Юрiй Луценко. Польовий командир
Шрифт:
18 лютого, говорить далі «потерпіла», ближче до півночі до особняка подружжя Засух у селі Ковалівці під’їхала іномарка. З неї нібито вийшли п’ятеро, які відрекомендувалися охоронцям будинку співробітниками обласного управління боротьби з організованою злочинністю, й вимагали негайно викликати хазяйку на вулицю. Тетяна Засуха відмовилася вийти, й візитери, за її словами, наказали віддати їм ключі від воріт, а потім намагалися перелізти через паркан. За годину вони поїхали. Вранці невідомі на двох іномарках з’явилися до громадської приймальні народного депутата й переказали їй через секретаря, що хочуть терміново поговорити
«Все, що відбувається, – це полювання на відьом і спроба політичної розправи наді мною! – заявляє Засуха. – Я боюся за своє життя!» З приводу цього вона навіть підготувала звернення до Голови Верховної Ради Володимира Литвина, Генерального прокурора Святослава Піскуна та міністра внутрішніх справ Юрія Луценка з вимогою захистити її.
Однак особисто до ковалівської пані поки що правоохоронці претензій не мали. Їх більше цікавив Анатолій Засуха, який перебував у бігах і, як небезпідставно вважалося, переховувався в Москві, куди повтікали інші колишні українські посадовці «з душком».
Пошуки тривали до середини літа, аж поки надійшла інформація, що втікач потай навідується до Ковалівки.
Подальші події розгортались, як у детективі. Причому – знову на очах у мільйонів громадян: відеозапис того, що згодом отримало неофіційну назву «штурм Ковалівки», кілька разів крутили по телебаченню.
6 липня 2005 року близько полудня до начальника Васильківського міськвідділу міліції Григорія Яременка зателефонувала невідома особа, яка представилася народним депутатом України Тетяною Засухою й повідомила, що їй із офіційних джерел надійшла інформація про те, що до її приватного будинку, розташованого у селі Ковалівці, їдуть озброєні люди у масках для того, щоб незаконно ввірватися до оселі. Вона попросила надіслати людей для її захисту як народного депутата України.
Григорій Яременко доповів про ситуацію керівництву обласної міліції і відразу виїхав до оселі народного депутата на чолі слідчо-оперативної групи. Туди ж невдовзі був направлений і обласний «Беркут» – для охорони маєтку та гарантування безпеки Тетяни Засухи. Близько 19.00 того ж дня в ГУБОЗ МВС України надійшло анонімне повідомлення про потенційну загрозу вибуху в с Ковалівка і можливу причетність до цього приватної охоронної фірми, яка здійснює охорону будинку родини Засух і об’єктів агрофірми «Світанок».
За вказівкою начальника ГУБОЗу до Ковалівки на вертольоті терміново доставили групу бійців спецпідрозділу «Сокіл», які проводили заходи щодо виявлення та знешкодження можливої вибухівки з метою попередження вибуху. Спецназівці в масках і камуфляжі висадилися просто з неба прямо посеред дитячого свята. Діти спочатку зраділи, вирішивши, що це така гра, а потім перелякалися. Дорослі ж, озброївшись підручними засобами, кинулися на «соколят», намагаючись вигнати їх геть. Аби не допустити сутички, в результаті якої могли або бути жертви, або мати місце провокації, бійці відступили.
Ситуація в селі залишається напруженою. Люди, котрі охороняють підступи до села і особняка Засух, непритомніють просто на ходу. Для селян, котрі ховаються під деревами напроти будинку Засух, виносять кілька пластикових бочок води. Утім, розходитися ніхто не поспішає: всі в очікуванні нового штурму будинку своїх покровителів.
Правоохоронці лише хотіли виконати судові рішення й вручити повістку чоловіку Тетяни Засухи, колишньому губернаторові Київської області Анатолію Засусі, аби допитати його як обвинувачуваного в скоєнні кримінальних злочинів. Проте провести необхідні процесуальні дії заважає група осіб, серед яких більшість – мешканці Ковалівки. Вони перекрили шляхи до селища, представники приватної охорони «Гюрза» перевіряють автотранспорт, який сюди приїздить або намагається проїхати через село. Ажіотаж навколо практично свідомого невиконання рішення судових органів підігрівається підбурюванням місцевої громади до непокори та якихось дій, які б заважали працівникам міліції виконати свій службовий обов’язок. Найактивнішу роль у дестабілізації громадського спокою тут відіграє народний депутат України Тетяна Засуха, яка привселюдно заявила: «У Ковалівці є свій закон та своя конституція…»
Начальник ГУ МВС України в Київській області полковник міліції Віталій Яловенко заявив: «До мене на виконання як до начальника міліції Київської області надійшло дві постанови: постанова суду про затримання обвинуваченого Засухи Анатолія Андрійовича та доставку його в суд під вартою й постанова слідчого Генеральної прокуратури про оголошення в розшук обвинувачуваного Засухи і його затримання. Пан Засуха не повинен чекати, поки його затримають, він повинен сам з’явитися до правоохоронних органів. Звертаюся до жителів Ковалівки: що б вам не говорили, не існує конституції Ковалівки – є єдина Конституція України, немає законів Ковалівки – є закони України».
11 липня представники прокуратури та обласного УДСБЕЗ намагалися вручити Анатолію Засусі повістку, проте правоохоронців до маєтку не допустив місцевий люд та приватна охоронна фірма. Прохання до Тетяни Засухи прийти й отримати повістку для чоловіка теж нічого не дали. Тоді міліція поїхала додому до матері Анатолія Андрійовича, яка мешкає теж у Ковалівці, й вручила для нього цю повістку.
В усьому, що відбувається, Тетяна Засуха звинуватила, як водиться, особисто Юрія Луценка. Причому – за традицією, з парламентської трибуни. Сам міністр внутрішніх справ пізніше з тієї ж парламентської трибуни запевнив, що міліцейський спецназ по телефону викликала сама пані Тетяна або, як варіант, жінка, що назвалась її іменем. Тому він особисто і віддав наказ відреагувати на сигнал і захистити Ковалівку та її хазяйку.
«Анатолія Засуху викликали прояснити ситуацію з незаконним використанням протягом двох років престижних авто, що належали столичній міліції, – пояснив Луценко. – Ще міліція підозрює його у скоєнні інших кримінальних злочинів, за двома статтями. Якщо пані Засуха звідси обіцяє народу України і клянеться, що чоловік не переховується, я прийму це до уваги, але це емоції. І пояснюю, що ніякі повноваження дружини не можуть захистити обвинуваченого в кримінальних злочинах Засухи».
«Він не переховується! – заперечує Тетяна Володимирівна. – Йому нема чого переховуватись! І запитань до нього ніяких немає! Він із тиском, удома, він має право будь-куди виїжджати!»