Біблія /Библия
Шрифт:
8 І закричав, мов лев: Пане мій! ось я стою на сторожі цїлими днями, не рушався з місця цїлими ночами:
9 І ось, бачу, їдуть люде, їздецї на конях удвійню. Опісля кликнув і каже: Впав, упав Вавилон, і всї ідоли його лежать порозбивані на землї!
10 О ти, змолочений мій, сину току мого! Оце я чув від Господа Саваота, Бога Ізрайлевого, й се звістив вам.
11 Пророцтво про Думу: Покликають до мене з Сеїру: Стороже! яка пора ночі? стороже! яка пора ночі?
12 А сторож відказує: Надходить поранок, та ще ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то обернїться й приходїть.
13 Слово пророче про Арабію: Ночуйте в лїсї Арабському, подорожні Деданські!
14 Осадники країни й, емайської! несїть води назустріч умлїваючим од спраги; стрічайте хлїбом утїкаючих;
15 Вони бо від мечів втїкають, од меча обнаженого, від лука натягненого та від лютї воєнної.
16 Так бо сказав менї Господь: Іще рік, рік по счоту наймитів, - і вся Кидарова слава щезне;
17 І не багато луків зостанесь у синів Кедарових. Так сказав Господь, Бог Ізраїля.
Iсаія 21
1 Пророче слово про Видивну долину: Що се тобі лучилося, що ввесь люд твій повиходив на дахи?
2 Місто повне крику, зворушене - місто, давно таке веселе! Ой, бо повбивані твої - не мечем побиті, та й не в битві лягли;
3 Всї гетьмани твої повтїкали разом, та їх спіймано, кріпко повязано; всї, хто знайшовся в тебе, повязані разом, хоч як далеко були повтїкали.
4 Тим я й кажу: Зоставте мене, нехай гірко плачу! Не силуйтесь, мене розважати з поводу, що збурена дочка мого народу.
5 Се бо близько день неспокою, побою та замішанини в долинї Видивній, од Господа сил (насланий): Валять мури, крик по горах розлягаєсь.
6 Несе Елам сагайдак, люде на колесницях і їздецї і Кир щитом заблищав.
7 І ось що найкрасші твої долини заповнені возами, а їздецї уставились навпроти воріт,
8 І здирають покривало з Юдеї; а ти в той день озираєшся за оружними запасами в палатї кедровій.
9 Та бачите, що вже проломи пороблено в мурі міста Давидового, й спускаєте докупи води до нижнього ставу;
10 І роздивляєтесь між домами в Ерусалимі, та й валите декотрі доми, щоб ті проломи в мурі затулити;
11 І копаєте на воду знов став запасний між двома мурами. На того ж, хто се давно вчинив, нїже озираєтесь; на того, хто задумав се все, наперед, ви й не зважаєте.
12 Нї! тодї, як Господь сил на вас накликав, щоб плакали та голосили, щоб остригали собі волоссє, й накидали на себе волосяницї,
13 Тодї у вас - веселощі та радощі були; ви кололи бики, різали овець та попивали вино; їжмо - мовляли - та пиймо, бо й так завтра будемо мертві!
14 І обявив менї в уші Господь Саваот: Не буде вам сеся безбожність прощена, аж покіль не погинете. Ось як, сказав Господь, Господь сил!
15 І сказав іще Господь, Бог сил: Ійди та ввійди до Севни, старшого в двірцї коло храму, й скажи йому:
16 Що за право тобі тут, і ким ти тут, що аж собі тут гробовище вирубуєш?
– Так, він вирубує собі гробовище на видному місцї, витїсує собі в скелї пробуток посмертний!
17 Ось, Господь перекине тебе, як дужий чоловік кидає, й здусить тебе в пилку.
18 І зівє тебе в звиток, і кине тобою, наче жмутком, у землю широку, там ти вмреш, та й пійдуть і твої блискучі туди колесницї, що надбав єси ти, ганьбо дому твого Пана! 19 . Я зопхну тебе до долу з висоти твоєї, й скину тебе з уряду твого.
20 І тодї покличу слугу мого Еліякима Хелкієнка,
21 І надїну на його твою одежу, й підпережу його твоїм поясом, і твій уряд передам у руки його, і буде він отцем осадникам Ерусалимським і домові Юдиному.
22 І ключ од дому Давидового зложу на плече в його: як він відчинить, нїхто не зачинить, як же він зачинить, нїхто не відчинить.
23 Мов гвізд у твердім місцї, буде в мене вбитий, й буде він престолом слави домові отця свого.
24 І буде на йому висїти вся повага батькового дому, - дїтей і внуків, - наче краса всяких домаan><них посудів аж до послїдних музичних приборів.
25 Та тодї, - каже Господь Саваот - захитаєсь гвізд, буде вибитий з свого твердого місця, і впаде й розсиплесь ввесь тягар на йому; бо так говорить Господь.
Iсаія 22
1 Пророче слово про Тир: Ридайте, кораблі Тирські, бо він збурений: нема вже домів торговельних і нїкому в ті доми входити. Так їм переказано з Хитимської країни.
2 Замовкнїть, осадники острову, що його, бувало, купцї Сидонські, плаваючи по морі, збагачали.
3 По великих водах привожено сюди зерно Сигорське, вроджай ріки (Нила), і був він торговицею народів.
4 Застидайсь Сидоне! ось бо що говорить море, ся твердиня морська: (Я стала безлюдна,) наче б не мучилась народинами, не ховала хлопят, не доводила дївчат до зросту!
5 А як чутка долетить про Тир до Египту, задрожать вони від новини сієї.
6 Переносїтесь у Тарсис, ридаючи, ви, давні осадники острову!
7 Чи се ж той город ваш, що був знаний в давні давна? А нинї несуть його ноги, блукатись до краях далеких!
8 І хто ж то призначив Тирові таку долю, що колись роздавав вінцї, а купцї в його були, наче князями, крамарі ж його - дуками в землї?
9 Призначив се Господь Саваот, щоб понизити гординю славних, щоб впокорити знатних у землї.
10 Блукай же тепер, дочко Тирська, мов ріка, по землї; нема бо вже тобі перепони!
11 Він простяг руку свою понад море, затряс царства; Господь приказав, повалити твердинї Канаанські,