Соляріс. Едем.
Шрифт:
— Саме цього ми й не змогли з’ясувати. Та зв’язок, в усякому разі, існує, і то цілком очевидний.
— Може, йшлося про те, що вони намагалися пристосувати деякі біологічні факти до своїх вірувань чи забобонів?
— Ні, тут якась значно складніша історія.
— Вернімося до суті справи, — сказав Координатор. — Які були наслідки втілення в життя того біологічного плану?
— А такі, що на світ почали з’являтися індивіди з неоднаковою кількістю очей або й зовсім безокі, нездатні до життя, спотворені, безносі, а також велика
— Ах! Наш дуплекс і ті, інші!
— Так. Мабуть, теорія, на яку вони спиралися, виявилася хибною. Впродовж кільканадцятьох років з’явилися тисячі скалічених, деформованих мутантів — трагічні плоди цього експерименту вони пожинають ще й сьогодні.
— Від цього плану вони, звичайно, відмовилися?
— Ми навіть не запитували про це, — признався Кібернетик. І обернувся до мікрофона: — План біологічної реконструкції — чи існує він ще й досі? Яке його майбутнє?
Калькулятор, поскрипуючи, якусь хвилину немовби сперечався з дуплексом, який видавав слабке покашлювання.
— Може, йому недобре? — тихо запитав Координатор Лікаря.
— Ні, йому краще, ніж я сподівався. Він стомлений, але досі нізащо не хотів вийти звідси. Я навіть переливання крові не можу йому зробити, бо кров нашого дуплекса, очевидно, осадить його червоні тільця…
— Цсс! — цикнув Фізик.
Репродуктор захрипів:
— План — є, немає. Пауза. Тепер — план колись — не був. Пауза. Тепер — мутації — хвороба. Пауза. Інформація правдива — план був — тепер немає.
— Не вловив, — признався Інженер.
— Він каже, що нині заперечується існування цього плану — буцімто його взагалі ніколи не існувало, а мутації буцімто — вид хвороби. Насправді план було впроваджено в життя, а потім його відкинули, не бажаючи визнати перед загалом своєї поразки.
— Хто?
— Ця їхня нібито неіснуюча влада.
— Стривайте, — здивувався Інженер, — як же це? З того часу, як перестав існувати останній анонімний володар, у них почалося щось на зразок «епохи анархії», так? Хто ж тоді впроваджував у життя цей план?
— Ти ж чув сам. Його ніхто не впроваджував — ніякого плану не було. У всякому разі, так нині повсюдно стверджують.
— Ну гаразд, але тоді, п’ятдесят чи скількись там років тому?
— Тоді стверджували щось зовсім інше.
— Ні, це неможливо збагнути!
— Чому? Ти добре знаєш, що й у нас, на Землі, існують певні явища, про які не заведено говорити прилюдно, хоча про них усім відомо. Наприклад, у сфері товариського життя, яке було б неможливе без певної дози прикидів. Те, що в нас не є визначальним, а другорядним, у них — головний фактор.
— Усе це страшенно заплутане й малоймовірне, — зітхнув Інженер. — А яке відношення до цього має той завод на півночі?
— Він повинен був виробляти якусь продукцію, пов’язану з втіленням цього плану в життя, — може, апаратуру для операцій або об’єкти, які їм самим не були потрібні, але які нібито могли знадобитися майбутнім
— Таких заводів, мабуть, повинно було бути більше?
— Заводів, похідних біологічного плану, кількість мала— чи велика? Як багато? — запитав Кібернетик.
Дуплекс відкашлявся, і калькулятор майже зразу ж відповів:
— Невідомо. Заводи — ймовірно багато. Пауза. Інформація — жодних заводів.
— Це, однак, якесь суспільство… страхітливе! — вигукнув Інженер.
— Чому? Ти що, ніколи не чув про військову таємницю або щось подібне?
— Яка енергія рухає ці заводи? — обернувся Інженер до Кібернетика, але сказав це так близько від мікрофона, що калькулятор відразу ж переклав його запитання.
Репродуктор хвилину погув, а тоді продекламував:
— Неорган термін відсутній біо біо пауза ентропія константа біо система. — Решта слів потонула в наростаючому гудінні.
На панелі спалахнуло червоне світло.
— Прогалини в словнику, — пояснив Кібернетик.
— Давай увімкнемо його полівалентно, — запропонував Фізик.
— Навіщо? Щоб він почав базікати, як шизофренік?
— Може, вдасться більше зрозуміти.
— Про що мова? — поцікавився Лікар.
— Він хоче зменшити селективність калькулятора, — пояснив Кібернетик. — Коли спектр значень якогось слова недостатньо гострий, калькулятор відповідає, що термін відсутній. Якщо я ввімкну його полівалентно, він удасться до контамінації — створюватиме словесні гібриди, яких немає в жодній людській мові.
— В такий спосіб ми наблизимося до його мови, — наполягав на своєму Фізик.
— Будь ласка. Можемо спробувати.
Кібернетик перемкнув штекер. Координатор глянув на дуплекса, який лежав із заплющеними очима. Лікар підійшов до нього, кілька хвилин оглядав його і, не сказавши ні слова, повернувся на своє місце.
Координатор сказав у мікрофон:
— На південь від цього місця— тут — є долина. Там — великі будівлі, в будівлях скелети, довкола, в грунті — могили. Що це?
— Зачекай, могили нічого не означають. Кібернетик притягнув до себе гнучку стійку мікрофона.
— На півдні — архітектурна конструкція, біля неї — в отворах у грунті — мертві тіла. Мертві дуплекси. Що це означає?
Цього разу калькулятор трохи довше обмінювався з дуплексом скреготливими звуками. Люди помітили, що машина вперше мовби сама від себе запитувала про щось ще раз, нарешті звернений до них репродуктор монотонно повідомив:
— Дуплекс — фізична праця — ні. Пауза. Електричний орган — праця — так, але акселероінволюція — дегенерація — зловживання. Пауза. Південь — це екземпліфікація самокерованої прокрустики. Пауза. Суспільна ізоляція — не сила, не примус. Пауза. Добровільність. Пауза. Мікроадаптація групи — центросамотяг і продукція так ні. Пауза.