Таємний посол. Том 1
Шрифт:
— Браття, а що я надумав своєю дурною головою, — послухайте!.. Ми ніколи не терпіли і не прощали зрадників. Але такого, як Чорнобай, ще не було на нашій землі! Він продавав бусурменам наш цвіт весняний — доньок наших! Він хотів убити нашого лицаря славного — Арсена Звенигору! А тепер мав злий намір знищити разом з ворогами Січ Запорозьку, тобто всіх нас!.. Тож хай іде в пекло разом з друзями своїми, отими, що лежать порізані на снігу!.. Ми зараз будемо спускати їх у Дніпро під лід… Хай же і він пливе попід льодом аж до моря, а там — як захоче — і до самого султана в гості! Прив’яжімо його до якого–небудь яничара — та й шубовснімо в ополонку!
— Молодець, Шевчик! Добре надумав!
— От так старий! От так голова!
Шевчик не звик за своє довге, але нужденне життя до похвали і, зніяковівши, шмигнув у натовп.
Чорнобай люто блискав очима з–під рудих брів. Руки його тремтіли, губи закушені до крові. Він поривався щось сказати, та не міг розціпити судорожно стиснуті зуби, і крізь них вилітало глухе ричання. Він поволі відступав назад, аж поки не ударився спиною об стіну. Його схопили і потягли на майдан.
Арсен показав на задубілий труп Гаміда:
— До цього в’яжіть! Вони один одного варті!
Чорнобай вирячив очі, уперся ногами в шорсткий сніг. Метелиця швиргонув його додолу, коліном притис до задубілого тіла спагії. Козаки миттю скрутили живого з мертвим міцним мотузком. Молодий запорожець підскочив на коні, запряженому в шлею. Сікач ухопив барок, накинув на гак петлю мотузка — гукнув:
— Вйо!
Кінь смикнув — з тріском відірвав примерзлий до землі труп Гаміда, поволік до воріт. Чорнобай випручав з–під мотузка закляклу руку, хапався за кострубатий сніг, здираючи до крові шкіру, закричав дико:
— А–а–а!..
— Собаці — собача смерть!
Минуло два дні. Сходило холодне зимове сонце. Після січової ради, на якій знову було обрано кошовим Івана Сірка, запорожці довго, до півночі, веселилися, пили — і тепер спали по куренях як убиті. В ранковій тиші лунко скрипнули завіси фортечної брами. Ворота відчинилися — і з них виїхали три вершники: Арсен, Роман та Ненко. Так, Ненко!.. Він тепер назавжди розпрощався з ім’ям Сафар–бея і їхав починати нове життя. Він погано уявляв, яке воно буде, але вже твердо знав, що повороту до старого нема, як нема повороту вчорашньому дню.
Вершники проїхали січову слобідку, що починала куритися ранковими димами, поминули широкий слобідський майдан, на якому височів гарний посольський дім, і крутим берегом Чортомлику поскакали в безмежний білий степ…
notes
Примітки
1 Кунтуш ( угор., пол.) — старовинний верхній одяг.
2 Ґонт, гонта ( спец.) — дранка, дощечки, якими криють дахи.
3 Вуйко — дядько.
4 Фріз ( фр.) — сукно з провінції Фрізланд у Нідерландах.
5 Спагія ( тур.) — воїн–вершник, багатий землевласник.
6 Ясир ( татар.) — полонені воїни і цивільне населення, захоплене в неволю ворогом.
7 Кварцяне військо ( іст.) — наймане військо польських королів XVI–XVIII ст. Назва походить від вартості його утримання — чверті («кварця») доходів короля.
8 Яничари ( тур.) — привілейовані турецькі війська, що комплектувалися із християн, забраних ще дітьми в завойованих країнах і навернених у мусульманство.
9 Чамбул ( татар.) — загін.
10 Якші ханум ( татар.) — гарна жінка.
11 Ага ( тур.) — пан, господар, начальник.
12 Кафа — теперішня Феодосія.
13 Цехін ( іт.) — старовинна венеційська золота монета.
14 Дукат ( іт.) — те ж саме, що й цехін.
15 Ногайці — татарська орда, що кочувала в причорноморських степах. Підкорялася Кримові.
16 Кирим ( татар.) — перекоп.
17 Мубащири ( татар.) — ханські урядовці, які стягували в казну десяту частину здобичі.
18 Пештимал ( татар.) — шарф.
19 Ефенді ( тур.) — високошановний; титул цивільних урядовців.
20 Капудан–ага ( тур.) — капітан.
21 Дзяблів ( пол.) — дияволів.
22 Дервіш ( перс.) — мусульманський чернець–жебрак; меддах — мандрівний поет–співець.
23 Казнадар ( тур.) — скарбник.
24 Чауш ( тур.) — урядовець в Османській імперії.
25 Бейлер–бей ( тур.) — намісник султана, правитель області.
26 Ракія ( болг.) — горілка.
27 Караван–сарай ( тур.) — заїжджий двір.
28 Ахчийниця ( болг.) — корчма, харчевня.
29 Гайдуки ( болг.) — повстанці проти турецького гніту.
30 Міндер ( тур.) — подушка для сидіння.
31 Тезкере ( тур.) — пропуск, пароль.