Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Посиділи б вкупці.
Якби прийшов, прийшов до мене в садочок -
Посиділи б вкупці.
Ой у полі дві тополі
Ой у полі дві тополі,
Одна другу перехитує;
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує:
"Подруженько, любесенька,
Чи бачила мого милого?" -
"Ой бачила, ще й видала,
Ще й трошечки з ним постояла.
Тяжко зітхав, тебе питав,
Чого вчора не виходила?"
Ой
Ой у полі та криниченька,
Там холодна водиченька.
Ой у полі та криниченька,
Там холодна водиченька.
Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.
Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.
Роман воли покидає,
Катерину переймає.
Роман воли покидає,
Катерину переймає.
Катерину переймає,
З відер воду виливає.
Катерину переймає,
З відер воду виливає.
– Ой Романе, Романочку,
Не гай мене до раночку,
– Ой Романе, Романочку,
Не гай мене до раночку,
Бо ця вода не літняя,
В мене мати не рідная.
Бо ця вода не літняя,
В мене мати не рідная.
Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.
Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.
– Де ж ти, дівко, барилася,
Вже й вечеря зварилася!
– Де ж ти, дівко, барилася,
Вже й вечеря зварилася!
– Налетіли гуси з броду,
Замутили чисту воду.
– Налетіли гуси з броду,
Замутили чисту воду.
Я, молода, постояла,
Поки вода устояла!
Я, молода, постояла,
Поки вода устояла!
Ой у полі криниченька
Ой у полі криниченька,
В ній холодна водиченька.
Ой у полі криниченька,
В ній холодна водиченька.
Ой там Галя воду брала
Та й з Романом розмовляла.
Ой там Галя воду брала
Та й з Романом розмовляла.
Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
"Ой, Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку.
"Ой, Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку.
Бо лихую матір маю -
Буде бити - добре знаю.
Бо лихую матір маю -
Буде бити - добре знаю.
Буде бити ще й лаяти
І Романом докоряти.
Буде бити ще й лаяти
І Романом докоряти.
Ой, Романе, Романочку,
Сватай мне, львів’яночку".
Ой, Романе, Романочку,
Сватай мне, львів’яночку".
Ой у полі нивка
Ой у полі нивка, кругом материнка...
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. (2)
Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти. (2)
Мусив шапку зняти, "день добрий" сказати.
"Помагай біг, дівча моє, тобі жито жати!" (2)
А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала - серденьком назвала. (2)
"Як їдеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому! (2)
А вітер тихенький, солома легенька, -
Візьмуть мене люди в зуби, я ще ж молоденька!" (2)
А вже ж цяя слава по всім світі стала,
Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2)
А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)
Вишила сорочку та й червоним шовком,
Щоб козака упізнати поміж цілим полком. (2)
Ой у полі три криниченьки
Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.
"Що чорняву від душі люблю,
На біляву залицяюся,
А з рудою, препоганою,
Піду, мабуть, розпрощаюся!"
"Чи я ж тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
Не їдь, ой не їдь у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею".
"Любив я тебе дівчиною,
Любитиму й молодицею,
Довго, довго та й буду ждати,
Поки станеш удовицею".
Ой не всі ж тії сади цвітуть,
Що весною розвиваються.
Не всі ж тії та й вінчаються,
Що любляться та кохаються.
Половина тих садів цвіте,
Половина обсипається.
Одна пара та й вінчається,
А другая розлучається.
Ой хмариться - дощ буде
Ой хмариться - дощ буде,
Признаюся вам, люди,
Що за свою сваволю
Попалася в неволю.
Що за свою сваволю
Попалася в неволю.
Пішов милий в дорогу,
Я пропила корову,
Сіла собі, журюся:
За корову боюся.
Сіла собі, журюся:
За корову боюся.
Прийшов милий з дороги,
А я йому - бух в ноги:
"Що ж я, милий, зробила,
Коровицю пропила!"
"Що ж я, милий, зробила,
Коровицю пропила!"
Милий милу жалує,
Коровицю дарує:
"Пий, мила, здорова,
Буде друга корова,
Пий, мила, не біда -
Буде ціла череда".
Ой ходила дівчина бережком
Ой ходила дівчина бережком (2)
Заганяла селезня батіжком: (2)