Тінь попередника
Шрифт:
— І змилися.
— Ага. Саме так: змилися. Шкода Вольска. Непоганий хлопець.
— Непоганий.
— Може, й виживе.
— А ви даремно, сержанте, зв'язуєтеся з ними напряму, без фільтрів. Через комунікатор можна вбити. Акустичним пострілом, наприклад.
— Я ж вам кажу, детективе: якби вони хотіли нас вбити, то ми б з вами зараз лежали поряд із накопичувачем. Точніше, лежали б уже не ми, а…
— У принципі, сержанте, чи яке там ваше справжнє звання, це не наша з вами помилка. Я вам так скажу: якщо сам великий Ґрідас, незважаючи на інфу, яка була в його розпорядженні, довірився цій клонці…
— Довірився, не довірився… Це все наші з вами теоретичні міркування, детективе. Такі
— Знаю, — погодився Марков.
Декілька довгих хвилин вони мовчали.
— Не відкликаються? — спитав детектив.
— Ні. Пілот дискоїда також у відмові. Або вони всі були з однієї банди, або…
— …там купа трупів.
— Друге ймовірніше. Мені якось складно уявити, що в загоні, нашвидкуруч зібраному зі співробітників трьох різних управлінь Служби, всі до єдиного змовилися.
— Так, мені таке теж складно уявити. А радник Гело?
— Він, правду кажучи, ніколи не відзначався кмітливістю. Інакше не сидів би на Кідронії одинадцять років. Це ж планета для лузерів.
Ще кілька хвилин біля залишків укава можна було почути лише шурхіт зрушеного вітром піску. Промені Абелари нагріли пустелю, і місцеве життя напружилось. Неприємного вигляду чорні рослини розправили свої колючі відростки, вбираючи тепло, що випромінювала руда зірка.
— Виходить так, що вони й самі не мали доступу до інформації з «Уриїлу»? — порушив мовчання тіронієць.
— Виходить, що не мали. Але дуже бажали її отримати.
— Вони спровокували Службу інформацією про сліди зламу супремусу.
— Скидається саме на це… Дозвіл на інспекцію «скриньки» отримати дуже складно. Майже неможливо. Ви уявляєте, детективе, яка інформація накопичилася там за сотню років.
— А без дозволу вони не могли?..
— Без санкції імператора вся сила бази Гардік була би кинута на захист «скриньки». Не такі ось застарілі укави, детективе, а сучасні суборбітальні штурмовики. Ніхто б не зміг наблизитися до тої печери навіть на три кілометри. Це ж заборонена зона, об'єкт категорії «п'ять А», один із найвищих ступенів захисту… А так «скриньку» обороняла лише її власна автоматика.
— Красива комбінація, — тіронієць присів на камінь поряд із Чандрасекаром.
— Погоджуюся.
— І як мені тепер титулувати вас, сержанте?
— Титулувати мене? Ось так і титулуйте. Сержантом. Сподіваюся, що після нашого сьогоднішнього фіаско мене не розжалують у капрали.
Підземний рівень резиденції Ради 23-ох
планети Піфії (11 КВ23:2), відомої також
як Магонія і Планета Жінок,
система зірки Рирі (Епсилон Ерідана).
25 семпрарія 416 року Ери Відновлення
П'ять величних жриць сиділи на узвишші в кінці вузької частини краплеподібної зали. Зала підсвічувалася синіми лампами і відкритим вогнем, що палав у металевих чашах. На тлі синьо-голубого мерехтіння жриці здавалися п'ятьма однаковими чорними силуетами. Ані облич, ані одягу Святих Матерів Магонії неможливо було роздивитись. Теслен привітався з владичицями планети кивком голови й також присів на м'які подушки троноподібної тумби. У неї було щось схоже на підлокітники, але не було бильця.
«Незручно», — констатував великий адмірал.
