитна сфера терміналу згасла. Адмірал тепер перебував у напівтемряві, серед ледь освітлених функціональних панелей каюти спецперсоналу. Рейдер збудували спеціально для розвідувальних операцій Служби. Його проектанти найменше дбали про комфорт, і житлові відсіки тут нагадували про економні конструкції древніх зорельотів. Якби не Ґвен, координатор управління «D» ніколи б не проміняв свій земний кабінет на тісне черево корабля-шпигуна. Та події розвивалися стрімкіше, аніж прогнозували аналітики лорда Ґрідаса.
Консерватори будь-якої миті могли розпочати заколот. Без арсеналів загиблого Волт-Армстриджа П'ятнадцятий флот — елітний силовий ресурс імператора — втратив значну частину своєї потуги. Тепер заколотникам було достатньо заблокувати своїми крейсерами Темні Шляхи в районі Центавра [37] , і Сонячна система опинилася б в ізоляції. Відірваною від головних гіперпросторових «коридорів», котрі зв'язують крихітні острівці людських колоній у єдине ціле, назване триста років тому Зоряною Імперією.
37
Потрійна зірка Альфа Центавра (компоненти: Телемак, Альфа В і Проксіма) — найближча до Сонця зоряна система (відстань — 4 світлові роки), своєрідний «трамплін» для перельотів на більш віддалені зірки Агрегату Колінджера, 363-ої Змієносця, 581-ої Глізе і на транзитні лімеси Поясу Гулда.
Кідронію, судячи зі всього, заколотники планували зробити своєю оперативною базою, а Другий флот — ядром групи флотів, що ними бунтівні лорди сподівалися атакувати Сонячну систему. Всі сумніви розсіялися після останніх новин із бази Гардік: згідно з повідомленнями аґентів, більшість офіцерів флоту і військових на базі співчували заколотникам. У кулуарних бесідах вони вже обговорювали можливі кандидатури на трон. Найчастіше у цих зрадницьких бесідах згадувалося ім'я барона Цезаріо делла Варди, правнука колишньої імператриці Ніони [38] .
38
Див. Додаток 4.
Команда Ґвен Вей потрапила до зміїного кубла. Їй загрожувала смертельна небезпека. Координаторів Служби застерегли: під час полювання на мечоносця люди Джиліна спробують здійснити теракт на катері командуючого флотом. Його смерть повинна стати сигналом для початку заколота.
Аґенти управління «А» назвали Маккослібу ймовірних виконавців теракту — прем'єр-лейтенанта десантників Тену Ферфакс і командира диверсійної групи Флоту Мію Кайко. Тепер Маккосліб був змушений зробити вибір — або віддати перевищуючий його компетенцію наказ про негайну ліквідацію цих двох і арешт правителя, або ж ризикнути життями членів команди Ґвен Вей і прийняти гру на випередження, затіяну прибічниками канцлера.