"Сатурна" майже не видно
Шрифт:
— Що він сказав? — швидко спитав Рудіна Біркнер. Рудін уже зрозумів, що саме тут і захована приготовлена для нього пастка. Він точно переклав сказані Щукіним слова.
— Ну і що ви на це скажете? — вмить запитав Біркнер.
— Нічого не скажу. Діалог з маячнею — не мій фах.
Біркнер голосно засміявся і, відразу обірвавши сміх, спитав:
— А все ж цікаво, що він має на увазі? Ану спитайте його?
Рудін спитав.
Щукін з якоюсь завченою інтонацією сказав:
— Комуністи засилають
Рудін обернувся до Біркнера, щоб спитати, чи треба перекладати, і наткнувся на його пильний злобливий погляд.
— Перекладати?
— Так, так, мені дуже цікаво, що він меле, — усміхнувся Біркнер.
Рудін переклав.
— А що? Маячня, а логічна, — майже весело зауважив Біркнер.
Рудіну було ясно, що ця небезпечна для нього гра була розроблена заздалегідь. Щукін не міг не погодитись на участь у цій грі, але чомусь знайшов за потрібне попередити його, що Біркнер знає російську мову. Проте можливо, що Щукін діє зовсім не з примусу, і тоді його поводження може бути теж частиною гри. Нарешті, Щукін міг і не дістати можливості зробити це попередження. Словом, багато тут було незрозумілого. Рудін нічим не виказував ні своєї тривоги, ні хвилювання. Йому це було нелегко, якщо зважити, що випили вже немало. Десь у потилиці починав наростати глухий біль.
— Справді, Крамер, як могло статися, що пани більшовики вирішили виявити до вас таке сліпе довір'я? — спитав Біркнер, наповнюючи фужер і вдаючи, що Щукін його вже не цікавить, а керує ним лише власна і зовсім невинна цікавість.
— Уся справа лише в тому, — спокійно відповів Рудін, — що в них ганебно мало людей, які знають мову. — Він пригубив коньяк. — Що я? Мені відомі ще й не такі випадки! В один партизанський загін скинули колишнього вчителя німецької мови, який уже перебував на пенсії. І тільки вже партизани виявили, що він шизофренік. Він почав у них викидати такі колінця, що ті не знали, сміятися їм чи плакати.
— Ну і що ж вони з ним зробили? — спитав Біркнер, посміхаючись.
— Прикріпили його до кухні мити посуд.
У цей час знову заговорив Щукін.
— Не сходяться у вас, Крамер, кінці з кінцями, — сказав він мляво і апатично. — То ви кажете, що там страшний голод на людей, які знають мову, а то ніби з вами в загоні поводилися по-хамському і навіть цькували, знущалися. Незрозуміло.
— Що він сказав? — нетерпляче і вимогливо спитав Біркнер.
Рудін перекладав, а сам у цей час думав про те, що, готуючи цю гру, Біркнер, а може й сам Мюллер уважно вивчили протокол його першого допиту. Тепер уже не лишалося ніякого сумніву, що ця гра була завчасно підготовлена і добре продумана.
— Дивіться-но! — вигукнув Біркнер. —
— Ну, поясніть, поясніть, якщо ви такий розумний, — п'яно наполягав Щукін. — Мені це цікаво.
— А мене, Щукін, це не цікавить, — сказав йому Рудін. — Якщо ви справді прийшли сюди звідти, звідки і я, вам усе має бути зрозуміло без моїх пояснень.
— А якщо незрозуміло? — покрутив Щукін важкою головою.
— Я не вірю, що вам це незрозуміло.
— Може, це мені і зрозуміло, але я не вірю вам. Не вірю, і квит.
— Чому ви не вірите? Ану скажіть ясніше, — з погрозою в голосі мовив Рудін.
— Не вірю, що ви той, за кого себе видаєте. Ясно?
Помовчавши трохи, Рудін сказав:
— Якби ви були тверезим, я просто розквасив би вам фізіономію. Та я від цього не відмовляюсь. Я зайду до вас завтра, і якщо ви тверезий будете патякати те ж саме, я провчу вас і сам доповім про все полковнику Зомбаху або Мюллеру.
— Погрози і кулаки — не найкращий доказ, — похмуро сказав Щукін.
— І все ж ми відкладемо цю розмову до ранку.
Біркнер повернувся до столу.
— Що у вас тут діється?
Рудін детально, точно і зовсім спокійно переклав йому всю свою розмову з Щукіним і сказав:
— Ви офіцер, Біркнер, і повинні мене зрозуміти. Ви свідок того, що сталося, і я прошу вас бути присутнім при моїй розмові з Щукіним завтра вранці. А зараз я більше не хочу навіть перебувати з ним в одній кімнаті. Ця п'яна свиня зіпсувала мені найрадісніший день у моєму житті. Такого не пробачають. Вам, Біркнер, велике спасибі за увагу.
Рудін підвівся і швидко вийшов з кімнати.
Розділ 50
Полковник Клейнер рішучий, як ніколи. Є всі підстави вважати, що рішучість йому нагнали з Берліна. І ніколи ще Кравцов не бачив його таким злобно-неприступним — очевидно, укол з Берліна був болючим. Учора він підписав наказ про проведення в місті триденної облави, і став відомий день, коли вона почнеться: завтра, в ніч проти неділі, коли підпільники, на думку Клейнера, будуть не такі обережні. Підготовка до облави тривала протягом усього останнього тижня. На допомогу апарату гестапо до міста викликано дві роти есесівців. Операцією керуватиме сам Клейнер. Вона провадитиметься одночасно по трьох напрямках на основі попередньої розробки, проведеної другим відділом за даними міської агентури, що їх подав Кравцов, і, нарешті, вільним безадресним пошуком.