Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру.

Горліс-Горський Юрій Юрійович

– Мені, хлопці, сьогоднішнє повітря у Кам’янці не подобається. І Вишневецький, і воєнком дуже зо мною милі стали, але я нюхом чую, що щось у них змінилося. Чекіст, зустрівши мене, мало цілуватися не поліз. Сказав, щоби я і ви оба зайшли до нього на кватиру, як тільки стемніє. Та щоб заходили непомітно, по одному. Має обговорити з нами якусь дуже важну справу. Це щеня і брехати ще добре не навчилося. Зайти зайдем, та не по одному…

Діло, хлопці, смердить. Видно, щось вже дізналися. Сьогодні ж, як тільки поприїжджає начальство із Чигирина – по головах і тікати треба. Караульний баталіон має лишитися у Чигирині. Кількадесять озброєних приїде, та з такими вояками раду дамо. Там половина шмуликів, які від гуку одної ґранати повмирають… Треба, щоби хлопці трималися купи та були готові і до бою, і до відступу на Грушківку. Як «товариші» щось пронюхали, то можна ще за дня дожидати якої-небудь несподіванки. [165] Треба стежити за стацією. Може прибути якась частина. Пустіть два обходи по місті, і нехай хлопці притримують і ведуть сюди, якби з’явилася яка нова особа.

165

У вид. 1934 і 1935 рр.: «удень дожидати якої-будь несподіванки».

Обговорюємо те, що Лещенко вів себе сьогодні теж підозріло. Був зранку схвильований і більше не з’являється.

По обіді приїхав із Чигирина міліціонер, що їздив у відпустку додому, і привіз новинку. Повітові установи в Чигирині зранку готовилися переїжджати до Кам’янки, майно спакували вже на підводи. Потім несподівано дістали наказ, що сьогодні переїзду не буде.

Під вечір атмосфера недвозначно напружилася. [166] Місцеве начальство, яке в цей час завжди проходжувалося коло міліції на головній площі міста, не показувалося. Довідуємося, що ні Вишневецького, ні уповноважненого ЧК, ні воєнкома в помешканнях нема і невідомо де поділися. Жінки їх також зникли.

166

У вид. 1934 і 1935 рр.: «напруджилася».

Хлопці, що наглядали за стацією, притримали і привели до управи міліції якогось елєґантно одягненого типа, який приїхав паровозом із Бобринської і питав, де примістилася уєздЧК.

Забрали у нього револьвер, портфель з документами і велику пачку совітських грошей. Приведений до кабінету, в якому був Чорнота, я, Оробко і Соловій, притриманий відразу взявся до Чорноти «з баса»:

Конец ознакомительного фрагмента.