Альтернативна еволюція
Шрифт:
У Дніпровськім потоці співа,
Її серце — то небо весни грозове,
Її дума — печаль Світова.
Її серце — живе,
Її дума — печаль Світова.
І зірки вдалині — то Вкраїни вогні.
То все — ти, то все — ти!
Струни кобзи дзвенять, Україно, в мені,
Ніби райдужні в небі мости.
То все — ти, то все — ти,
Ніби райдужні в небі мости.
Україно моя, рідна Мати моя,
Хто ти є, хто ти є?
Я питаю про те на весні солов’я,
Я запитую серце своє.
Хто ти є, хто ти є?
Я запитую серце своє…
Олесь Бердник:
Добрий вечір!
Сьогодні шоста зустріч Школи Астросталкерів. Ми багато говорили про загальні речі,
Спершу я розкажу вам про одну свою зустріч, яка відбулася в горах Тянь-Шаню років тридцять тому. Я поставив намет високо в горах. І одного разу приїхав до мене на коні чоловік. Ми розговорились, і вийшло так, що ми почали говорити про потойбічне життя, про смерть, і я йому виклав концепцію того, що людина живе не тільки тут, що вона і далі житиме, що вона понесе з собою певні зерна, знову відродиться… Він слухав, слухав, потім нахмурився і запитує мене: «А якщо людина, наприклад, убила когось, так це з нею й залишається? Вона не може цього позбутися?» Я кажу: з нею все йде. І він тоді зірвався на рівні ноги і говорить: «Тоді я не хочу безсмертя! Краще повна пітьма — і кінець!» І пішов геть… і вже не повертався.
Мене вразила така реакція. Але пізніше я зрозумів, що у ній був глибокий смисл. Людина відчула, що вона не зможе впоратися з тим, що колись відбулося в її житті. Очевидно, той чоловік убив людину. І ця подія не відпускає його, і він не знає, як із нею розрахуватися. Погляд церкви — «покаяння» — його, очевидно, не задовольняв. Я йому намагався роз’яснити, що енергію злочину можна перевершити зворотною енергією добра. Його й це не задовольнило…
Але вже тепер, замислившись над категоріями Часу, я дійшов висновку: події, що з нами відбуваються, треба вимірювати не тривалістю Часу. Я поясню вам, що мається на увазі…
Ми вимірюємо своє життя від народження до так званої смерті. Ми вважаємо, що всі події, які з нами трапилися, — це сукупність того, що становить нашу Карму, причинність, з якої потім і вимальовується бадилинка нового дерева, нового життя. Насправді ряд втаємничених Учень стверджують, що секрет — у миті. Тут-от якраз присутні вчені, які працюють над проблемою Часу, і вони можуть підтвердити, що наука підійшла до розуміння квантів Часу. Квант — це поняття наукове, а ми говоримо «мить». Саме мить невимірна, а тому — еквівалентна Вічності. Бо якщо ми будемо мати в сукупності мільярди років, все одно це не буде Вічність, це буде «дуже довго», «дурна безкінечність», як казав Гегель. А насправді Вічність саме у Миті.
Згадайте розбійника, розіп’ятого на хресті. Все його життя — це злочини, вбивства, які заслуговують смертної кари. Карма його і повела на хрест. Але він вибрав мить, неповторну мить, коли відчув, побачив, що поряд — Провідник у принципово новий Світ, у Вічність. Він перекреслив ціле життя. Він його спопелив. Він вибрав один квант.
Тепер розумієте, у чому суть такого кванта? Квант — це зерно нашого життя. Одну мить ми можемо вибрати із нашого життя — і на ній будувати своє нове життя… Для того, щоб побудувати наше життя на новому полі, щоб провести досконалий сталкінг у принципово новий світ, потрібно вибрати те зерно свого життя, яке не соромно буде посадити. І зовсім уже не має значення, що робити з рештою.
