Тінь попередника
Шрифт:
— Ось і Лабіринт, — сказала Шерма. — Під колодязем встановимо житловий модуль. Місця там вистачить.
— А якщо нас там атакують охоронці печер? — запитав капітан. — Ми ж не зможемо оперативно відійти на зручнішу позицію. Пройти майже вертикальний колодязь під обстрілом надзвичайно важко.
— Усі загинемо, — підтвердила Овіта.
— Ти зараз уголос сказала те, що вже довгий час повторюєш подумки, — сказала їй Шерма. — Але, Ої, повір: тобі мене не зупинити. Один із давніх сказав, що справжню
— А ті, кого ти ведеш за собою?
— Хіба Ґвен і Алекс не підписали контракту зі Службою, не підрядилися за гроші досліджувати таємниці загиблого «Уриїла»? Вони отримають свої гроші. А Хем… — Шерма озирнулася на Махоніко:
— Ти йдеш зі мною під примусом?
— Я вільний, як і ти, — відповів той.
— А ви, капітане?
— Я солдат Федерації, — сказав Некіч.
— Ось бачиш, Ої… Якщо ти боїшся за себе, то не варто тобі лізти до того колодязя. Ми забезпечимо тебе ресурсами для життя, і ти чекатимеш нашого повернення в цьому тунелі.
— Я піду з вами.
— Я радію цьому. Щиро радію. І прошу тебе, сестро, припини пророкувати нашу загибель. Ти можеш нам допомогти. Ти ж умієш пізнавати підземелля Древніх через такі брами, які недоступні ані для людей, ані для кіборґів, ані для морліфів. Допоможи нам, Ої.
— Допомогти вам? Ви хочете увійти до Храму злодійським чином. Це неправильно, і ніякі вміння Знаючих не допоможуть вам. До Храму, Шей, треба заходити через головний вхід. Заходити з пошаною до його творців і з молитвою до Великого Будівничого Всесвіту.
— Чому ти називаєш Лабіринт Храмом?
— Тому що він є Храмом. Храмом життя.
— Тобі відомі шляхи цього Храму життя?
— Знаючі припускають, що він зберігає для майбутнього відродження насіння давньої могутньої раси. Але тобі, Шей, це насіння не цікаве. Тебе цікавлять небезпечні знання, за допомогою яких можна перемогти піфійок. Ти хочеш дізнатися, як працюють системи захисту Лабіринта, і створити на базі цих технологій нову зброю.
— Припустимо.
— А тобі, Шей, не видається блюзнірством шукати інструменти смерті у Храмі життя?
— Діалектика, — посміхнулася Шерма. — Пам'ятаєш, як нас вчили майстри бою з охоронного підрозділу «Еттлі Касмік»? Темрява породжує світло, ніч породжує день, а смерть — життя.
— Я не впевнена, що, скажімо, Повзучі Отці мислили такими примітивними схемами… А ще нас вчили: для того, щоби пізнати справді важливі речі, треба зробити три кроки: створити образ майбутнього, змінити назви і вдосконалити ритуал. Ти зробила два кроки і знехтувала третім. За це тебе буде покарано.
— Увага! — капітан перервав філософський діалог двох творінь Тейсанболона. — Супремус скеґера передав нам попередження.
— Нас виявили? — голос Шерми здавався спокійним, але Вольск почув у ньому легку хрипкість. Він уже достатньо знав особливості голосу клонки, щоби зрозуміти: вона гранично напружена.
— Не знаю. Можливо, ті, хто відправив зонд, бажають пересвідчитися, що там упав саме метеорит. Великі метеорити падають рідко, та ще й поблизу Лабіринту…
— Це Знаючі, — сказала Овіта. — Я відчуваю присутність двох сестер. І вони також знають, що я тут.
— Знаючі не можуть перебувати на безпілотниках.
— Вони не на безпілотниках. Вони на пілотованому кораблі. На орбіті Фаренго. І зонд вилетів з цього корабля.
— Жриці направили сюди корабель? — здивувався Некіч.
— На кораблі дві сестри високого ранґу. Чому вони там, я не знаю.
— Зате я знаю, — сказала Шерма. — Святі Матері хочуть нас зупинити. Цікаво, чи насміляться вони атакувати нас углибині Лабіринту…
— Треба швидше йти до колодязя, — підтримав її капітан. — Якщо вони виявлять скеґер, то спрямують зонд сюди. По нашому сліду.
— А до колодязя зонд не проскочить? — запитав Вольск.
_ Нi, _ похитав головою Некіч. — Тактичний зонд — габаритна машина. Більше трьох метрів у діаметрі. Навіть у цей тунель він не пролізе. Але на його борту може бути зброя, здатна зруйнувати верхні тунелі Лабіринту. Або з корабля скинуть ядерний атакер…
— Припиняймо розмови. Швидко до колодязя! — наказала Шерма.
Махоніко активував кіборґів, і експедиція рушила до темних глибин Фаренго.
Борт ВВТК «Капітан Паландо»,
орбіта планети Фаренго (9КВ97:2),
зоряна система Таліс.
27 октомбрія 416 року Ери Відновлення
— Ось і метеоритний кратер, — Аннадір вказав на темний овал у центрі екрану. Зонд був уже за десять кілометрів від цілі й надсилав до «Паландо» щоразу чіткішу «картинку».
— Чи його імітація, — припустила сестра Тарасваті. — Зонд обладнаний маніпулятором?
— Звісно. І глибинним сканером також. Якщо вони там закопали посадочний апарат, ми його знайдемо, — запевнив Знаючу командир «Капітана Паландо».
— А це що таке? — високородна жриця показала на криву лінію, що вела на північ від «кратера» — Це ж сліди транспортних кіборґів.
— Не обов'язково, — Аннадір не відривав погляду від монітора. — Ось, південніше, бачите? Ще одна така лінія. Це можуть бути вітрові утворення.
— Слід, що веде на північ, не подібний на вітрове утворення, — похитала головою сестра Хіосі. — Він веде до входу в підземні руїни.