ЩЕ ОДНА ПРЕКРАСНА КАТАСТРОФА
Шрифт:
3 сер О всі разом, не розуміючи, здвигнули плечима. Проте Нен-Сагор не дав жодному з них заговорити.
— Треба констатувати, що сучасна офіціальна геліотерапія абсолютно не вміє використати тих обширних знань про сонячне світло, якими володіють інші науки про сонце. Справді, які методи лікування сонячним промінням і сонячним теплом відомі сучасній геліотерапії? їх навдивовижу мало. Я не буду несправедливий, коли скажу, що всі методи сучасної геліотерапії сходять… сходять до…
— До приморського чи гірського пляжу? — раптом допоміг йому Думбадзе. Три здивовані, обурені й гнівні погляди 3 сер О були йому за нагороду. Нен-Сагор радісно підхопив цю фразу:
— Саме так! До приморського або гірського пляжу. Тисячі хворих, що слабують на найрізноманітніші хвороби і відповідно до того потребують і різних методів лікування, простісінько кладуться на пляжі і вилежуються під палючим сонячним
— Дозвольте! — не витримав сер Овен Прайс, — а дозування? Геліотерапевт суворо дозує сонячне світло для різних хвороб.
— Дозує! Тільки — дозує: більшого він і не вміє робити. Розгорніть перший-ліпший підручник сучасної геліотерапії — і що ви знайдете там? Ви знайдете там заповіді сонцелікування, що перша з них говорить: “При невмілому поводженні з сонцем, при недозованому й надмірному використанні сонячних променів ціла справа сонцелікування не тільки тратить свій сенс, а більше — може обернути цілющу сонячну променисту енергію на страшну руїнницьку силу…” Це надзвичайно правильно, але як кінчає цю тезу сучасна геліотерапія? Вона кінчає її так: “Отже, повне використання цілющої сонячної енергії приступне тільки цілком здоровому організмові…” Тобто сонце може лікувати… здорових! Надзвичайно дотепно! Виходячи з цієї безмежно дотепної формули, сучасний геліотерапевт будує цілу свою систему дозування. Він дозволяє здоровому повно користатися із сонячної цілющості, кволому — менше, а зовсім хворого він зовсім ізолює від сонячного проміння: він не дозволяє йому користатись сонячним світлом. Який же сенс цього дозування і цілої сучасної геліотерапії? Це нужденно!
Сер Овен Прайс змінив свій вираз обличчя. Воно висловлювало його думку: “Говоріть, балакайте, ми вже чули про це у вашій доповіді на зборах Королівського медичного товариства. Сперечатися з вами ми не будемо, бо інакше б ми й не приїхали сюди. Але дозвольте це ще раз занотувати і тим ствердити всі наші прогнози…” Він навіть, відповідно до цієї думки, поглянув на Альберта Сю, і старий архіваріус, меткий і здогадливий, цілком точно занотував цю дарма що невисловлену вголос думку.
Всі помовчали деякий час, поки Коломієць не порушив мовчанки чисто об’єктивним, на його думку, зауваженням:
— Це правда. Але й за такого нужденного використання цілющих властивостей сонця ми всі знаємо, який надзвичайний ефект має від нього здоров’я людини…
— Якщо цей ефект, ставши на користь одному хворому органові, не викличе захворювання іншого, може, й здорового перед тим органа, — відказав Нен-Сагор. — А ви можете уявити собі, який буде цей ефект, якщо використання цілющих властивостей сонця поставити в повному обсязі, а головне, в суто науковій інтерпретації? Щоб ізолювати хворий організм від шкідливих для нього властивостей сонячного променя, не ізолюючи в той же час його від сонця зовсім, тобто — від корисних для цього хворого організму властивостей сонячного проміння?
– Індивідуальний підхід до кожного хворого! — захоплено вигукнув Думбадзе. — Це надзвичайно вірно! Старі геліотерапевти — запеклі механісти! Вони традиційні носологи і свої перші кроки на шляху опанування поступової носунтології роблять надзвичайно несміливо. Наша медицина… — але тут він запнувся.
Нога Коломійця вже давно й боляче тисла йому мозоль під столом. Здивовані фізіономії трьох поважних ескулапів непевно і з явною підозрою оберталися до нього.
Рятуючи своє інкогніто, Думбадзе ще більше розгубився і закінчив уже зовсім недоречно:
— Я, проте, профан у цьому і, гм, висловлюю тільки свою некомпетентну думку…
— Не тільки це, — підхопив зразу Нен-Сагор, — справа не лише в змаганні між реакційною носологією [16] та поступовою носунтологією. [17] Головне в тому, що сучасний геліотерапевт зовсім не знає тих ліків, які прописує своїм пацієнтам. Він зовсім не розуміє джерела тієї цілющої енергії, якою береться лікувати: він не знає сонця!
— Хо! — тільки й зміг протиснути через свою здивовану й обурену горлянку сер Олівер Вебенс.
16
Носологія — наука про хвороби.
