Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Щоб за милим не тужила.
Ой горіше, горіше,
Ти горіхове зерно,
Люблю я дівчину, але ї не возьму,
Бо ся більше не верну.
Ой спи, дитя, без сповиття
Ой спи, дитя, без сповиття,
Поки мати з поля прийде
Та принесе три квіточки.
Одна буде дрімливая,
Друга буде сонливая,
Третя буде щасливая.
Ой, щоб спало, щастя мало,
Та щоб росло, не боліло,
На серденько
Ой рісточки у кісточки,
Здоров’ячко на серденько,
Добрий розум в головоньку,
Сонки-дрімки у віченьки,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусіньки,
А в рученьки ладусіньки.
Ой спи, дитя, в колисоньці
Ой спи, дитя, в колисоньці,
Як горошок в билиноньці.
Буде вітрець повівати
Та й горошком колихати.
Як горошок загуркоче,
А Галюня спатки хоче.
А горошок як загримить,
Галюнечку нашу приспить.
Ой співаночки мої
Ой співаночки мої, (2)
Гей, де ж я вас подію?
Ой у лісі на траві,
Ой у лісі на траві,
Гей, там я вас посію.
Ой підуть легіники, (2)
Гей, та траву косити
Та співаночки мої,
Та коханочки мої
Всі в траві находити.
Ой будуть дівчаточка, (2)
Гей, по гриби ходити
Та співаночки мої,
Та коханочки мої
Всі в траві находити.
Ой та й у полі три доріженьки різно
Ой та й у полі
Три доріженьки різно...
Гей, ходить козак
До дівчини пізно.
"Ой ти, козаче,
Та й не ходи до мене, -
Гей, буде слава
На тебе й на мене.
Гей, ще й на твого
Та коня вороного,
Гей, ще й на тебе,
Хлопця молодого!"
"Я ж тої слави
Та й повік не боюся,
Гей, з ким люблюся -
Не наговорюся!
Ой з ким люблюся -
Не наговорюся,
Гей, з ким кохаюсь -
Не нарозмовляюсь!"
Ой там за Дунаєм
Ой там за Дунаєм,
Та за тихим Дунаєм
Молодець гуляє. (2)
Молодець гуляє,
Та молодець гуляє,
На той бік гукає. (2)
Подай, подай перевозу,
Та подай перевозу,
Я перевезуся! (2)
На свою Вкраїну,
Та на свою Вкраїну
Ще раз подивлюся. (2)
Не так на Вкраїну,
Та не так на Вкраїну,
Як на ту дівчину! (2)
По світлоньці ходжу
Та по світлоньці ходжу,
Та й не находжуся. (2)
Кого вірно люблю,
Та кого вірно люблю,
Та й не надивлюся! (2)
Кого ж ненавиджу,
Та
З тим не розминуся! (2)
Ой там за морями
Ой там за морями високії гори
Туманом повиті...
Ой там за лісами широкеє поле
Чорні галки вкрили.
Ой там за лісами широкеє поле
Чорні галки вкрили.
Ой ви галки, галки ви чубарки,
Підніміться вгору.
Ой ви, хлопці, славні запорожці,
Верніться додому.
Ой ви, хлопці, славні запорожці,
Верніться додому.
Ой раді б ми догори підняться,
Туман налягає.
Ой раді б ми додому вернуться,
Петро не пускає.
Ой раді б ми додому вернуться,
Петро не пускає.
Ой не так той Петро, Петро той проклятий,
Як Петрова мати,
Хоче нами, нами козаками
Турка звоювати.
Хоче нами, нами козаками
Турка звоювати.
Вона нами, нами козаками
Турка не звоює,
Вона нами, нашими тілами
Орлів нагодує.
Вона нами, нашими тілами
Орлів нагодує.
Вона нами, нами козаками
Турка не звоює,
Вона нами, нашими кістками
Дунай загатує.
Вона нами, нашими кістками
Дунай загатує.
Ой там, із-за гори
Ой там, із-за гори,
Вітер повіває. (2)
Ой мати дочку
Про життя питає. (2)
"Ой спитай, мати,
Да й в сірого утяти. (2)
Що сіреньке утя
На морі ночує. (2)
Ой воно ж моє
Все горенько чує. (2)
Що первеє горе,
То дитина мала. (2)
А другеє ж горе,
То свекруха лиха. (2)
А найтяжче горе,
Що милий покидає!" (2)
Ой там, на товчку, на базарі
Ой там, на товчку, на базарі,
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам.
Із лик мотузок ізсукала,
Взяла свого милого залигала
Та й повела на базар,
До терниці прив’язала.
Як наїхало торгувальниць,
Як наїхало купувальниць,
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать.
А за цього мужа треба дати,
А за цього мужа треба дати:
Сорок коней вороних
Ще й сто рублів золотих.
Ой стала я, подумала:
З кіньми треба возиться,
А з грошима треба носиться,
А мій милий, чорнобривий,
До роботи не лінивий,
Він для мене знадобиться.
Він насіє, наоре,
Ні для кого, для мене,