Чтение онлайн

на главную - закладки

Жанры

Таємниця Кутузовського проспекту
Шрифт:

— Таких тут вісімнадцять… Ясно, нелюди? Старий живий, тому вишка вам не світить… Але затямте: якщо наважитесь тікати — пристрелимо.

Через три хвилини зашерхотів «вокі-токі»:

— Доповідає «п’ятий»…

— На прийомі, — відповів Костенко.

— Операцію закінчено.

— Підозрілих не було?

— Коло «Дієти» стояла «Волга»… Як тільки наші від’їхали, вона зразу рвонула на розворот до брежнєвського будинку.

— Сідайте їм на хвіст! Ведіть до кінця! З’ясуйте, хто вони, це тепер найважливіше! Ще раз попередьте ДАІ: пси ощирились! Не упустіть!

На зв’язок виходьте в карний розшук місцевого відділення… (Ім’я друга, Миколки Ступакова, не назвав; ще невідомо, як обернеться ця справа, — несанкціонованість і таке інше, а йому ще треба пенсію одержати, немає нічого гіршого, чим підставляти своїх.)

…Після того як лікар з «Швидкої» зробив Володимирові Івановичу Строїлову укол («мені здається, він упав головою на тапочку; якби на сантиметр лівіше, літальний кінець неминучий»), викликавши медсестру з П’ятнадцятої клініки, яка шефствує над сталінськими жертвами та афганськими хлопчиками, Костенко рвонув до Ступакова.

Пси сиділи в камері: Гуслін Петро Сергійович, учень десятого класу, член BJIKCM, судимостей і приводів не мав, Залоєв Віктор Матвійович, експедитор поштового відділення, член BJIKCM, судимостей і приводів не мав, і Стружкін Андрій Дмитрович, шофер відділення зв’язку, член BJIKCM, приводів і судимостей не мав.

— Хто навів на квартиру генерала? — спитав Костенко.

— Якого генерала? — Залоєв знизав плечима. — Про що ви?! Ми ніякогр генерала не знаємо… Якби нас на місці затримали, були б свідки, а так тільки при Сталіні на людей наклепи зводили…

Костенко кивнув:

— З тобою ясно… Гуслін, ти також не відповідатимеш?

— А що мені відповідати? Схопили на вулиці…

— Тебе ніхто не хапав… Сам сів у таксі…

— Це не таксі, а ваша оперативна…

— Звідки ти знаєш?

— Там у багажнику ваш скорчився, пістолетом у спину вперся.

— Стружкін, скільки тобі обіцяли за діло? — Костенко погасив недокурок у сірниковій коробці, запитання ставив стомлено, незацікавлено, немовби обм’як, раз по раз прикривав повіки, ніби вони були важкими, непорушними.

— А я взагалі їх уперше бачу… Ви мені діло не шийте… Мою машину розбили, притягли сюди ні за що, ні про що, знущатися з себе не дозволю…

— Ну що ж, — Костенко кивнув. — Іди, пиши, що цих псів ніколи не бачив, і потім можеш котитися під три чорти…

Провівши поглядом Стружкіна, якого вивів з камери міліціонер, Костенко діждався, поки стих безнадійно-тюремний звук кроків, витяг з кишені конверт з поляроїдними знімками, кинув на лавку:

— Можете подивитись… Тут усе зафіксовано… Як ви з його машини вилазите, як з ним прощаєтесь… Але ж він зараз візьме на себе відповідальність за давання неправильних показань… А це — строк. Ясно, нелюди? Що стосується свідків і доказів, то після вас експерти приїжджали, там ваших пальців повнісінько, це — вбивчий доказ… Мене зараз інше цікавить. Хто вам сказав про генерала? Відповісте — відпущу… Але вам це невигідно… Вас сьогодні ж виріжуть, бо ви — свідки… Ясно? За три дні я візьму банду… Клянусь, —

Костенко подивився на них ненависними очима. — Клянуся життям, пси… І тоді ви підете на процес, свідками, а не співучасниками… Гусліну дадуть умовно, недомірок ще… Тобі, Залоєв, світить трояк… Якщо, звичайно, старий не помре… Ви ж кинули його, восьмидесятидев’ятилітнього, на підлогу, сталінські вишкребки… Мовчимо?

— А ми все сказали, — тихо повторив Гуслін, втягуючи голову в плечі; поляроїдні знімки розглядав зі страхом, очі гарячково бігали.

Костенко підвівся:

— Ходімо, Гуслін… А ти тут сам посидь, Залоєв, подумай… Іди, Гуслін, я тебе в іншу камеру посаджу, до серйозних людей, не рівня цьому нелюдові, там тобі все по закону розтлумачать… Ходімо…

Він стукнув долонею в двері, конвоїр одразу розчахнув їх, неначе підслухував; у темному коридорі, освітленому тьмяним світлом загратованої лампочки, Гуслін почув хрипкий регіт, що долинав з сусідньої камери.

