Чтение онлайн

на главную

Жанры

Шрифт:

— Абай-ага,— схвильовано почав він.— У мене є прохання. Напевне, кожен, хто проходив повз ці могили, проказував поминальні слова з корану. Нехай їхні молитви втішають дух безневинних жертв. Але дозвольте мені по-своєму пом’янути цих нещасних і тих, хто так само, як вони, й зараз страждає. Можна?

Слова Дармена начебто і не здивували Абая. Лагідно кивнувши, він сказав:

— Звичайно.

— Ось моя поминальна молитва за Єнлік і Кебека…

І Дармен заспівав тужливу, звучну пісню.

Він співав з натхненним сумом, і спів його зовсім не

схожий був на той, що всі звикли чути у дружньому колі або на великих зібраннях. Спів був як скорботне, сповнене роздумів жоктау — пісня, яку співають про померлого, розповідаючи людям про його життя і вихваляючи його позитивні риси.

Обличчя співака-поета і всі нюанси його дзвінкого голосу виявляли, що хвилювало його душу потаємне й глибоке почуття. Він розповідав про тугу двох юних сердець, що пориваються одне до одного, ладних краще розстатися з життям, якщо воно не з’єднає їх:

Знай, без ума — бія нема; В хаті пітьма — хати нема. Коли в душі вогню нема, Життя — тюрма, життя нема!

І хоч пісню, яку він співав, всі знали, вона звучала у нього по-новому — урочисто й зворушливо. Це була пісня кохання, яку нещодавно склав Абай: «Ти — зіниця очей моїх». Магаш і Какитай, цілком розуміючи натхненний порив Дармена, захоплено переглядалися.

Дармен співав недовго. Проспівавши чотири строфи, він глибоко зітхнув і замовк. Абай торкнув коня. Інші рушили слідом. Яструби на руках мисливців з шумом стрепенулися; повівши очима, вони оглядали тепер степ хижими, з золотим полиском очима, відшукуючи дичину.

Абай, заглиблений у думи, плин яких не перервав спів Дармена, розповідав далі те, що хотів сказати молодим акинам:

— Але ж аркан, який накинули на шию Єнлік, задушив не лише її. Ним задушено відчайдушний крик, що не встиг вирватися в світ… Чи не час хоч тепер розповісти народові таємницю цих двох могил? Чи не можна голосом Єнлік висловити таємницю дівочого серця, а устами Кебека — бентежний заклик мужньої душі, що стає на захист прав людини… Адже ж ви поети. Прислухайтесь: осінній вітер доносить до нас з імли часів скарги й стогін… Мені здається, натхнення треба шукати не тільки в радощах і в щасті, але і в гіркій долі народу, у пригнічених пориваннях його сміливих синів. Якщо слово забирає поет, хай воно скаже всю правду життя. Вірш, народжений правдою, мов той струмок, що його джерело на високій горі: він скрізь знайде собі дорогу. Чому б вам не скласти вірші про те, що ми пережили разом сьогодні? Хто з вас візьметься за це?

Дармен, зрозумівши думку Абая ще до того, як він закінчив, хотів назвати себе, але Шубар випередив його:

— Абай-ага, я напишу про це!

— Шубар сказав те, що було у мене на язиці,— вигукнув Дармен. — Напишу я.

— У тебе на язиці? — насмішкувато повторив Шубар.— Я сказав те, що було у мене на думці. Я кажу тільки свої слова, і вірші будуть тільки мої. Писатиму я!

Ні, я!

— Ні, не ти! Я перший відповів Абаю-ага…

Абай посміхнувся. Засміялися й інші. Дармен звернувся до друзів, щоб розсудили:

— Нехай вирішує більшість! Але не забувайте, що свій намір я виклав піснею там, біля могил, ще до того, як Шубар сказав про це словами…

Магаш співчутливо кивнув головою.

— Оце-то доказ! — глузливо промовив Шубар.— Ну, скажи щиру правду: хіба в пісні був хоча б один твій рядок? Пісню склав Абай-ага! А я ще тоді подумав про все це і перший сказав слово «напишу»!

— Ти подумав, а я відчув це всією душею! — пристрасно заперечив Дармен.— Ти перший вимовив це слово язиком, зате я сказав його всім серцем! Нехай то була пісня Абая-ага, але хіба ти не зрозумів, що всі мої почуття, все натхнення звернені до пам’яті тих двох нещасних?

