Украина, чи навчають нас уроки истории?
Шрифт:
Велике Литовсько - Руське князвство.
(Снова Наталья Полонская - Василенко):
" У великому князвств Литовському було дев*яь десятих блорусько та укрансько людности, яка ввйшла до цього князвства здебльшого шляхом мирних переговорв. Руськ бояри йшли до литовського вйська, вступали на службу до нового уряду. Укранська культура, вища, нж литовська, перемагала в усх галузях литовську. Литовц переймали укранську вйськову органзацю, систему будування фортець, валв, переймали адмнстрацю, господарство; "Руська Правда" стала джерелом
Так творилася могутня Литовсько - Руська держава, яка орнтувалася на давнюю руську , але заразом на захдновропейську культуру. Ольгерд твердо врив, що "вся Русь мусить належати до Литви", в другй половин 14-го ст. розпочав "збирання".
Теперь несколько слов про Московское княжество из того же источника:
"Багато причин сприяло перетворенню малого мста Москви на столицю сильно держави. Одною з важливших причин було топографчне положення-на перехрест торговельнх шляхв з Поднпров*я до Володимира; з Кива та Чернгова -до Переяслава , Залеського та Ростова; з Новгорода-до Рязан. Москва рано стала вузлом торгвл збжжям. Московську область захищали вд ворогв сусдн земл, тому до Москви, як до "центрального водоймища,спливали води з усх частин Русько земл", - писав Ключевський.
Зростання Московського князвства стало великою загрозою для князвства Литовсько-Руського. Ще Ольгерд двч ходив на Москву, але не змг здобути.
Московське князвство особливо змцнло за Дмитря Донського (1350-1389), яки розбив великий татарський загн, що йшов на Москву. Новий хан Мамай уклав союз з Ягайлом 1380 року пшов на Москву, але зазнав величезно поразки у верхв*ях Дону, на Куликовому пол. Куликовська битва мала велике полтичне та нацональне значення для Московсько держави: вона пднесла авторитет Московського князя сприяла дальшому об*днанню земель довкола Москви.
У лютому 1386 р. вдбулися шлюб з королевою Польщ Марю та коронування Ягайла Велике Литовсько- Руське князвство увйшло до складу Польщ.
На сход швидким темпом шов процес об*днання земель пд владою Московського князя. Серед московських князв, духовенства, провдно елти змцнються переконання в тому, що Москва - спадкомиця Кива, а московськ княз нащадки Рюриковичив, Мономаха.
У1490-х р. переходять до Москви чернгвськ княз багато нших; московськ княз виступають "як борц за руську народнсть та православну вру", - писав В.Ключевський.
Вйни з Литовським князвством за ц земл в 1492-1494 та 1500- 1503 р. були для Москви успшн. ван 3-й заявив послам литовським ,що вважа свою "отчизною" всю землю Руську.
Так блоруська та укранська люднсть Великого Литовсько - Руського князвства опинилася у безвихдному становищ. З одного боку загрожували й латинзаця спольщення, а з другого - наступало православне Московське князвство, яке, поки що, заманювало пльгами в усякому раз - рвноправнстю.
Роки 1492-1497 були дуже тяжк для Украни. Татари плюндрували Кивщину, Подлля, Волинь,заходили навть на Чернгвщину.
Н Польща, н Литва не робили няких спроб боротьби з татарами та турками. Все це до краю виснажувало Украну. Сотн тисяч людей гинули в боротьб в полон. Татари забирали молодих, сильних чоловкв, жнок. Це татарське лихолття тривало клька столть залишило глибоке враження в свдомост народу. Вн бачив, що влада безсила йому допомогти, що треба рятувати себе власною силою. Такою силою стало козацтво.
1-го липня 1569 р. було укладено акт ун, згдно з яким Корона й Велике Князвство Литовське творили одну Рч Посполиту. Вони обирали спльно короля, якого проголошували Великим князем. Сойми мали бути тльки спльн.
Наслдки Люблинсько ун для Украни були величезн.
Украна булла розрвана: бльша частина перейшла до Польщ - Галичина, Холмщина, Волинь, Подлля, Брацлавщина, Кивщина, Пдлящщя. За Великим Князвством Литовським залишалися блоруськ земл по Втебськ, Оршу та Мстиславль; укранськ земл: все берестейське воводство та Пинщина. Буковина з середини 14-го ст. перебувала в склад Молдав, а коли Молдавя 1564 р. визнала протекторат Туреччини, з нею перейшла пд турецьку зверхнсть Буковина. Закарпаття дсталося пд владу Угорщини.
Значна частина Украни опинилася пд владою Москви: все сточище Десни Сейму по Остер Гомель над Сожею, навть верхв*я Псла ,Ворскли Днця.
Литовське Князвство втратило не лише сво земл, а й державне значення.
Найбльше втратила Украна: нацональне життя нацональн традиц зазнали тяжких ударв. Польська шляхта згрдливо ставилася до всього чужого, перед укранцями постала дилемма: або зректися полтичного життя, або польонзуватися. Повол польське право, мова, католицизм ширилися так, як то було в Галичин.
Псля Люблнсько ун починаться широка роздача земл польським панам на Кивщин, Брацлавщин, на Заднпров*, що славилися родючим чорноземом. В Укран з*являються величезн латифунд польських магнатв".
1410 р.Кивське князвство було перетворено в литовську провнцю.
Так остаточно закнчилася укранська автономя.
Тим часом на Укран все бльше ставало ляхв та жидв, ксондзв монастирв католицьких. Польська шляхта без мри почала тснити народ православний: цл села поотдавали в аренду жидам, дтей козацьких у казанах варили, жнкам вирзали груди, засипали чоловкам порох у пазуху пдпалювали.
Шляхта досягла усього того, про що тльки мряла: заволодла усма землями краю, а крм того, козаччину повернула мало не всю у крпакв.
Народ укранський цлих 10 лт не ворушився.
За тих 10 рокв мало не вся шляхта сполячила разом з щиропольською шляхтою увесь народ повернула в крпацтво.
Народ мусив терпти, бо не мав за плечима няко сили, на яку б йому опертися. Народ виявля сво обурення , але мовчки тим, що кида рдн осел виселяться на нов ,далек мсця.Так тод оселилася Слобдська Украна (Харквська губ.), частина Курщини та Воронжчини.