Серце Всесвіту
Шрифт:
— Я зроблю все, що ти захочеш, — твердо сказав Ро-а.
— Тоді прямуймо нагору. Не будемо чекати. Пора звільнити Іг-ру…
— Пора звільняти Іг-ру, — ніби луна, повторив старий вождь.
ЗРАДА
Острівець був маленьким, ледве помітним серед бушуючої стихії. Океанські хвилі, здіймаючись на десятки бао вгору, інколи майже повністю покривали його. Лише скеляста вершина переможно стриміла в повітрі, заявляючи право на своє існування.
Сюди Нур спрямував
Зненацька молодого вченого охопив страх. Він зажеврів, ніби камінь дья, потім спалахнув палючим вогнем, захопив усю психіку. Де він? Для чого? Невже це можливо — зрадити Учителя?
Нур кинувся назад, до дра, що, колихаючись в потоках повітря, плавав над скелею. Забравшись досередини, він сів на м’який ца перед пультом. Тут було тихо, звуки урагану залишилися поза міцними стінами дра. І тоді раптовий спалах почуття почав затихати в душі Нура. Хто сказав — зрадити? Що це за слово? Рі-о виступив проти заведеного порядку, він протиставив себе цілому світові. Йти з ним? Ділити пополам небезпеку і сумнівний успіх? Ради чого? Щоб дати мільйонам нікчемних Тайя нове життя? А може, вони не захочуть його? Може, спокій і теплі житла, щоденна їжа і веселі розваги дорожчі їм від туманного прогресу…
Геть сумніви! В силі і сміливості — основа буття! Нур піде саме цим шляхом.
Дякувати долі — вона послала йому короткий і славний шлях. Він тепер не буде десятки спіралей нидіти, як раб, над принизливою працею. Він одразу перейде у Вищі Сфери. Вищі Сфери! Храм Космічної Насолоди!
Згадавши розповідь Рі-о, Нур презирливо засміявся. Учитель відмовився від фізичної насолоди, від насолоди, в якій сконденсовані пристрасті мільйонів спіралей! Що є вище над це? Голе знання? Химерні фізичні абстракції? Все в світі побудоване на реальних почуттях і співвідношеннях. І хто йде супроти цього — той божевільний і маніяк…
Нур знову виплив назовні, з острахом поглянув на хронометр. Невже не прилетить? Не може бути. Він розуміє, що значить зникнення Рі-о.
Нур згадав, як він, пролітаючи над океаном, ввімкнув на пульті дра мережу універсального зв’язку. Хвилюючись, набрав шифр Великої Трійки. В полі За з’явилися очі Умта — ча Тайя-Богів. Він дивився на обличчя незнайомого Тайя і гнівно хмурився.
— Хто турбує Вищі Сфери? — могутньою хвилею прокотилось запитання в свідомості Нура.
Опанувавши страх, молодий вчений відповів:
— Я учень Рі-о…
В погляді Умта заблищали вогні. Нур зрозумів, що його хід був правильним.
— Де він? — вкрадливо і обережно запитав Умт, не знаючи, що хоче Нур.
— На екваторі. Він готує переворот проти Вищих Сфер!
Нур кинув прямо в обличчя Тайя-Богу цю вістку, щоб приголомшити його.
Але Умт презирливо засміявся і зневажливо скривився.
— Що зможе зробити Рі-о, не маючи ніякої сили?
— Ти даремно смієшся, ча, — похмуро сказав Нур. — Рі-о прочитав древні записи в ущелині Зі-а. Він виконує план Іг-ри…
Нур бачив, як чоло Умта потемніло, судорожно смикнулися вуста. Він пильно і гостро дивився на Нура, мовчав. Нарешті, заспокоївшись, запитав:
— Що хочеш ти? Для чого зробив це?
— Домовимось, — нахабно відповів Нур. — Для цього потрібно зустрітися наодинці…
— Зі мною?
— Тільки так…
Умт, примруживши очі, поглянув уважно на молодого вченого. Хитнув головою.
— Ти достойний вищого шляху. Я зустрінуся з тобою. Прямуй до місця, яке я тобі вкажу. Я там буду негайно.
Умт вказав точне місце розташування острова. І Нур, не задумуючись, помчав туди…
Минали тягучі ща. [32] А Нуру здавалося, що пропливають довгі ури. І знову сумніви, ніби зграї темних ял, обсідали свідомість, терзаючи її.
Він судорожно метався в тумані, на вершині острівця, прислухався до грому грози, до могутнього прибою велетенської хзилі, ніби намагався почути в тих звуках голос долі.
Змучившись від чекання, він дістав з нетрів широкого л-ла листки ку-кі, вкинув у рот. П’янкий сік прокотився по тілу, теплим потоком обмив свідомість, заспокоїв психіку. Поганий настрій розвіювався, зникав.
32
Ща— найменший вимір часу, кілька секунд.
Ні, ні! Умт обов’язково прибуде сюди. Він занадто добре знає, що Ріо не буде жартувати… І ніби у відповідь серед густого туману, серед хаотичних потоків хмар почулося пронизливе виття. Над головою молодого вченого з’явилася сфера великого дра. Вона швидко знижувалась, набирала чіткіших форм. Описавши невелике коло, вона опустилася недалеко від Нура.
Нур гордовито випростався. Тепер всі сумнівні думки треба нещадно відкинути. Починається дорога дії!
З отвору сфери випливла постать. Вона була в простому л-ла, які носять інженери Тайя. Нур впізнав Умта, рушив назустріч йому. Схилився, привітально торкнувся рукою чола. Той з досадою одмахнувся, тісно підпливти до Нура, заглянув у його очі. Молодий вчений відчув, що Тайя-Бог перевертає йому всю душу своєю могутньою силою, ніби намагається проникнути в найтаємніші глибини психіки. І лише знання Ло-ла, одержане від Рі-о, дозволило Нуру втриматися від безцеремонної навали страшної волі Умта.
Тайя-Бог різко одплив убік, всміхнувся, сказав:
— Рі-о недаремно учив тебе. А тепер слухай мене. Ти будеш, ким захочеш. Вищі Сфери, Храм Космічної Насолоди — все відкрите для тебе. Без формального шляху вдосконалення, без обрядів. Ти зрозумів мене?
— Так, ча! — розгубився Нур. — Але я не розумію, що ти хочеш…
— Що я хочу за це? Не те, що ти гадав, — іронічно відповів Умт. — Не лише розповіді про план Рі-о і місце його перебування, а набагато більшого…