Наприклад, колись ви зустріли людину — жінку чи чоловіка, — яка могла б стати прекрасним супутником. Ви з тією людиною могли створити Новий Світ, а щось вам завадило, і ви цю мить упустили… Як говорить Учитель в «Пісні Надземній»: «Вісник біля Воріт, дарунок Життя вісник має. Але злих псів стримайте і прийміть цей Дар». Якщо злих псів Карми не втримати, ми упускаємо цю неповторну мить. Але ми можемо й повернутися до неї у вирішальний час нашого розп’яття. Через розп’яття проходить кожен із нас, коли мучиться, переживає, знемагає від самотності, від недуг,
Саме цей атом Часу має бути для нас орієнтиром, і кожен із вас, подумавши, знайде в собі отаку прекрасну мить. Вона може бути в мрії, в реальності, в школі, в книзі, під час несподіваної зустрічі на вулиці чи у сновидінні. Особливо в сновидінні. Думаю, кожен бачив себе в снах літаючим. Запитується, звідки в нас ця здатність? Думаю, що це — спогад далекого минулого, коли на Землі був «золотий вік», а ми були титанічними істотами, міжзоряними мандрівниками… І коли ми літаємо в снах, це просто підтвердження, що вся природа належить нам (просто ми поки що не оволоділи всіма можливостями), і ми можемо бути чим завгодно: рибиною, птахом, ангелом, що літає в небі чи в ноосфері без жодних пристроїв.
Я, наприклад, пригадую вражаюче сновидіння, коли я був здоровенною рибиною на дні океану. Я відчував навіть зябра, які пульсували, пропускаючи воду. А пам’ять, свідомість — людська. Я пропливаю мимо затонулих кораблів. На одному кораблі написано «Росія», на другому — «Америка», ще на іншому — «Англія»… Оплавлені борти, зяють рвані рани. І я думаю: «Таку прекрасну цивілізацію погубили. А тепер духам Землі доводиться знов починати все з океану, з води — так, як колись»…
Якщо ми навчимося телепатично знімати ті мембрани, що нас відгороджують від тваринного й рослинного світів, ми зможемо мати контакт із нашими братами. І навіть не треба казати — молодшими. Тому що, скажімо, рослини — старші брати. Я глибоко переконаний, що саме рослини сформували Людину. Ви згадайте: коли Адам і Єва «впали» і стали земними істотами, вони зробили собі напоясники з листя. Це показує, що духи спочатку ввійшли в рослинне царство. А потім уже Господь творить для них «шкіряний одяг», тобто дає їм плоть, занурює у тваринне життя. Так Біблія кількома фразами розповіла послідовність «падіння» людських духів і їх проявлення у тих чи інших еволюційних формах.
Повернімося до основної ідеї, пов’язаної з Миттю. Нам необхідно спробувати знайти отаку мить, з якої кожен із нас хотів би розпочати своє Нове Життя. І ця мить буде дуже важливою для кожного з нас. Досвід кожного може виявитися неоціненним, якщо ви зумієте від цієї Миті почати будувати послідовний ланцюжок свого Нового Світу.
Усі ми перебуваємо в певній ілюзії. Кожен із нас перечитав багато окультної макулатури, і багато хто вважає: все, що ллється з прилавків книжкових магазинів, треба сприймати так, як написано. Насправді, що швидше ми критично переосмислимо прочитане, тим краще. Коли читаєте езотеричні книги, і Біблію, і Новий Завіт, — переглядайте, аналізуйте, про що говорилося, особливо, коли ви читаєте слова Христа, Його Заповіти, Його Нагірну Проповідь. Там незміряна глибина. Треба все це розглядати з позицій глибокої сердечності і безстрашності. Як сказано у священних писаннях брахманів, в «Упанішадах»: «Якщо навіть Верховний Брама зійде з Неба і буде говорити тобі щось, що не відповідає твоєму серцю, якщо він буде навіть твердити, що це — Істина, не приймай слів Верховного Брами, якщо твоє серце не згодне з цим». От де плюралізм! От де велика повага до волі Людини!
Вернімося до проблеми миті: ми маємо викристалізувати те, що нам радісно. Навіть найбільший злочинець може згадати такі моменти у своєму житті — коли його обнімала мама чи коли, читаючи в юності книги, він мріяв стати героєм, дослідником. Він упустив цю можливість. Але він може повернутися до цієї миті і розпочати звідти будувати нове життя.
Це не абстракція. Це один із методів сталкінгу. Але для цього треба дуже сильно над собою попрацювати. І якщо ми почнемо очищати це джерело, ми почнемо мінятися — і буде мінятися ставлення довколишнього світу до нас.