Біблія /Библия
Шрифт:
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Вiд Iвана 2
1 А третього дня було весїллє в Канї Галилейській; і була мати Ісусова там;
2 запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.
3 І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.
4 Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.
5 Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.
6 Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.
7 Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.
8 І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.
9 Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,
10 і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досї.
11 Сей почин ознак зробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.
12 Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днїв.
13 А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,
14 і знайшов у церкві продаючих воли, й вівцї, і голуби, й міняльників сидячих.
15 І, зробивши джгута з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівцї й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;
16 а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсїля; не робіть дому Отця мого домом торговим.
17 Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене.
18 Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?
19 Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три днї підніму вам її.
20 Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?
21 Він же глаголав про церкву тїла свого.
22 Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.
23 Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.
24 Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:
25 бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.
Вiд Iвана 3
1 Був же чоловік з Фарисеїв, Никодим імя йому, князь Жидівський.
2 Сей прийшов до Ісуса в ночі, і каже Йому: Рави, знаємо, що від Бога прийшов єси учителем; нїхто бо таких ознак не може робити, як Ти робиш, коли не буде Бог з ним.
3 Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого.
4 Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись?
5 Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже.
6 Роджене від тїла - тїло, а роджене від Духа - дух.
7 Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш.
8 Дух, де хоче, дише, й голос його чуєш, та не знаєш, звідкіля виходить, і куди йде; так усякий народжений од Духа.
9 Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись:
10 Відказав Ісус і рече йому: Ти єси учитель Ізраїлїв, і сього не знаєш?
11 Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкуємо; а сьвідкування нашого не приймаєте.
12 Коли про земне глаголав вам, і не віруєте, - як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте?
13 І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.
14 І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустинї, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,
15 щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє.
16 Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє.
17 Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.
18 Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.
19 Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.
20 Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла, щоб не зганено вчинків його.
21 Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені.
22 Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив.
23 Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
24 Ще бо не вкинуто в темницю Йоана.
25 Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє.
26 І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.
27 Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.