Серце Всесвіту
Шрифт:
Відчайдушний заклик ученого помчав у простір, сколихнув Космос. Свідомість тьмарилася під жахливим натиском волі Тайя-Богів. Ще мить… одна мить… і все пропаде… Він схилиться безвільно перед Умтом, стане слухняним рабом Вищих Сфер… і бог світла Іг-ра знову на багато спіралей залишиться прикованим до неба…
Та ось ніби свіжий вітер ввірвався до психіки Рі-о. Потік радісної, могутньої енергії — енергії друзів — влився до його мозку, оживив знесилене єство. З’єднані волі сотень Тайя, сконцентровані в свідомості Рі-о, розірвали жахливе кільце ворожого розуму. Ось він вже вільний, вже
Блискавичний спалах! Тайя-Боги закричали, затулили руками осліплені очі. А коли вони подивилися поперед себе, то Рі-о в залі не було…
— Він використав просторовий ефект Сі, — важко сказав Умт. — Тепер його не затримати! Доля сама диктує, що робити далі. Тайя-Боги! У нас нема іншого виходу — треба знищити планету! Ми це зробимо руками самого Рі-о!..
ПРОБУДЖЕНА ПЛАНЕТА
Історик Зі-ур був щасливий. Доля послала йому своє останнє вітання, і тепер він недаремно проживе довгий і многостраждальний вік. Та-іну сколихнули вселенські події! Вона прокидається з багатоспірального сну!
Зі-ур взявся за роботу. Голоси іл доносили до нього відомості з усієї планети, за стінами скромного притулку історика вирував океан Тайя, що на різні лади сприймали неймовірні події.
В мороці тісного приміщення Зі-ур сидів на м’якому ца і, розжовуючи п’янкі листки ку-кі, диктував електронному помічнику. На сріблястій стрічці виникали чорні знаки, вони об’єднувалися в символи слів, фраз, понять. Електронний помічник в глибині свого механічного мозку записував спокійну, неквапну розповідь про той день, коли над Та-іною прокотилися Аті нового часу…
«…Не встигла Зірка-матір впасти за грань далекого океану, як почувся перший удар. Він був слабенький, але його почули всі Тайя. Планета задрижала, ніби прокидалась з довгого сну.
Так воно й було. Спіралі, заповнені одноманітністю і тишею виродженого розуму, закінчилися.
Перед цим день і ніч іл всепланетного зв’язку розносили над світом вістку про великий почин Рі-о, про план давно померлого фізика Сі, який мріяв перебудувати клімат на Та-іні.
І ось… почалося.
Я чую за стінами клекіт. Тайя витають в повітрі, вони зупиняються, про щось радісно розмовляють. В той день половина Тайя не з’явилися в Будинки Контролю. Тисячі дра попрямували до материка Аре, бажаючи розпочати нове життя.
Вищі Сфери не перечили цьому. Тільки іл передав звернення Тайя-Бога Умта до всієї планети.
Умт говорив:
«Вищі Сфери не перечать новим ідеям. Хай твориться воля бога долі Ні-іси.
Але Вищий Дух говорить: хто втручається у прихований зміст вселенських подій, хто тривожить таємницю Праматері Всього Буття, хто намагається літ усталених подій — той викликає гнів Космічних Сил Природи.
Вищі Сфери показують всім Тайя небезпеку нових шляхів. Радість, блаженство — в древній традиції. Насичений задоволенням розум бажає нового! Хай іде назустріч йому! А коли наступить день розплати — хай всі Тайя згадають
Мов крижаний вітер Аті, прокотилися над світом слова Умта. Багато Тайя, сполохані тим виступом, повернулися в підземні сховища, з’явилися до Будинків Контролю. Але мільйони юнаків і молодих О-тайя не прислухалися до зловісних слів. Вони радісно проводжали за туманний обрій Зірку-матір, яка зайшла на чверть ур раніше, ніж звичайно.
Та-іна змінила свою віковічну ходу. Владна рука Тайя диктувала їй нові закони… Минула ніч. Почався новий день.
Та-іна вже оберталася вдвічі швидше. Океан затоплював низини материків, урагани змінили силу і напрям. Над Луа-Доу випав густий са, вкрив товстими пластами притулки нижчих Тайя. Але через кілька ур налетів гарячий вітер, і са перетворився в бурхливі потоки, що мчали ущелинами до океану.
По планеті повзли тривожні чутки. Іл більше не говорили нічого про Рі-о. Умт мовчав. Ждали виступу Рі-о. Ждали його пояснень. Але в просторі панувала тиша.
А Та-іна неухильно прискорювала своє обертання, і Зірка-матір вставала серед грозових хмар — багрова й зловісна…
ЩЕ ОДНА ЗРАДА
Над материком Арс вирували страшні вихори. Вони несли над островами хмари густої куряви. Повітряні потоки прямували до гігантських установок Рі-о, запущених кілька днів тому. А там, над ланцюгом з десяти островів, встали невидимі стовпи радіації наймогутнішого поля. Туманний стовп піднявся крізь хмари аж до темряви космічного простору.
Рі-о, повернувшись з центрального материка і ввімкнувши установки Сі, пролетів на своєму дра над островами. Він заспокоював місцевих Тайя, що були налякані страшними вихорами й гуркотом, пояснював, що творилося над океаном. Серед поселення Тью-Ха, на широкому майдані, Рі-о зібрав утікачів з центрального материка. Він сказав схвильованим юрбам:
— Вищі Сфери остаточно відкрили своє обличчя. Вони лише для обману не перечили роботам на екваторі. Тайя-Боги готують наступ проти нас. Треба розуміти, що боротьба лише починається. На їхньому боці навіть багатовікова інерція розуму нижчих Тайя. Але ми не зупинимось перед небезпекою. Навіть перед смертю ми не схилимо своєї психіки.
Тайя-брати! Розпочинайте нове життя. Скидайте з себе пелену тисяч спірале. Беріть майбутній поступ Та-іни у власні руки. Хай закінчується довгий і нестерпний сон, схожий до смерті…
Тисячі Тайя захоплено вітали пристрасні слова Рі-о. А він говорив далі, і очі його блищали натхненням, і пориви вітру котили могутній голос над будівлями Тью-Ха:
— Ще кілька днів, і Та-іна одержить новий клімат. Оживуть рівнини, густі зарості покриють безплодні ущелини центрального материка. Тайя вийдуть на плантації, стануть працювати і відчують себе не рабами Тайя-Богів, а господарями власної долі! Ви вже не будете з’являтися в Будинки Контролю, щоб віддавати свою психіку, свою волю за їжу, вбрання і видовища. Ви самі створите все, що потрібно для радісного життя, і відчуєте велике щастя творчості і свободи!..