Соляріс. Едем.
Шрифт:
— Чимало, — заговорив Кібернетик. — Він опанував уже масу наших символів — головним чином математичних. Теорія інформації, можна сказати, вже позаду. Найгірше з електричним письмом: без спеціального апарата ми не зможемо навчитися його читати, а в нас немає ні такого апарата, ні часу, щоб його змонтувати. Пам’ятаєте ті трубки, які стирчали з їхніх тіл? Це звичайнісінькі пристрої для письма! Коли дуплекс з’являється на світ, йому відразу ж уставляють таку трубку — як у нас колись проколювали вуха дівчаткам… З обох боків великого тіла в них є електричні органи, через те тулуб
— Отже, він. справді не розмовляє? — запитав Хімік.
— Розмовляє! Той кашель, який ви чули, і є його мовою. Одне «кахи» — це ціле речення, вимовлене з великою швидкістю. Ми записали його на плівку — воно розкладається на спектр частот.
— Он як? Виходить, це мова, яка базується на принципі частотної модуляції звукових коливань?
— Скоріше шумів. Вона беззвучна. Звуками вони виражають хіба свої почуття, емоційні стани.
— А ці електричні органи — невже це їхня зброя?
— Не знаю. Та ми можемо його запитати.
Кібернетик нахилився, витяг з-поміж паперів великий малюнок, на якому було зображено вертикальний розріз дуплекса, показав на двоє видовжених сегментних утворень у його середині і, наблизивши рот до мікрофона, запитав:
— Зброя?
Репродуктор, установлений з іншого боку, навпроти дуплекса, застрекотів. Дуплекс, який трохи підніс свій маленький торс, коли зайшли нові люди, якусь мить не ворушився, потім закашляв.
— Зброя — ні, — заскрипів репродуктор. — Численні оберти планети — колись — зброя.
Дуплекс кашлянув.
— Орган-рудимент — біологічної — еволюції — вторинна — адаптація — цивілізація, — мертво, без ніякої інтонації проскрипів репродуктор.
— Ну, ну, — буркнув Інженер. Хімік слухав, заплющивши очі.
— Отже, таки справді! — вихопилося в Координатора. Та він тут же опанував себе й запитав: — Що являє собою їхня наука?
— З нашої точки зору, вона досить-таки дивна, — сказав Фізик і підвівся з колін. — Ніяк не можу усунути це кляте скрипіння, — обернувся він до Кібернетика. — Солідні знання в галузі класичної фізики. Оптика, електрика, механіка в специфічному поєднанні з хімією — щось на зразок механохімії. Там у них дуже цікаві досягнення.
— Ну?! — Хімік весь аж подався вперед.
— Подробиці потім. У нас все зафіксоване, заспокійся. Від цих вихідних позицій ми пішли в інший бік — до теорії інформації. Але її вивчення в них поза спеціальними центрами заборонено. Найгірше виглядає їхня атомістика, особливо ядерна хімія.
— Стривай — як то заборонено? — здивувався Інженер.
— Просто не дозволяється вести такі дослідження — і край.
— Хто ж їх забороняє?
— Це складне питання, і ми ще мало що тут розуміємо, — втрутився Лікар. — Найгірше ми поки що орієнтуємося в їхній суспільній динаміці.
— Мені здається, що для ядерних досліджень їм не вистачає стимулів, —
— Давайте спершу закінчимо з одним! Як же все-таки стоїть справа з тими забороненими дослідженнями?
— Сідайте, будемо розпитувати далі, — сказав Кібернетик.
Координатор наблизив обличчя до мікрофона, але Кібернетик зупинив його:
— Почекай. Уся трудність у тому, що чим складніша конструкція речення, тим більше в калькулятора розсипається граматика. Крім того, мені здається, що аналізатор звуків недостатньо селективний. Ми часто отримуємо попросту ребуси; а втім, ви побачите це й самі.
— На планеті вас… багато? — повільно й виразно запитав Фізик. — Яка динамічна структура? Вас багато… на планеті?
Репродуктор двічі клацнув і зупинився. Дуплекс досить довго не відповідав. Потім хрипко закашляв.
— Динамічна структура — подвійна. Зв’язок — подвійний, — забурмотів репродуктор. — Суспільство — кероване — централізовано — вся планета.
— Прекрасно! — вигукнув Інженер.
Як і двоє інших нових учасників розмови, він був дуже збуджений. Фізик, Лікар і Кібернетик, може, через утому, сиділи непорушно, з байдужими обличчями.
— Хто керує суспільством? Хто на вершині — один індивід чи група? — запитав Координатор, нахиляючись до мікрофона.
Репродуктор затріщав, потім протяжно загув, і на панелі приладу кілька разів блимнув червоний індикатор.
— Так запитувати не можна, — квапливо пояснив Кібернетик. — «На вершині» — це переносне значення, і йому немає відповідника в словнику калькулятора. Зачекай, я спробую сам. — І він нахилився вперед: — Як багато вас править суспільством? Один? Кілька? Велике число?
Репродуктор швидко застрекотів.
— А хіба правління — це не переносне значення? — запитав Координатор.
Кібернетик похитав головою.
— Це термін зі сфери теорії інформації, — устиг він відповісти, перш ніж дуплекс закашляв і репродуктор почав розмірено викидати:
— Один — кілька — багато — правління — невідомо. Невідомо, — повторив він.
— Тобто як невідомо? Що це означає? — запитав здивований Координатор.
— Зараз довідаємося. Невідомо тобі — чи невідомо — нікому — на планеті? — сказав він у мікрофон.
Дуплекс відповів, і калькулятор знову викинув у репродуктор:
— Зв’язок — динамічний — подвійний. Відомо — одне— існує. Відомо — друге — ні.
— Нічого не розумію! — Координатор глянув на товаришів. — А ви?
— Почекай, — сказав Кібернетик, вдивляючись у дуплекса, який повільно ще раз наблизив обличчя до свого мікрофона й двічі кашлянув.
Калькулятор почав перекладати:
— Багато обертів планети — колись — управління централізоване — розподілене. Пауза. Один дуплекс — одне управління. Пауза. Сто тринадцять обертів планети — так. Пауза. Сто одинадцятий оберт планети — один дуплекс — правління — смерть. Пауза. Інший один — управління — смерть. Пауза. Один — один — смерть. Пауза. Потім — один дуплекс — управління — невідомо — хто. Відомо — центральне — управління. Пауза. Невідомо — хто — управління. Пауза.