Законсервована планета (на украинском языке)
Шрифт:
– Гаразд,- промовила Вiкторiя. Разом з начальником вона зайшла в вертольот i дала знак летiти. Знову заревли мотори, i через кiлька хвилин вертольот опустився на майданчику за горою, що прикривала їх вiд атомної радiацiї вибуху.
Начальник поглянув на хронометр, вийняв портативний радiопередавач, тихо промовив у малесенький мiкрофон:
– Можна!..
I в ту ж мить здригнулася земля. Багряним вогнем зайнялося небо. Над головою - далеко в небi поплив чорнозелений гриб вибуху. Ще один вибух! Ще!..
– Все, - повернувшись до Вiкторiї, мовив
– Можна летiти. Поглянемо згори на будiвництво а потiм - до моєї резиденцiї, де ви зупинитесь...
Вертольот знову пiднявся в повiтря. Вони наблизилися до мiсця, де вiдбувалися вибухи. Вiкторiя з цiкавiстю подивилася вниз...
Кiлометрiв за сто вiд жилих i адмiнiстративних будинкiв, в своєрiдному гiрському кiльцi зяяли три велетенськi ями, зробленi силою вибуху. Шириною вони були до трьох кiлометрiв, в глибину вже сягали до двох кiлометрiв.
– Ще кiлька вибухiв, i ми почнемо монтувати дюзи, - пояснив начальник.
– Основнi дюзи - три - призначенi для вибухiв, якi виштовхнуть Землю в простiр, а шiсть невеликих навколо - будуть зробленi для керування нашою планетою пiд час польоту. В них термоядернi реакцiї будуть контролюватися на вiдстанi!..
Вертольот пролетiв над всiма ямами i повернув до табору. Сiли бiля присадкуватого, дуже довгого будинку з блискучого металу бiлого кольору. Iдучи до входу, начальник сказав:
– Ви знаєте про те, що сьогоднi збирається надзвичайне засiдання Всесвiтньої Академiї Наук?
– Нi! А про що йдеться?
– Новий план врятування Землi!..
– А не знаєте - чий проект?
– Здається, росiйських вчених...
– То давайте послухаємо телепередачу звiдти, - заспiшила Вiкторiя.
Зайшли в пристойно обладнаний кабiнет начальника, подiбний до комфортабельної каюти на пароплавi. Вiкторiя роздягнулася.
Начальник, поглянувши на хронометр, почав настроювати телеприймач, екран якого займав четверту частину невисокої стiни. Засяяло м'яке зеленкувате свiтло. Вiкторiя сiла в глибоке крiсло i жадiбно вп'ялася в екран...
Ось вирiзьбились колони конференц-залу Академiї, трибуна. В залi вже зiбралися члени Всесвiтньої Академiї i делегати iнших академiй. Над аудиторiєю линув стриманий гомiн...
Вiкторiя радiсно скрикнула. На трибуну вийшов Тригуб.
– Ви знайомi з ним?
– запитав начальник.
– Так!
– щасливо засмiялася дiвчина.
– Ми були з делегацiєю в Росiї. Тригуб - конструктор космольота!..
Тригуб почав говорити... Вiкторiя, почувши про його план, полегшено зiтхнула. Вона пишалася своїм далеким другом! Вона вiрила, що вiн - її милий велетень - знайде вихiд з неймовiрно скрутного становища. О, як би вона хотiла летiти разом з ним назустрiч далеким свiтам! А тепер її змушують сидiти тут, в дикiй Гренландiї i допомагати здiйснювати злочинний план Гершера, який приведе до загибелi мiльярдiв людей!..
I раптом вона схопилася.
– Зачекайте! Але ж тепер ми мусимо припинити роботи тутi Наш проект взагалi втратив сенс!
– Не думаю!
– незадоволено вiдповiв начальник.
– Можливо, те, що говорив Тригуб, - всього-на-всього буде химерою! Ми мусимо продовжувати роботи. Такий був недвозначний наказ мiстера Гершера!..
Пролунав рiзкий дзвiнок. Заблимала червона лампочка бiля телеприймача
– Шеф!
– прошепотiв начальник i кинувся включати апаратуру.
На маленькому екранi з'явилося похмуре незадоволене лице Гершера, пролунав його голос:
– Мiс Денiс тут? Ах, ось вона! Пiдiйдiть ближче!
Вiкторiя пiдiйшла до телеекрана.
– Негайно летiть до мене! Запитань не потрiбно!.. Все!
Потiм очi Гершера зупинилися на лицi начальника.
– Роботи продовжувати. Встановити електромагнiтний протиповiтряний захист. Не допускати нiкого. Менi запропонували припинити здiйснення мого проекту, але я вважаю, що його треба здiйснити! Ви зрозумiли? Така ж думка Гершера-старшого!..
Останнi слова Вiкторiя чула вже в коридорi будиночка. Через десять хвилин вертольот мчав її над океаном...
...Дверi кабiнету Гершера в розкiшному особняку закрилися за Вiкторiєю.
– Мiс Денiс, - вiдразу ж почав президент, - сiдайте i уважно слухайте!
Вiкторiя сiла.
Так от що! Ви, напевно, вже знаєте про план цього негiдника Тригуба! Вiн навiть не зачекав жодного дня. Сповiщено, що його космольот вилетiв сьогоднi!..
Вiкторiя бачила, що, кажучи це, Гершер злився. Рожевi i зеленi плями з'явилися на його обличчi.
– Про план Тригуба, мiстер Гершер, я знаю, - вiдповiла дiвчина, - але я не розумiю, чому ж вiн негiдник? По-моєму, його проект настiльки реальний i ефективний, що ми можемо припинити нашi роботи в Гренландiї.
– Реальний! Ефективний!
– перекривив, не володiючи собою, Гершер.
– Ось якраз це i не влаштовує мене! Я не бажаю, щоб все було так, як ранiше! Я хочу здiйснити свiй план! Невже ви не розумiєте, що ми не можемо вiдступати?.. Треба використати момент i знищити всякi божевiльнi соцiалiстичнi чи комунiстичнi iдеї, а для цього необхiдно провести в життя мiй план! Хай вся пролетарська чернь вимерзне - цiєї сволоти не жалко! Ми залишимо тiльки необхiдну кiлькiсть робiтникiв, якi будуть потрiбнi для продовження роботи пiд землею!..
Вiкторiя не могла сказати й слова. Гершер розлютувався i не говорив, а випльовував слова.
– Коротше кажучи, робота в Гренландiї буде закiнчена! А для цього потрiбно знищити...
– Кого?
– пiднялася з мiсця Вiкторiя.
– Звичайно - Тригуба!
– iронiчно вiдповiв Гершер.
Вiкторiя вiдразу ж зрозумiла страшний задум президента, але змогла опанувати себе, i майже спокiйно запитала:
– А що ж ви хочете вiд мене?
Гершер нахилився над нею:
– Ви негайно вилетите i наздоженете зорельот Тригуба. Про це нiхто не буде знати! Люди, якi полетять з вами, розстрiляють корабель Тригуба... Потiм... ви повернетесь назад!.. Я дав наказ - камери пального зарядженi, маршрути пiдготовленi обсерваторiєю, - в каютi, на пультi!.. Отже, корабель готовий до польоту! Вам все ясно?