Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз
Шрифт:
Подібний арсенал налякав би будь-яку людини, але він, здавалося, анітрохи не лякав чорного звіра, який добирався до них усе ближче і ближче. А у чарівника навіть ножа немає. На ньому один простий світло-коричневий балахон, і все. І він такий худий і кістлявий. Куди йому до Чейза! Але у чарівника є магія. Може, його магія злякає чорного звіра?
Магія! Рейчел згадала про магічну вогневу паличу, яку їй подарував чарівник Джіллер. Вона опустила руку в кишеню і міцно стиснула паличку.
Може, Чейзу знадобиться її допомога?
— А це небезпечно?
Зедд спідлоба глянув на Чейза:
— Якщо це те, що я думаю, і якщо це потрапить не в ті руки, то «небезпечно» не те слово.
— Тоді, може, нам краще кинути камінь у глибоку прірву або взагалі знищити?
— Неможливо. Камінь нам ще знадобиться.
— А що, якщо ми його сховаємо?
— Саме про це я і думаю. Питання — де? Тут слід врахувати багато чинників. Мені треба відвезти Еді в Ейдіндріл і вивчити разом з нею пророцтва, і лише тоді я буду з повною упевненістю знати, що робити з каменем і що робити зі скриньками.
— А до тих пір? Поки ти не будеш знати з повною впевненістю?
Рейчел озирнулася на чорного звіра. Він був ще ближче, у самого краю стіни, зовсім поряд з ними. Підтягнувшись на своїх пазуристих лапах, він підняв голову і подивився їй прямо в очі.
Звір посміхнувся, оголивши довгі гострі зуби. У Рейчел минулося дихання. Його плечі тряслися. Він реготав. Дівчинка широко розкрила очі.
Серце шалено калатало в неї в грудях.
— Тату… — Жалібно прошепотіла вона.
Чейз навіть не подивився на неї. Він тільки цитькнув, щоб вона замовкла.
Чорний звір перекинув ноги через стіну і зістрибнув на землю, все так же дивлячись палаючими очима на Рейчел, все так же здригаючись від беззвучного реготу. Він перевів погляд на Чейза, на Зедда, зашипів і припав до землі, готуючись до стрибка.
Рейчел смикнула Чейза за штанину і насилу промовила:
— Тату… він наближається!
— Чудово, Рейчел. Зедд, я все-таки не знаю…
Чорний звір завив і вискочив на галявину. Він промчав як стріла, як чорна блискавка. Рейчел заверещала. Чейз різко повернувся — як раз в той момент, коли звір опинився прямо перед ним. Кігті майнули в повітрі.
Чейз впав на землю, а звір кинувся на Зедда.
Чарівник простяг вперед руки. Спалахи світла вилетіли з його пальців, відскочили від чорного звіра і рикошетом вдарили в землю. Звір збив Зедда з ніг.
Регочучи і підвиваючи, чорний звір знову кинувся до Чейза, який намагався зірвати з ременя сокиру. Кігті вп'ялися в Чейза, і Рейчел знову відчайдушно заверещала. Цей звір був такий стрімкий, вона ще ніколи не бачила таких звірів.
Чейз поранений! Рейчел збожеволіла від жаху. А звір, все так же дико регочучи і підвиваючи, вибив з рук Чейза сокиру. Рейчел, не роздумуючи, схопила вогневу паличку.
Одним стрибком вона підскочила до звіра і тицьнула його паличкою в спину.
— Гори, — викрикнула вона чарівне слово.
Полум'я охопило чорного звіра. Він злобно завив, повернувся до дівчинки і вишкірився. Відблиски полум'я заграли на величезних гострих зубах. Звір розреготався, але не так, як сміються люди, коли вони думають про кумедні речі. Від його сміху у Рейчел мурашки пробігли по шкірі. Звір згорбився і повільно пішов прямо на неї, весь охоплений полум'ям. Рейчел позадкувала.
Чейз зірвав з пояса важку колючкувату булаву і жбурнув її в чорного звіра.
Звір ліниво озирнувся через плече, подивився на Чейза і з диким реготом висмикнув булаву у себе зі спини. А потім повернувся і знову кинувся на Чейза.
Зедд був уже на ногах. З його пальців зірвався чарівний вогонь, і звіра ще сильніше охопило полум'я. Він розреготався в обличчя Зедду. Вогонь зник, лише тонкі цівки диму піднімалися до стелі. А звір знову виглядав точно так само, як і раніше. По правді кажучи, у нього з самого початку був такий вигляд, ніби він уже обгорів дочорна і обвуглився.
Чейз піднявся з землі, і Рейчел побачила на ньому кров. Сльози навернулися їй на очі. Страж кордону зняв зі спини арбалет, і в повітрі просвистіла стріла. Вона встромилася в груди чорному звірові. З жахливим реготом звір витягнув стрілу і розламав її навпіл.
Чейз відкинув арбалет, вихопив з піхов меч, підбіг до звіра і з нальоту рубонув його. Звір миттєво кинувся в сторону — удар не досяг мети.
Зедд змахнув рукою, і чорний звір, перекинувшись в повітрі, покотився по траві. Чейз затулив собою Рейчел, однією рукою притискаючи її до себе, в іншій тримаючи оголений меч.
Звір різко підхопився на ноги, переводячи погляд з Зедда на Рейчел і Чейза.
— Ідіть, — відчайдушно закричав Зедд. — Тільки не біжіть! І не стійте на місці.
Чейз схопив Рейчел за руку і позадкував. Зедд теж повільно почав відступати. Чорний звір затих і, кліпаючи, забігав поглядом. Чейз важко дихав. Його кольчуга і шкіряна туніка були розідрані і покриті кров'ю. Рейчел тихенько схлипувала, дивлячись на нього. А кров стікала по його руці прямо в її долоню. Вона так любила свого тата і так боялася за нього. Адже йому боляче! Вона ще міцніше притиснула до себе ляльку.
Зедд зупинився.
— Продовжуйте йти, — тихо сказав він Чейзу.
Чорний звір подивився на Зедда і вишкірився, оголивши в страшній усмішці величезні гострі зуби. Він розреготався — моторошно і страшно і, розриваючи кігтями землю, кинувся на чарівника.
Зедд повільно підняв руки. З-під ніг звіра зметнулися в повітря шматки трави і грудки землі. І звір піднявся в повітря. Перш ніж він впав, в нього з усіх боків вп'ялися сині стріли блискавок. Звір зареготав, відчайдушно підвиваючи, і, весь оповитий димом, плавно приземлився на ноги.