Країни свiту. Азія
Шрифт:
У 1999 р. на території держави мешкало більше 60,6 млн чоловік. Чверть громадян країни живуть у містах. Близько 85 % населення належать до тайськомовних народів. У Таїланді більшість жителів - тайці або сіамці (кхонтай, тай-нен), народ з групи тай. Значно менше тут китайців, лао, монів, кхмерів, малайців, каренів, акха, шанів, лісу, хмонгів (мяо) та інших народностей. Офіційною і літературною мовою в країні є центральний тайський діалект.
Державною релігією в Таїланді є буддизм південної школи тхеравада. Його сповідують 94 % місцевого населення. У столиці країни, Бангкоку, навіть знаходиться штаб-квартира Всесвітнього братства буддистів. Крім того, у Таїланді діють дві буддійські монашеські секти.
Економіка Таїланду базується на риболовлі та видобуванні корисних копалин. Надра країни багаті на кам’яну сіль, олово, марганець, залізо, цинк, свинець, вольфрам, вугілля, нафту, горючі сланці, газ, флюорит, дорогоцінне та напівкоштовне каміння. У державі непогано розвинені текстильна та харчова промисловості, постійно зростає випуск пластмас, фанери, цементу, автомобільних шин. А протягом останніх десяти років швидкими темпами розвивалися такі галузі промисловості, як електронна, нафтохімічна, ювелірна та складання автомобілів.
Основними статтями експорту в країні є комп’ютери та комплектуючі, трансформатори, ювелірні вироби, одяг, тканини, інтегральні схеми, продукція гірської та сільськогосподарської промисловостей, морепродукти. А імпортує Таїланд нафту, нафтопродукти, машини та обладнання.
Панорама Бангкока
Довжина залізничної магістралі в країні становить 4000 км, але більша частина перевезення припадає на автомобільний транспорт. Крім того, велике значення для внутрішнього сполучення має водний транспорт (його частка становить 60 % перевезень). Найбільші морські порти - Бангкок, Саттахіп, Пхукет, Кантанг та Сонгкхла - здійснюють також міжнародні операції, а міжнародний аеропорт у Бангкоку підтримує повітряний зв’язок з багатьма країнами Європи, Азії, Америки та Австралією.
Звичайно, що столиця Таїланду, Бангкок (6,1 млн мешканців), є найбільшим містом країни. Серед інших великих міст - Чонбурі, який є центром чорної металургії та цукрової промисловості держави.
Осередком політичного, економічного та культурного життя Північного Таїланду є Чіангмай - адміністративний центр однойменної провінції. За кількістю свого населення він поступається хіба що Бангкоку. Саме Чіангмай у давнину був столицею тайського королівства.
Накхонратчасима (Корат) - найбільший економічний та адміністративний центр сходу Таїланду, важливий транспортний вузол. Там же, на сході, швидкими темпами розвивається ще одне велике місто, яке є торговельним центром - Убонратчатхані.
На півдні країни, неподалік від кордону з Малайзією, на залізничній магістралі Бангкок - Сінгапур, знаходиться місто Хатьяй. Це - перевалочний пункт, через який продукція з каучукових плантацій Таїланду потрапляє до Малайзії.
Початкова освіта в країні є безкоштовною, але ніхто не компенсує місцевим жителям витрат на підручники, форму, транспорт. А вони виявляються значними, оскільки саме через це деякі діти вимушені кидати навчання. Середня освіта державою теж підтримується, але вона не є обов’язковою. Після закінчення школи місцеві жителі можуть отримати професійну підготовку в державних університетах, технічних, педагогічних та сільськогосподарських інститутах і коледжах.
Якщо говорити про культурні цінності, то більшість з них зосереджена в Бангкоку. Там можна побачити Золотого Будду, Лежачого Будду, Королівський палац та монастир Ват-По. Серед цікавих місць столиці - плавучий ринок, крокодиляча ферма, шоу слонів та серпентарій. Варто завітати також до острова Самуї. Тут найцікавішими
Храм Смарагдового Будди у Бангкоку
Особливу увагу привертають різновиди традиційного драматичного тайського театру: кон - пантоміми, що виконуються чоловіками-акторами в масках; лакон - там грають загримовані актори, які передають зміст дії жестами під музичний супровід; рабам - балетні інтермедії між актами драми; театри маріонеток та знаменитий театр тіней. До речі, один із тайських монархів, Рама VI (правив у 1910-1925 рр.), сам був драматургом, він переклав багато шекспірівських п’єс тайською мовою.
Ця казкова країна залишається й сьогодні такою ж незвичайною для європейця, як і сотні років тому. З цією країною, що була колись відома, як Сіам, нас пов’язує тепла згадка про походження породи котів, які колись були вивезені з цього прекрасного куточка світу. Подивишся в ясно-блакитні очі кота і згадаєш, що Сіам у перекладі означає «усмішка»…
Туркменистан - країна «народжених у світлі»
Республіка Туркменистан - це держава на південному заході Середньої Азії. Вона з одного боку омивається Каспійським морем, а з інших оточена сусідніми країнами - Казахстаном на півночі, Узбекистаном - на півночі та сході, Іраном та Афганістаном - на півдні.
На деяких вершинах гір Копетдагу росте незвичайний чагарник. Його щільно переплетені стебла утворюють щось подібне до великих подушок. Але для сну вони непридатні, бо такі тверді, що на них не залишається сліду навіть від кінських копит. Але якщо ці «зелені подушки» підпалити, то горять вони яскравим полум’ям.
Якщо поглянути на Туркменію з літака, не можна не здивуватись: як люди могли оселитися на цих пустельних і зовсім негостинних землях? Середню частину країни займає пустеля Каракум (у перекладі це слово означає «чорні піски»). На заході Туркменії - кам’янисті пустелі, на сході - піщані, а на півдні - гори та вершини. Серед гірських систем виділяються Копетдаг, Кугінгтантау (найвища гора Айрибаба, її висота 3139 м), Великий Балхан і Малий Балхан. Є тут і два плато - Красноводське та Устюрт.
Туркменистан багатий на корисні копалини. Розвідані запаси газу й нафти становлять відповідно 23 трильйони м 3і більше 12 млрд тонн. Крім того, на території Туркменистану більше 160 покладів твердих корисних копалин, серед яких родовища целестину, сірки, мінеральних солей, каоліну, бентоніту, озокериту, мінеральних фарб, карбонатної сировини і різних будівельних матеріалів.
Клімат Туркменії різко континентальний, посушливий. Середня температура січня становить +4°, липня - +28 °C. Кількість опадів невелика: від 80 мм за рік на північному сході до 300 мм у горах. Через це землеробство можливе лише при зрошенні, отже тільки 3 % території Туркменії придатні для вирощування культурних рослин.