Альтернативна еволюція
Шрифт:
Отже, на запитання, що може стати основою Нового Світу, я кажу: все! Від отаких об’єднань, як наше — до мудрих, сильних, духовних державних структур…
Запитання:
Розкажіть, будь ласка, про еволюційну роль планети Прозерпіни, відкритої нещодавно.
О. Б.:
У нас тут присутній астролог, тож я прошу коротко розповісти про астрологічні аспекти цієї планети.
Астролог Галина Підберезна:
Орбіта Прозерпіни знаходиться за Плутоном, і дослідження останніх років дозволили визначити її орбіту
Запитання:
Повернення до чудесної миті, щоб почати заново свідоме духовне зростання, є досить сумнівним, оскільки саме повернення назад ототожнюється зі спуском по спіралі, що для світлого духа є падінням. Згадайте «Агні-Йогу» — про шкідливість старих накопичень. Життя іде, дух розвивається.
О. Б.:
Так, у «Агні-Йозі» Учитель Махатма Морія говорить: «З мотлохом нема будівництва». Але ми говоримо не про те. Ми говоримо про упущену мить, яка все-таки вас супроводжує. Якщо ви її засвоїли як радісну мить, творчу мить, але не реалізували — уже у вашому єстві це зернятко залишилося, можливо, для наступного втілення. Воно нікуди не дівається. І якщо ви його знову проростите, то це вже не буде історичний мотлох.
Далі ви говорите: «життя іде, дух розвивається». Дух не обов’язково розвивається. Протягом історії ми бачимо протилежне — деградацію духу. І життя не обов’язково рухається вперед, але й розпадається. Дехто вважає, що основне завдання — це «вдосконалення». Але ж це не означає якісь ефемерні речі; це означає — здійснити плід свого життя, стати собою, те, що Леся Українка називала «дорівнятись до себе». Йдеться не про те, щоб у білому вбранні прийти до Бога і з арфами в руках співати йому хвалу. Та Йому це й не потрібно! Він хоче одного: щоб ми стали собою.
Він навіть так говорить, тривожно і химерно: «О! Якби ти був холодний або гарячий!» Тобто, можеш ставати у воїнство суперників Бога, якщо «не слабо» тобі битися з Богом. Він буде тільки радий, що з’явився достойний супротивник. Як біблійний Іаков, який цілу ніч змагався з Богом, і Бог не зміг подолати його, і назвав Він Іакова «Ізраіль», що означає «Богоборець». Так єврейський народ і взяв собі це ім’я, і до сих пір несе його.
Наприклад, така мить була навіть для Іуди. Учитель сказав йому: «Що вирішив робити — роби швидше». І він міг би задуматися і тут же при всіх признатися в задуманому злочині. І одна мить могла б змінити історію Землі…
Зустріч сьома
Співає Василь Литвин:
Забудь ту мить, що ми — брати —
Могли навік спалить мости,
І розійтись на рубежі,
В думках і помислах чужі.
Забудь нашіптування злі,
Що дух людський здрібнів, змалів,
Що суєта, облуда слів
Згасила полум’я чуттів.
Забудь умовних вчинків гру,
Забудь діянь буденний круг,
Бо світ
Пітьма готує шлях війни!
Та з наших з’єднаних долонь
Зійде пробуджений вогонь,
Освітиться до Сонця путь, —
Про це ніколи не забудь!
Олесь Бердник:
Добрий вечір.
Сьогодні ми будемо говорити про найголовніший принцип у пошуках Істини, без якого не обійдеться жодна Людина. Цей принцип називається ІЄРАРХІЯ.
Ієрархія є різна, і ми спробуємо визначити, хто з ким іде, хто за ким іде і які є типи Ієрархії. Бо без цього визначального, провідного принципу неможливі ні еволюція, ні інволюція, ні будь-які досягнення. Тривалий час на цей принцип ішов напад.
Пам’ятаєте, в «Одкровенні Святого Іоанна» сказано: «Коли жона, яка мала в лоні і мала народити Дитя, була взята в пустелю, то Змій, який хотів пожерти її Дитя, пустив із пащі своєї ріку, щоб захопити це Дитя і тих, хто з Ним». Задумайтесь: для того, щоб захопити навіть тих, хто іде з Логосом, із Предвічним Дитям. Отже, тут ми маємо справу з дуже далекосяжною, глибоко розробленою стратегією і обманом. Недарма Господаря світу здавна називають батьком Обману, або Дияволом, Наклепником. І основний інструмент цього обману — розділення брата і брата, батька і сина, матері і дочки, країни і країни, братського народу й іншого братського народу. Ми бачимо, як у вирішальний час інструмент змія починає працювати.
Тому й перша пісня була про недопущення того, щоб братерські мости між народами, між людьми, між духами були зруйновані. А зараз Василь Степанович заспіває ще одну пісню — про те, що належить здійснити прийдешньому людству.
Співає Василь Литвин:
З глибин віків, крізь товщу літ
У сплесках радості і суму
Несе у світ Див-Зеленцвіт
Палку-терпку вогненну думу.
У думі тій б’є вищий дзвін,
Прадавнім болем стогне мати.
Бо ви покликані у світ
Творить життя, а не вбивати.
Пора прийшла злу круговерть
Вогненним словом розрубати.
Навік здолать пітьму і смерть,
А світ любов’ю обійняти.
Ось це кредо ми й будемо мати на увазі: «Прийшла пора злу круговерть огненним словом розрубати, навік здолать пітьму і смерть, а світ любов’ю об’єднати». Це була і є місія Христа. Недарма Його називають Словом, Логосом, бо саме Він стоїть на сторожі Нового Світу. Нам здається, що так багато часу пройшло, дві тисячі років, але ми ще як слід не встигли осмислити того, що Він приніс і що означає «Любов’ю об’єднати світ».
Церкви різних конфесій протягом двох тисячоліть проголошують ім’я єдиного Сина Божого і не можуть знайти між собою єднання. Кров, руїна, інквізиція, каземати, жорстокість, ненависть… Ось тут ми маємо розібратися. Чому апостоли Христа не зуміли зберегти в чистоті Слово Вчителя? Якби конфесії, що нібито прагнуть до єдності, брали свій початок із Ієрархії Христа, чи вони 6 не порозумілися? Те ж саме і в буддизмі. Уже за життя Гаутами Будди почалося роз’єднання.
І чим далі, тим більше туману, містифікацій і обману. Учитель добре знав це. Він казав: «Коли вдруге прийду, чи знайду хоч одне серце, сповнене любові?» Він з болем говорив: «Вогонь прийшов Я звести на Землю, і як би Я хотів, щоб він розгорівся!»