17
Носунтологія — наука про хворого, про хворий індивід. Відомий лікар Перрі так влучно характеризує різницю методів носології і носунтології: “Не так важливо знати, яка хвороба в людини, як важливо знати,
— Дозвольте! — аж підскочив сер Освальд Кеммері.
— Ну, знаєте… — розвів руками сер Овен Прайс.
— Не знає! — вперто й гнівно повторив Нен-Сагор.
Думбадзе й Коломієць на цей раз присилували себе промовчати.
— Не знає! Він безпорадно опустив руки перед фактом, що одна хвороба боїться сонячного проміння, а інша, навпаки, ще буйніше розвивається. Бо йому ще не зовсім ясно те, що звичайний “білий” сонячний промінь, тобто сполучення дев’ятьох складових спектральних променів, — це щось подібне до складної мікстури, змішаної з багатьох ліків. Така мікстура допомагає, певна річ, від якоїсь хвороби, але буде шкідлива для іншої, хоча кожний окремий з її складових хімікалій може лікувати ще й інші хвороби, йому ще далеко не ясно, що хворий, який нездатний вживати змішаного “білого” сонячного світла і який, за порадою традиційного терапевта, ізолюється взагалі від сонця, — може користатися цілющими властивостями сонячного світла, якщо в цьому світлі ізолювати ті з променів спектра, що йому шкідливі, й опромінювати його тільки корисними й потрібними йому променями сонячного спектра!
Думбадзе знову зірвався і хотів був перепинити Нен-Сагора, але Коломієць вчасно його стримав! 3 сер О зовсім ніяк не реагували на Нен-Сагорову мову, — вони ображено залізли під маску скривдженої невинності, - і Нен-Сагор міг без перешкод викладати свої думки. Це він і робив, поки схвильований Думбадзе тричі вставав і сідав на своє місце і, нарешті, закінчив на тому, що почав нервово мацати себе по кишенях, наче саме там шукав способів заховати своє прокляте інкогніто.
— Адже сучасна фізика й хімія дають медицині величезний матеріал, цілу науку про сонце та його вплив на живу тканину, на живі клітини. Сонячний промінь, такий химерний і незрозумілий першому-ліпшому геліотерапевтові з приморського пляжу, такий небезпечний у руках профана, може обернутися на колосальне джерело людського здоров’я, коли покликати на поміч всі знання фізики й хімії. Що знає сучасна геліотерапія про сонячне світло, як таке, про цілющі властивості “білого”, тобто змішаного сонячного променя? Вона…
Думбадзе нарешті перестав мацати себе по кишенях, — він знайшов, що шукав.
З внутрішньої кишені він вийняв бумажник, а з нього добув невеличкий клаптик газетного паперу — звичайну собі газетну вирізку. З тріумфальним виглядом він поклав її на стіл перед Нен-Сагором. Нен-Сагор не встиг глянути не неї, докінчуючи свою мову:
— Сучасна геліотерапія в загальних рисах знає таке: сонячне світло збуджує людський організм, сонячне світло підвищує кислотні процеси, сонячне світло викликає гіперемію периферійних жил, тобто гонить кров від глибоких жил і тим знижує кров’яний тиск. Сонячне світло підвищує температуру тіла, сонячне світло прискорює і тим поглиблює дихання, сонячне світло прискорює газовий обмін речовин, сонячне світло, діючи через центральну нервову систему, змінює нервово-м’язовий апарат. Це все. Як це багато! Але заразом, — як це загально, як це ненауково! — Тут Нен-Сагор на мить спинився і поглянув на газетну вирізку, запропоновану йому Думбадзе.
На жаль, вона була писана російською мовою, і Нен-Сагор не міг збагнути її змісту. З жестом нерозуміння він повернув її Думбадзе.
— Наша заслуга — “сонцепоклонників”, як охрестив мене з моїми однодумцями сорок сьомий з’їзд Королівського медичного товариства, саме в тому, що ми насамперед фізико-хіміки, а тоді вже — медики. Наша геліотерапія тим і різниться від консервативної офіціальної геліотерапії, що ми використовуємо абсолютно всі знання фізики й хімії та ще самі працюємо в галузі експериментальної фізико-хімії як дослідники — ніяк не більше, і жодного знахарства тут, певна річ, нема! Суть лише в тому, що ми — “сонцепоклонники”, - використовуючи сонячний промінь для медичних процедур, не беремо його таким, яким він спадає на нашу землю, а, як і слід фізико-хімікам, розкладаємо на його складові світло- і теплочастини. Ми маємо справу не просто з сонцем, а з його спектром! Звідси і його лікувальне використання. А що знає сучасна геліотерапія про сонячний спектр, про цілющі властивості, зокрема, кожного променя сонячного спектра, кожного кольору сонячного проміння? Нічого! Чи майже нічого. Вона трохи хіба знає про те, що червоний колір збуджує, а синій заспокоює. Це надто мало. Вона ще трохи знає про те, що “засмаглість” — це діяння хімічних, ультрафіолетових променів. Це також мало. Цього досить для пустотливої дамочки, що хоче на березі моря засмагліти й стати гарною, бо це їй до лиця, але цього надто мало для медика, що хоче лікувати сонцем. Це занадто мало!