Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
Шрифт:
Іноді він начебто благоволив до неї. Ніккі не знала, що саме його в ній цікавить, і не намагалася дізнатися. Іноді він виявляв щось на зразок турботи і пару раз — навіть щось, схоже на любов. А іноді, коли Ніккі відбувала у справах, здавався задоволеним тим, що позбувся від неї.
Поведінка Джегана навело її на думку, що він, по всій імовірності, вважає, що закоханий у неї. Наскільки безглуздим не здавалося це припущення, Ніккі було зовсім байдуже, так це чи ні. Вона сильно сумнівалася, що Джеган взагалі здатний любити, і ще більше
А ось Ніккі значення цього слова було відомо.
Біля намету Джегана якийсь солдат заступив їй дорогу. Його знущальна посмішка означала запрошення. Ніккі могла охолодити його запал, повідомивши, що її чекає Джеган, могла скористатися своєю могутністю і покласти його на місці, але вона лише пильно на нього глянула. На таку реакцію солдат не розраховував. Більшість чоловіків обрушуються на жертву, тільки якщо вона запищить. Оскільки Ніккі нічого подібного не зробила, солдат скис, пробурмотів лайку і забрався геть.
Ніккі продовжила шлях. Намети кочівників Алтур-Рангу були маленькими і практичними спорудами з невичиненої овечої шкіри. Джеган влаштував собі шатро куди більшого розміру, швидше овальне, ніж кругле. Замість одної жердини дах підтримували три. Зовнішні стіни прикрашали багато розшиті панелі. По колу на стику даху і стін звисали товсті різнокольорові китиці і стрічечки — відмітна риса пересувного палацу імператора. День видався безвітряний, яскраві червоні і жовті стяги не розвівалися над величезним шатром.
Зовні жінки вибивали невеликі килимки. Ніккі відкинула важкий полог, прикрашений золотими щитами і срібними медальйонами із зображенням батальних сцен. Усередині раби чистили дорогі килими, здмухували пил з кераміки, розставленої на витончених меблях, збивали сотні різнокольорових подушок, розкладених на підлозі. Оброблені традиційними алтуранськими візерунками завіси ділили намет на декілька кімнат. Закриті прозорою тканиною отвори вгорі ледь пропускали світло. Завдяки товстим килимам і стінам в шатрі імператора завжди панувала тиша. Неяскраво горіли свічки і світильники.
Ніккі не удостоїла поглядом стоячих біля входу вартових і зайнятих справою рабів. Посеред найпершої кімнати височіло обвите червоним шовком різьблене крісло Джегана — саме тут він давав аудієнції. Зараз крісло було порожнім. Ніккі, не вагаючись, рушила до найдальшої кімнати, імператорської спальні.
Один із рабів, напівголий хлопчина років вісімнадцяти на вигляд, стоячи на четверіньках, відтирав невеликою щіткою килимок перед входом в спальню. Не піднімаючи очей, він повідомив Ніккі, що його превосходительства в наметі немає. Цей юнак, Ірвінг, володів чарівним даром. Раніше він жив у Палаці Пророків, де його навчали мистецтву чарівника. Тепер — чистив килими і виносив нічні горшки. Мати Ніккі це б схвалила.
Джеган міг перебувати де завгодно. Сидіти в таборі, пити і грати в карти зі своїми солдатами. Або інспектувати поварів і обслуговуючих армію майстрових. Або оглядати нових бранців, щоб вибрати тих, кого візьме собі. А міг розмовляти з заступником Кадара Кардіфа.
Ніккі помітила декількох сестер, що причаїлися в кутку. Як і вона, ці сестри були рабинями. Підійшовши ближче, Ніккі побачила, що вся трійця зайнята шиттям.
— Сестра Ніккі! — Схопилася сестра Георгія. На її обличчі читалося полегшення. — Ми не знали, чи жива ти, так давно тебе не було видно. Ми вже було вирішили, що ти зникла.
Будучи сестрою Темряви, яка принесла клятву вірності Володарю, Ніккі визнала турботу сестер дещо надуманою. Можливо вони вважають, що полон об'єднує їх, і всі розбіжності відійшли на другий план. А ще вони знають, що Джеган ставиться до неї інакше, ніж до інших. І хочуть підтримати з нею дружні стосунки.
— Я їздила у справах його превосходительства.
— Звичайно, — кивнула сестра Георгія, витираючи руки. Дві інші, сестри Рошель і Обрі, відклавши мішок кістяних гудзиків, виплуталися з довгої полотнини і стали поруч з сестрою Георгією. Обидві трохи нахилили голови, вітаючи Ніккі. Вся трійця побоювалася її загадкових взаємин з Джеганом.
— Сестра Ніккі… Його превосходительство дуже злий, — промовила сестра Рошель.
— У люті, — підтвердила сестра Обрі. — Він… він ревів, як ведмідь, що цього разу ти зайшла занадто далеко. Ніккі мовчки дивилася на них. Сестра Обрі облизнула губи.
— Ми просто подумали, що тобі слід знати. Щоб ти була обережніше.
Ніккі подумала, що зараз невідповідний час для обережності.
— Де Джеган? — Коротко запитала вона.
— Оселився у великій будівлі, неподалік від міста. Тепер його резиденція там, — пояснила сестра Обрі.
— Колишній маєток Міністра культури, — додала сестра Рошель.
— Навіщо? — Насупилася Ніккі. — У нього ж є намет.
— Після твого від'їзду він вирішив, що імператору потрібна більш підходяща резиденція, — сказала сестра Рошель.
— Підходяща? Підходяща — для чого?
— Щоб показати світу свою значимість, я вважаю. — Сестра Обрі кивнула.
— Він побудує палац в Алтур-Ранзі. Таке його нове бачення. — Вона окреслила широку дугу, бажаючи показати розміри споруди. — Він наказав побудувати прекрасний палац.
— Його превосходительство збирався оселитися у Палаці Пророків, — пояснила сестра Рошель, — але оскільки той зруйнований, імператор вирішив побудувати новий, тільки краще. Такий, рівного якому ще не було.
Ніккі хмуро подивилася на сестер.
— Він хотів дістати Палац Пророків через накладене на нього закляття часу, що уповільнює старіння.
Тільки це його й цікавило.
Всі три жінки знизали плечима. І тут Ніккі почала розуміти, що замислив Джеган.
— Так що це за місце, де він зараз? Чим він зайнятий? Вчиться їсти чимось, крім пальців? З'ясовує, наскільки йому сподобається розкішне життя під дахом?