— Ми вітаємо тебе, Обраний Еарлане Теслене, на материнській планеті нашої раси, — почув він голос, але не зміг визначити, котра з п'яти владичиць звертається до нього. — Ми раді, що ця зустріч відбулася вчасно. Інакше й не могло бути. Всі терміни і виповнення часів вивірені поза нашими бажаннями, і Шляхи Всесвіту не залежать від нашої недосконалості.
— Воістину так, Святі Матері. Я також вітаю вас від імені братів древнього Ордену Стражів. У теперішню добу тотального засліплення зрячі повинні підтримувати одні одних.
— Ми почули тебе, Обраний.
— Багато століть тому, Святі Матері, наші провидці доходили до спільних висновків і спільно протистояли загрозам. Я не бачу причин, які би тепер завадили нашому порозумінню.
— Ми давно вивчаємо твій шлях, Обраний. Твої зовнішні діяння і твої слова, виголошені під тиском необхідності, не приховали від нас внутрішніх стежок твого духу. Ти протистояв лицемірам, дбав про поступ і не спаплюжив себе брехнею.
— Є багато імен, але тільки один Шлях. Так було за давніх часів, Святі Матері, так залишається і в часи нашого передстояння.
— Чи відомо тобі, Обраний, про події, які відбулися останніми днями у Секторі Кастора?
— Відомо, але без подробиць. Коли сто вісім стандартних годин тому «Капітан Паландо» зійшов з Темних Шляхів на лімесі «Смітсон Джет» [55] , моя людина з Кідронії передала мені через Білі Камені повідомлення про початок заколоту. Але, як вам відомо, через Білі Камені не можна передати детальної інформації. Я був би вам вельми вдячний, Святі Матері, якби ви ввели мене у курс справ.
55
Лімес «Смітсон Джет» — прикордонна область між світами світлої та темної матерій в трьох десятитисячних парсека від зірки Рірі.
— Сестро Гітело, виконай прохання Обраного.
Із непомітної ніші вийшла висока на зріст молода жінка з виразними рисами обличчя і світлим волоссям, заплетеним у косу.
— Я Сестра Гітела, Обраний, — відрекомендувалась вона. — Я разом з іншими сестрами уповноважена Святими Матерями зберігати безпеку материнської планети. Десять днів тому на планетах Кідронії і Нола в Секторі Кастора відбулися події, які дещо змінили розклад політичних сил в Імперії. На Кідронії під час полювання на підводну тварину загинули командуючий Другим флотом і лідери консерваторів Рехинальдер, Унно і Атлопатек. В районі полювання невідомі підірвали потужний заряд. Імператор звинуватив у теракті кідронійське підпілля, позаяк, майже одночасно з вибухом, у Каманійських горах спалахнуло повстання клонів-шахтарів. За наказом імператора до Ноли і Кідронії були вислані крейсери П'ятнадцятого флоту і Вісімнадцята штурмова дивізія. Близько тисячі військових і Джи Тау на Кідронії і Нолі вже інтерновані або перебувають під домашнім арештом як підозрювані пособники кідронійських федералістів. Серед них і племінник канцлера Цезаріо делла Варда. Він у день теракту перебував у центрі повстання клонів. Ми також отримали повідомлення, що на Кідронії пропали безвісти вчені з Арпікранського Університету — ксенобіолог Вей і археолог Вольск. Офіційна влада стверджує, що їх вбили клони-заколотники, проте ми знаємо, що їх захопили ті ж люди, які викрали з лікарні селища одну з нас — сестру Овіту. Непрямим свідченням того, що вчені викрадені невідомими, стали відставки вищих офіцерів Служби — Яна і Маккосліба. Ґрідас також подав у відставку, але, за нашими даними, імператор її не прийняв. Клони, які захопили три поселення на Кідронії, майже цілковито знищені, але підземні міста досі чинять опір. Ми маємо підтверджену інформацію про те, що повстання клонів було спровоковане агентами імператора з метою приховати справжні мотиви і справжніх організаторів теракту.