Маруся Богуславка
Шрифт:
Щоб січовик не зміг її чіпать!
Охрім
Повія, бра! (До гурту.)
Вельможне добродійство,
Ось земляка до столу вам привів,
Бідкується, що у кишенях мулить.
Шляхтич перший
Так ми йому їх вмить спорожнимо...
Степан
Там хто кому?
Шляхтич перший
Ого, завзятий в ката!
Шляхтич другий
Держіть тепер міцніше череси!
Шляхтич
Так бій на смерть!
П'ять сотень злотих ставлю,
Хто кида кость?
Голоси
Занадто дуже!
Степан
Я!
Шляхтич перший
Хвалю! Люблю!.. Дванадцять!
Степан
Двадцять двоє!
Шляхтич перший
Пан має, ось...
Голоси
Ну й ловко! І не зблід...
Мов три шаги поставив...
Шляхтич другий
Двісті злотих...
Хто йде?
Охрім
Я!
Голос перший
Я!
Степан
На них ще ставлю сто!
Шляхтич перший
А я на все, додавши зверху двісті!
Панна перша (до Степана)
Ох, пане мій! Який огонь в очах,
Яка краса в завзятті необорім!
На мене пан хай ставить...
Степан
Що ж за те?
Панна перша
Подяка... що ж?
Степан
І тільки? Мало, мало!
Шляхтич перший
Взяла сліпа... Перун [7] її забий!
Ану, ще раз...
Голоси
Знов виграв пан, от штука!!
Ті ж і Сохрон.
Мурза встає і б'є в долоні. Вбіга два татарчати.
7
– Перун - у східнослов'янській міфології бог дощу, блискавки та грому.
Мурза показує очима, один бере подушку, другий кальян.
Жид (мурзі)
Тут брат її, пресвітлий володарю,
І запаливсь як порох у тій грі...
Ой вей ферфал! * Впаде, напевно, в пастку.
Все нам сприя.
Мурза (ідучи до кімнати)
Ля ілляга аллах,
У-Могомед расуль аллах... ** Алейкум!!
Я золота не пошкодую...
Жид (маха на прислужниць)
Гіт. ***
Прислужниці несуть за ним кумис.
Сохрон
Гей, слухай-но... не знаю, як дражнити...
Жид підбіга.
Чи можна б тут мені купить коня?
Щоб взять під верх, а стомлених на повід...
Товариш мій другого візьме ще...
Жид
Ой лицарю вельможний, як не можна?
І румака, і огиря з Карпат,
І турського гонивітра Арапа,-
Я панові всіх ранком покажу,
І вибрати, напевно, буде з чого...
Сохрон
До ранку? Ні! Рушаю зараз я!..
Жид
У глупу ніч?
Сохрон
У глупу, так... От зараз
Бахметиків мені ти покажи.
Я й помацки коня пізнаю...
Жид
Добре...
А ліпше б тут підночувать...
Сохрон (нетерпляче)
От жид!
Кажу ж, що ні, що не зостанусь зроду,
А він своє...
Жид
Я падаю до ніг...
Вмить до послуг... (Повернувся йти.)
Сохрон (за ним)
Клади ж ціну помірну...
Ті ж без жида й Сохрона.
Степан
Моя черга... Шість сотень злотих кіп!
Шляхтич перший
Накрив горбом... Ану, скачи, пся матір!
Голос перший
Ну й гра, як чорт...
Голос другий
А програє, як хлоп!
Шляхтич другий
Палений грач!
Охрім
Процвиндрив силу пеців!
Голоси
Дванадцять! Сім!!
Шляхтич другий
А в мене двадцять!
Голоси
Взяв!
Степан (блідий, тремтить, б'є кулаком)
А! Пекло! Гинь!!
Панна перша (заграє)
На мене став-но, пане!
Степан
Ей, к бісу! Геть! (Одпихає.)
Панна перша (набік, обходячи)
У, бидло!
Охрім
Став рівніш!
Дівчина (в українському уборі)
Хай пан не гра... Тут виграти не можна...
Степан (дико сміється)
Ага! Метці?
Дівчина
Не знаю... я мовчу...
Тільки не грай, он прислухають...
Степан. Пізно!..
Остатні ось дукати... Тілько три!
Голоси
Чи ж пан умер?.. Чи ставить що до кону?