Єрбол, який щойно сміявся разом з Абаєм над запальністю сперечальників, приклав до лоба долоню і, вдивляючись примруженими очима кудись уперед, перебив їх:

— Ей, жигіти, самі ви нічого не вирішите! Дайте я скажу, кому з вас писати!

— Кажіть! — відгукнулись обидва зразу.

— Дивіться,— почав Єрбол, стишуючи голос майже до шепоту,— он там, біля пагорка, причаїлася зграя дрохв. Яструби ваші вже бачать їх. Пустіть птахів! Чий першим схопить дрохву, той і писатиме вірші.

Абай схвально посміхнувся. Шубар і Дармен, знаючи, які чутливі дрохви, так само шепотом відповіли Єрболові:

— Гаразд…

— Згоден!

Від’їхавши трохи вбік, вони махнули руками, випускаючи яструбів. Шубар, простеживши політ свого птаха, переконався, що він, піднявшись, одразу ж кинувся до зграї. Він рвучко обернувся до Абая:

— Значить так, Абай-ага? На цьому й порішили?

Абай, не кваплячись, відповів:

— Єрбол добре придумав… Але я додам ще умову: доки яструби летять до цілі, складіть на скаку кілька строф.

І він перший пустив коня риссю. Шубар і Дармен поїхали поряд нього обабіч, решта за ними. ІІІубар, очевидно, задоволений умовою, весело сказав:

— Згоден і на це, Абай-ага! Отже, про наших птахів?

Молодь, що вже приготувалася мчати навскач, щоб не пропустити удару яструбів, притримала ко^їєй, з цікавістю поглядаючи на Абая.

— Ні, не про них… Ви поети, то й покажіть, що думка ваша гнучка і швидка! Стара бабуся морозної зимової ночі заколисує онука під тужне завивання холодного вітру. От її слова й передайте віршами. Починайте! — І Абай стьобнув коня.

Шубар, обманутий у своїх сподіваннях, з докором глянув на нього.

— Ну, Абай-ага, це не змагання, а кара! — розгублено вигукнув він.

Дармен, що скакав поряд з Абаєм, з дивовижною швидкістю почав свою імпровізацію. Незвичні умови змагання привернули увагу всіх. Вершники забули про птахів. Дармен, відчуваючи, як усі прислухаються, говорив рядок за рядком. Абай, задоволено посміхаючись, скакав, поглядаючи збоку на Дармена. Він навіть шапку зняв, щоб не пропустити жодного слова.

Поделиться:
Популярные книги

Кодекс Охотника. Книга IV

Винокуров Юрий
4. Кодекс Охотника
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Кодекс Охотника. Книга IV

An ordinary sex life

Астердис
Любовные романы:
современные любовные романы
love action
5.00
рейтинг книги
An ordinary sex life

Чужая дочь

Зика Натаэль
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
5.00
рейтинг книги
Чужая дочь

Защитник

Кораблев Родион
11. Другая сторона
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
рпг
5.00
рейтинг книги
Защитник

Неестественный отбор.Трилогия

Грант Эдгар
Неестественный отбор
Детективы:
триллеры
6.40
рейтинг книги
Неестественный отбор.Трилогия

Метаморфозы Катрин

Ром Полина
Фантастика:
фэнтези
8.26
рейтинг книги
Метаморфозы Катрин

Сирота

Ланцов Михаил Алексеевич
1. Помещик
Фантастика:
альтернативная история
5.71
рейтинг книги
Сирота

Хозяйка Междуречья

Алеева Елена
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
5.00
рейтинг книги
Хозяйка Междуречья

В теле пацана 4

Павлов Игорь Васильевич
4. Великое плато Вита
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
5.00
рейтинг книги
В теле пацана 4

Ротмистр Гордеев 2

Дашко Дмитрий
2. Ротмистр Гордеев
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Ротмистр Гордеев 2

Неожиданный наследник

Яманов Александр
1. Царь Иоанн Кровавый
Приключения:
исторические приключения
5.00
рейтинг книги
Неожиданный наследник

Курсант: назад в СССР 2

Дамиров Рафаэль
2. Курсант
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
6.33
рейтинг книги
Курсант: назад в СССР 2

Сердце Дракона. Двадцатый том. Часть 2

Клеванский Кирилл Сергеевич
Сердце дракона
Фантастика:
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Сердце Дракона. Двадцатый том. Часть 2

Треск штанов

Ланцов Михаил Алексеевич
6. Сын Петра
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Треск штанов