Побачити Алькор
Шрифт:
Пес прийшов до неї і сів біля ніг.
— Привіт, собацюро!
— І тобі привіт, Космічна Мавпо.
— Це ти мене врятував?
— Така в тебе карма.
— Я ж, здається, вже казала тобі, що не вірю в карму.
—
— Знову ти про своє. Подобається діставати напівмертву жінку?
— Я прийшов попрощатись.
— Усе так погано?
— Ні, навпаки. Ти на шляху до одужання. За кілька годин ти вийдеш з коми.
— З коми до тюрми?
— Твоя донька буде щасливішою за тебе.
— Вона народиться в тюремній лікарні. У грьобаній тюремній дірі. А потім інтернат і сирітське життя. Як і в мене. Все по новому колу.
— У неї буде більше можливостей. Ти віддала частину родового боргу.
— Я не вбила ту суку. Не помстилась за Головастика.
— Тіло Карни мертве. Планам її Богині не судилося збутись. Частково завдяки тобі.
— Ну й добре, що не збулось. А ти ще кажеш, що від мене нічого не залежить. Значить, таки залежить… Прощавай, собацюро!
— Прощавай і ти, Космічна Мавпо.
Івано-Франківськ, 2010 рік
Примітки (до електронної версії)
Перелік помилок друкованого оригіналу, помічених та виправлених верстальником електронної версії
Стор. 7: А якби щось подібне працівник наважився висловити уголос, то до кінця перебування в агентстві його записали би до галімого розряду («ботаників» =>) «ботаніків», а саме перебування було б недовгим.
Стор. 13: Зазнавши (карьєрного =>) кар'єрного краху, він уперше прийшов з роботи без краватки.
Стор. 14: Як і Мармура, Беконті жила в нетрях промислового району, але якось так склалося, що вона (тусовала =>) тусувала у старшій компанії, де дівчата не повинні були відмовляти хлопцям.
Стор. 18: Вже добігаючи до живоплоту, вона почула: «Туди! Хапай!» і (нирнула =>) пірнула у зарості.
Стор. 19: Мармура ледве протиснулась, (обдираючі =>) обдираючи лікті й коліна, під іржавим черевом величезної цистерни.
Стор. 28: На картині було зображено два десятки чоловіків у чорних костюмах і червоно-білих (фартуках =>) фартухах.
Стор. 38: Мисливський ніж, штук двадцять патронів, (чехол =>) чохол, дві банки з пінкою, йоршики…
Стор. 43: Беконті заклично облизала губи, провела руками по (грудям і стегнам =>) грудях і стегнах, ніби підкреслюючи їхню досконалість, а потім запитала…
Стор. 44: Пітер, йди наліво, ми тобі зараз відчинимо! — прокричав Свіритень, склавши з (долоней =>) долонь рупор.
Стор. 46: Блакитні стіни довгої зали прикрашали лише (карнізи =>) карнизи і гаки, трапезний стіл було нашвидкуруч складено з дешевих пластмасових модулів.
Стор. 64: Вона щойно зайшла до кабінету тактичного (підрозділа =>) підрозділу агентства, і солодкавий аромат вечірніх парфумів домішався до запахів копченої риби, кави і принтерного паперу.
Стор. 64: Я (промониторила =>) промоніторила бази даних за твоїм запитом.
Стор. 67: На мить консультант з проблем безпеки побачив мереживні манжети дорогих (панчох =>) панчіх і матову смужку доглянутої шкіри.
Стор. 72: «Ніштячна позиція для снайпера», — вирішив Лавр (и =>) і копнув ногою купу ганчір'я.
Стор. 77: Від таких (персонажей =>) персонажів, за досвідом Лавра, нічого, крім різноманітних неприємностей, очікувати не вартувало.
Стор. 83: Тепер знатимеш, (Лицаре =>) Лицарю Кадош.
Стор. 86: (Будь кого =>) Будь-кого на цій планеті, прикинь.
Стор. 94: Коли (вирішемо =>) вирішимо усі проблеми.
Стор. 110: Ну що, (Лицаре =>) Лицарю Кадош, вип'ємо…
Стор. 114: Пиво вдарило їй в ніс, вона ледь стрималась, щоби не (чихнути =>) чхнути.
Стор. 128: В Україні він ще так-сяк зможе потім відбитись, але стане (невиїздним =>) невиїзним і втратить усі свої закордонні бізнеси.
Стор. 133: — До речі, дуже симпатичний хлопчик, — Людмила показала Лаврові язика і (випорхнула =>) випурхнула з диспетчерської.
Стор. 142–143: Вона була симпатичною, із тої степової породи (волоооких =>) волооких вилицюватих чорнявок, які при знайомстві всі до одної виявляються спритними, позитивними і сангвінічними.
Стор. 160: З іншого боку, у (причепленої =>) причепленій до дверей квартири Корецьких записці було: «Мир тим, хто повертає вкрадене».
Стор. 160: Якби вона не знайшла або не викрала оте «щось», родина її приятеля не відправилась би на той світ, а власні (батькі =>) батьки не були б під загрозою.
Стор. 174: І (болі =>) болю не відчувають.
Стор. 183: Зачистку конспіративної хати проведуть люди Сулименка, які уперше і (в останнє =>) востаннє побачать кілершу.