Маруся Богуславка
Шрифт:
Мені запав найперше в серце... Дужих,
Побідників, звитяжців запальних
Воно любить, кохати тільки й може...
І мариться, що по Вкраїні ти
Скрізь досягнеш і слави, і почоту,
І схилиться до ніг твоїх чолом
Уся пиха, мізерією вкрита...
Сохрон (усміхається)
Дитячі сни. Нас паніматка жде...
Маруся
Матусенька? Ходім, там поруч сядем...
Про славу ти розкажеш, про бої -
Матуся теж послуха...
Сохрон (обніма)
О мій раю!!
Пішли до рундука.
Ганна ще раніш вийшла і з рундука вигляда їх.
Ганна, Сохрон, Маруся, а потім Леся.
Ганна
А я усе вас визираю тут,
Бо чую вже самотину старечу,
То й нуд бере...
Маруся
Ой мамо, не тужіть:
Я вас самих не кину... Так, Сохроне?
Сохрон
Конечне, так... Побудем вкупі час,
А то - до нас...
Ганна
Е, теща, любий зятю,
Залишня річ в кубельці молодих...
Сохрон
Крий боже!
Ганна
І! То так воно здається,
А потім зять щось інше заспіва...
Маруся
Ой, зроду ні! Та то була б образа
Мені така, що і не знаю...
Ганна
Бач,
Уже й пішла за мене суперека...
Як бог судив, то так і буде! Ну,
Сідайте ж тут, бік мене, голуб'ята!
Дивилась би, не зводячи очей,
Та слухала б все ваші буркотання...
Маруся
Ось, ненечко, Сохрон розкаже нам
Про січові пригоди...
Сохрон
Що ж би саме?
А, от хіба про гемонський похід,
Що нас завів за Тендер [11] на погибель.
Зладнали ми чайок десятків з п'ять,
Щоб понестись по морю до Сінопа [12]
11
– Тендер (Тендра) - острів на півночі Чорного моря, в межах Херсонської області УРСР.
12
– Сіноп - місто і порт у Туреччині, колишня грецька колонія на південному березі Чорного моря, захоплена турками, згодом використовувалось як форпост турецької експансії проти України і Польщі. Козацькі війська неодноразово здійснювали поход проти міста-фортеці. Так, у 1614 р. близько 4 тисяч козаків на човнах перепливали Чорне море, захопили Сіноп, знищили його гарнізон і спалили і флот.
Та погулять на славу у невір,-
Добра добуть і визволить з кайданів
Невольників - товаришів, братів,
Що гинуть там по тюрмах та галерах...
Маруся
Ой лелечко! Співають кобзарі,
Яка тяжка робота їм і мука!
Ганна
Так, доню...
Сохрон
Ну, прокрались ми Дніпром
Та й виплили до світу в Чорне море...
От вирнуло і сонечко із мли -
Осяяло хистке й ясне роздолля:
Воно кругом яскрило, як сапфір,
За край небес розкинувшися лоном;
Здавалося, що баня незмірна
З хмаринами хитається під нами,
А ми немов в блакиті несемось
Над прірвою, безоднею страшною:
То здіймуться всі весла, то пірнуть,
Блиснувши враз - сріблом чи адамантом,
А хвиля гра під променем ясним,
Гойдає нас, пестуючись, ласкаво;
Чайки летять поламаним ключем,
По синьому вітрилами біліють...
А на чайках, неначе мак, шапки
Аж мріють скрізь червоними рядками,
А серденько ж і мліє, і тремтить!..
Маруся
Ой гарно ж як, ой пишно! Боже милий,
Коли б мені побачить диво те!..
Здається, я пташиною б от зараз
Полинула... Та де узять крилець?
Ганна
Хто відає: життя що довга нива -
На ній якраз спіткати можна все!
Сохрон
Навряд тільки, щоб моря досягнула;
Та нічого й нудитися за ним -
Йому не вір,- воно знадне й зрадливе...
Леся виходить з бандурою і зупиняється.
От пливемо, співаєм і люльки
На вільному ми, вільні, запалили...
Про лихо в нас ані гадок нема,
А вже воно чатує за плечима!
Старезний дід на чайці в нас сидів,
Що з морем знавсь, як з шаблею своєю;
От глянув він удалину й прорік,
Що з білої хмаринки встане туча.
Не вірилось... а хмаронька, проте,
Росла й росла, темрявилася млою
І мороком все небо поняла...
Насупилось, аж почорніло море,
Зшкарубилось, мов груба та рілля,
І зайком скрізь заплигав білий гребінь...
Дихнув Борун, [13] вітрилами шарпнув
І знову стих. А наказний гукає:
"На дно чайок покласти щогли вмить,
За весла всі! Пильнуй, стерничий, гостро!
Насупроти бурхливих хвиль керуй!"
Маруся
Ух, страшно як!
Ганна
13
– Борун - Перун.
Ховай їх мати божа!
Леся
А я б отам хотіла бути страх,
Посмакувать, яка то смерть на очі!
Сохрон
Розпатлана, скажена й навісна!
Завила враз, немов відьом тих зграя,
І заревла, немов страшенний звір...
Запінилось і застогнало море;
Хистка гора на гору піднялась,
Помежи них розкрились чорні прірви,
І темрява зловісна налягла...
Мов трісочка, злітала чайка вгору