— Подивись у вічко, — сказав Костенко хлопцеві. — Полюбуйся на своїх майбутніх учителів…

Гуслін мовчки замотав головою.

— Та ти не бійся, — всміхнувся Костенко, — дивись, а то нахилю…

Той припав до вічка; три оброслих здоровила в дранті реготали, граючи в «тюремне очко».

— Відчиняйте камеру, сержанте, — сказав Костенко.

— Не треба, — прошепотів Гуслін. — Я скажу… Наводку на генерала дав Федько Рудий, він зі Стружкою в одному будинку живе, на Кропоткінській…

Федько Рудий виявився Арсенієм Федяшкіним, тридцяти двох років, судимий за квартирні крадіжки, офіціант кафе «Відпочинок»; попросивши Ступакова встановити зв’язки пса, Костенко зазирнув у кабінет, де Стружкін кінчав строчити свідчення.

Діждавшись, коли той пославив карлючкуватий підпис, розклав перед ним — тріскотливим карточним пасьянсом — поляроїдні знімки.

— За дачу неправильних свідчень строк матимеш, — сказав Костенко, — Бери інший аркуш і пиши про Рудого.

— Про якого Рудого?! — Стружкін зіщулився, голос став писклявий, слізливий, розпачливий.

— Не верти хвостом, паскудо… Арсеній Федяшкін на очній ставці скаже правду, а ти вмиєшся ве-еликим строком.

— Я без адвоката не відповідатиму…

— Ну й не треба… Ніхто тебе не примушує говорити без адвоката… Валяй, викликай… Тільки спочатку я твого адвоката до старого Строїлова повезу… Подивимось, як він тебе після цього захищатиме.

— На одному адвокаті світ не зійшовся. Іншого викличу.

— Пиши прізвище, викличемо, тварюко…

— Яке ви маєте право мене ображати?! Я що, у фашистську катівню потрапив?!

— Знаєш, що з тобою зробили б у фашистській катівні? Або ж у нас, при Сталіні? Знаєш? Думаєш, коли ми хочемо по закону жити, то вам тепер усе можна?! Все з рук зійде?! Помиляєшся, Стружка… Якби ти був сирота голодний — одт на річ, а ти ж панич, ти життям розпещений, табір для тебе новинкою буде, а до табору ще треба через тюрму пройти…

— Ви мене не залякуйте… Не розколюсь… Без адвоката жодного слова не скажу…

Поделиться:
Популярные книги

Купидон с топором

Юнина Наталья
Любовные романы:
современные любовные романы
7.67
рейтинг книги
Купидон с топором

Смерть может танцевать 4

Вальтер Макс
4. Безликий
Фантастика:
боевая фантастика
5.85
рейтинг книги
Смерть может танцевать 4

Возвышение Меркурия. Книга 12

Кронос Александр
12. Меркурий
Фантастика:
героическая фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Возвышение Меркурия. Книга 12

Мастер Разума III

Кронос Александр
3. Мастер Разума
Фантастика:
героическая фантастика
попаданцы
аниме
5.25
рейтинг книги
Мастер Разума III

Попаданка в академии драконов 2

Свадьбина Любовь
2. Попаданка в академии драконов
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
6.95
рейтинг книги
Попаданка в академии драконов 2

Ваше Сиятельство

Моури Эрли
1. Ваше Сиятельство
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
5.00
рейтинг книги
Ваше Сиятельство

На границе империй. Том 7. Часть 5

INDIGO
11. Фортуна дама переменчивая
Фантастика:
боевая фантастика
космическая фантастика
попаданцы
5.00
рейтинг книги
На границе империй. Том 7. Часть 5

Титан империи 7

Артемов Александр Александрович
7. Титан Империи
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Титан империи 7

Кодекс Охотника. Книга XIV

Винокуров Юрий
14. Кодекс Охотника
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Кодекс Охотника. Книга XIV

Вперед в прошлое 2

Ратманов Денис
2. Вперед в прошлое
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Вперед в прошлое 2

Путь Шамана. Шаг 1: Начало

Маханенко Василий Михайлович
1. Мир Барлионы
Фантастика:
фэнтези
рпг
попаданцы
9.42
рейтинг книги
Путь Шамана. Шаг 1: Начало

Ваше Сиятельство 5

Моури Эрли
5. Ваше Сиятельство
Фантастика:
городское фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Ваше Сиятельство 5

Измена. Ребёнок от бывшего мужа

Стар Дана
Любовные романы:
современные любовные романы
5.00
рейтинг книги
Измена. Ребёнок от бывшего мужа

Под знаменем пророчества

Зыков Виталий Валерьевич
3. Дорога домой
Фантастика:
фэнтези
боевая фантастика
9.51
рейтинг книги
Под знаменем пророчества