Жлобологія
Шрифт:
А мотивація іде зі спинного мозку, а не з головного, треба розуміти, як влаштована ретикулярна формація, як стовбур спинного мозку переходить у головний, і що по ньому переходить. Філогенетично спинний мозок значно давніший, ніж головний. Тому, спрощено кажучи, базисні моделі поведінки і мотивації формуються саме спинним мозком. Або тим, що нижче спини.
Думаємо ми головою, а живемо спинним мозком. Тому дбати про хребет — архіважливо. Це правда. А головний мозок дешифровує й інтерпретує ці сигнали (які не завжди політкоректні) у якісь прийнятні для нас раціональні
Ссавці передбачувано однаково реагують на подразники. На підставі чого науковці — біхевіористи вибудовують моделі як тваринної поведінки, так і людської. А це означає, що головний мозок не обов’язково бере в цій поведінці участь. Бо головний мозок — наголошую — це політкоректна надбудова еволюції. Те, завдяки чому можна, зокрема, відрізнити жлоба від нежлоба.
Алхімія слова
Я не раз казав, що будь-яка наука, яка існує і розвивається в системі так званої науково-природничої парадигми, є безнадійно застарілою. Академічна, фундаментальна наука нині — це алхімія. Вона теж колись була видатною, доки не з’явилися Бойль, Арреніус і Лавуазьє.
Людина може повірити, у що завгодно. Вигадує свою систему координат, яка є досить екзотичною або прийнятною для словникового запасу сучасників, та ще й може вигідно це продати. Візьмемо для прикладу діанетику Рона Хаббарда. Якщо замінити ті особливі терміни, які саєнтологи понавигадували, відомими з психології, то ви побачите, що це базові поняття з підручника психології для першокурсників. Як і чому працюють сектантські організації? Вони базуються на фантастичних доктринах із вигаданими термінами. А в основі — дуже прості психологічні механізми.
Сила слова там, де люди хочуть, щоб їх обманули. Це територія віри, і якщо ви чуєте те, у що вам хотілося б вірити, то ці слова матимуть для вас силу закляття, або бомби уповільненої дії.
Маніпуляції з людською свідомістю здійснюються через слово. Маніпулювати суспільством уміють вправні політтехнологи, і вони це роблять із тією частиною суспільства, яка готова до того, щоб нею маніпулювали. Причому кожен, хто володіє цією технологією, воліє виступати у великих залах перед масовою аудиторією, бо тоді в ній є більший відсоток психопатів, істероідних особистостей, які надаються до маніпуляції і виконають почуті накази.
Засади жлобського лідерства
Головний принцип будь-якого жлобського лідерства полягає навіть не в доктрині чи в харизмі жлобовождя, а в тому що завжди є маса жлобів, готова гуртом іти слідом за будь-ким, аби тільки їм голосно наказували — переконливо, з ентузіазмом й погрозливо. Тобто в месиджах кожного «месійки» присутні пряник і батіг, застрашування й обіцянка нагороди. Про це йдеться в хрестоматійній ранній роботі Курта Левіна «Психологічна ситуація нагороди і покарання». Там описано страх покарання і жадання нагороди у дітей.
Дорослі — теж діти, далеко не всі виростають і розвиваються психічно. А в українській ситуації
Україна відкотилася в стан шаманської свідомості — родоплемінної, яка вірить у чарівну силу слова, відьом і чаклунок. У казку, в диво. Так і живуть. Що далі, то страшніше.
Брати Ґрімм «кастрували» народні казки, забрали з них жорстокі і повчальні життєві фінали. Натомість лишили такі політкоректні версії, що важкувато втямити, чому герої і героїні так по-дебільному поводяться.
Людина так влаштована, що хоче бути обманутою. Кому — як не жінкам, що вірять в попелюшок і принців, — це знати. І це розуміють маркетологи та всі, хто хоче щось комусь продати. Якщо ви хочете продати брехню, то нехай за вас це грайливо зробить преса. Людина, крім всього іншого, як писав історик культури Йоган Гейзінґа, є «гомо люденс», тобто любить бавитися. Тому в кожному злочині є доля провини жертви, яка загралася.
Якщо говоримо про гру і про обман як про категорію людського буття, то категорію жлобства маємо розглядати в цій системі координат.
Примітив як норматив
Примітивна, дика, невихована поведінка в цьому суспільстві є нормативною.
Психічна регресія суспільства має своє пояснення: примітивізація соціальної поведінки зменшує ризики. Не потрібно відповідати на цивілізаційні виклики.
Масові «напивання» людей до свинячого стану теж можна пояснити. У цьому «свинстві» людина має потребу, мотивовану внутрішнім вивільненням енергії для себе самого. Таке тотальне розслаблення до напівпритомної свідомості вивільнює енергію, якої людині бракує, щоб відчувати себе в нормальному стані. Що це означає? Що ми живемо в енергетично слабкому суспільстві, якому бракує набутого вольового ресурсу, не стільки економічного чи культурного.
Незважаючи на всі незгоди, негаразди й біди, людина всім своїм єством хоче свята. Людям подобається «розслаблятися», святкувати, а поруч із тим бідкатися. Мовляв, переживаємо кризу, фінансову, життєву і ще якусь. Бо при розслабленні в організмі змінюється гормональний фон, людина отримує відчутний приплив гормонів радості, що може бути кращим? (Сміється. — Упоряд.).
Як це називається? «Давай посидимо по-людськи, вип’ємо по чарочці...» А решта не має значення, «посидіти — це ж харашо». Ключове слово — по-людськи. Людськість по-жлобському — це безвідповідальність.
Людям хочеться вважати бажане й уявне за дійсне. Що більше «селебрітіз» заявляють про себе як про таких — тим менше підстав їм вірити, бо це якраз означає, що за тими словами нічого немає. Брутальні мачо часто страждають на статеву дисфункцію. Люди, які полюбляють при кожній нагоді і без неї демонструвати власну силу і крутизну, насправді є енергетично слабкі. Це демонстрація того, що відсутнє.
Скажімо, людина говорить: «Я професійний українець (рускій, єврей, опозиціонер, провладний, ґей, християнин і ще чорт знає що)» І в цій системі координат він ставить себе як точку відліку, як взірець досконалості.