Украина, чи навчають нас уроки истории?
Шрифт:
Мало не вс князвськ вищ Укранськ родини перейшли на латинство зовсм одцурались свого народу, бо це м було вигднше.Багато тому допомагали зутськ школи ,де тльки й могли здобути соб освту дти вищих верств; дти звикали до звичав польських, зовсм забували свй край, рднилися з поляками, , таким чином, ставали чуж свойому народов."
6. Судьба Украины после смерти Богдана Хмельницкого.
Георгй Кониський "сторя Русв або Мало Рус":
"Поднання Малорос з Царством Московським занепоколо вс майже двори вропейськ. Царство Московське , хоча само по соб не мала ще у сусдв важливого значення, одначе заздрсть сусдв, як знали простору розлогсть поднувано з ним Малорос та волелюбство з таким хоробрим мужнм вонством, не залишалася
...Гетьман Хмельницький,чуючи близьку кончину свою, скликав у Чигирин урядовцв урядв товариства, оголосив стан справ нац.
Вн,вдчуваючи близьку смерть свою, радить м не занепадати в раз потреби, на мужност та подвигах вйськових, тримаючись завше одностайно згоди братерсько дружби, без чого няке суспльство стояти не може.
Вручив Гетьман синов свому Юрю клейноди вйськов.
Вдбувся ж здйснений був вибр свй у 7 день Серпня 1657 року.
Помер Хмельницький 15 серпня пополудн.
Псля скону Хмельницького Польський Уряд спльно з державами, що Полякам допомагали , не переставав домагатися у молодого Гетьмана згоди на злуку з Польщю.
Виговський (один з радникв опкунв молодого Гетьмана), бувши природним Поляком, заховав у соб характер нац сво у всй повнот з безмрного честолюбства свого, завше хотв соб уряду Гетьманського за всяку цну. Поляки, задобривши його великими подарунками, а найбльше значущими обцянками, прихилили на зраду вихованця його, молодого Хмельницького, вн вперше натякав йому ржними манвцями про згоду. Потм запевнив його цлковито. Що така злука корисна неминуща для задоволення вимог перших у свт кран будуть плюндрувати всю нацю намагатися позбавити його Гетьманства. Юрй Хмельницький, бувши збавлений застрашений умовляннями Виговського, прихилився на його контакти потайним чином року 1658, Квтня мсяця, узявши з скарбу Малоросйського мльйон талярв, похав до м. Заславля. У Заславл застав вн Конгрес з багатьох вельмож Польських,присланих од Короля Реч Посполито, мнстрв Цсарського Турецького. На ньому запропоновано Гетьманов договрн з Польщею статт, нбито батьком його укладен через уповноважених старшин Генеральних названих Гадяцькими статтями.
Ю.Хмельницький, зневажений Заславським Конгресом, з небагатьма прихильниками до нього охочекомними Козаками, змушений був уткати з Малорос на Сч Запорзьку там переховуватись. Козаки Запорзьк дуже невдоволен були з злучення з Росю.
Писар Виговський, як тльки випроводив Ю.Хмельницького на потамний Конгресс Заславський, негайно вислав од себе гнця до Москви з повдомленням Царев про зловмисн намри Гетьманск, вйська рестров на його боц йому вддан.. Цар на те повдомлення вирядив до Малорос Боярина Хитрова. Обдарований вд Виговського, Хитров доручив йому менем Царським Гетьманський титул оголосив усм наявним урядникам та Козакам признавати його за Гетьмана, настановленого з вол ласки Царсько.
Хитров поклав перший камнь до мжусобиць.
Новий гетьман Виговський, щоб ще бльше звабити царя вдалою свою до нього прихильнстю приспати Мнстерство його щодо справ Польських, доповдав Царев, що Поляки, по знищенню Ю.Хмельницького, м вельми противного, погодилися були признати його, Царя, Електором корони Польсько,а по смерт ниншнього хнього Короля ,посадити на Польський престол злучити Польське Королвство з Царством Московським.
Цар, улещений Виговським, вислав до Польщ пишне Посольство з багатьма дорогими подарунками, яке Поляки , що грали з Виговським одну роль, зустрли й проводили були до столиц з пишним трумфом.
Цар, упевнившись в обманах та пдступах Полякв Гетьмана свого Виговського, направив вйська в числ 30 тис. людей пд командою Князя Трубецького всупити в Малоросю у квтн 1659 року. Князев Трубецькому дано тамний наказ, зйшовшись з Виговським, заарештувати його з усма прихильниками до нього урядниками.
Виговський напав на ц вйська з двох бокв армю розбив ущент.
По довершенню Виговським з Поляками такого пдлого супроти Росян вчинку, публкував вн у Малорос про злуку свою з Польщю. Але вйсько народ Малоросйський, спротиввшись явно зловмисному намров Виговського ненавидячи Полякв, звернулися до Пушкаренка побльшали його сили. Виговський, не передбачаючи од свого рушення од полякв надйного успху в пдкоренн Малорос, найняв на пдмогу соб 10 тис. Кримських Татар.
Виговський тим часом з свом вйськом наближався до Полтави, щоб у нй захопити й заатакувати Пушкаренка. Але той, зустрвши Виговського за рчкою Полтавською, розбив його вщент розсяв його на вс сторонни. Виговський, уткаючи в нестям, загубив Гетьманську свою булаву.
Татари Пушкаренка вбили м. Полтаву , без оборони зоставлена, пограбували й зруйнували.
Виговський, побачивши , нарешт, що йому збрати нову потугу , а й чого менше - втриматися силомиць на Гетьманському становищ - неспромога, утк з недобитками Польських вйськ до Польщ вже в Малорос не з*являвся; а жнку свою з родиною полишив у Чигирин напризволяще. так вн трагедю свою закнчив у повнй мр невдячност, пдлост та зврячо лютост.
Цар, довдавщись , що Виговський погромив вйська його та впровадив у Малоросю Полякв Татар що прихильний до Царя Рос Пушкаренко убитий ними, вислав супроти них Боярина Ромаданвського корпус вйськ в числ 30 тис. людей, звелвши тому Бояринов по знищенню Виговського зажадати вд урядникв вйськ Малоросйських вибрати соб Гетьмана згдно з правами хнми стародавнми статутами; щоб новий обраний Гетьман, на потверження договорв Гетьмана З.Хмельницького, з царем уложених, вчинив перед ним присягу.
Ю.Хмельницький перебував на Сч Запорзькй, звдавши про вибори Гетьманськ, прислав вд себе на збори повреним Осавула Вйська Запрозького вана Брюховецького через нього писав, що вн дбав завше про тую ж отчизну. Але дбання його на користь народну , збурюване обманами Виговського та Полякв, завело його на путь перекрливу й слизьку, за чим вн вельми уболюва розкаються. Збори, дставши таку звстку вд Хмельницького, одноголосно присудили бути йому, як давнше, Гетьманом, приголосили його в такй гдност , оголосивши Брюховецькому, щоб вн викликав Хмельницького до Чигирина. Хмельницький прибув негайно вчинив присягу на сво Гетьманство; а сталося те року 1660-го Квтня 27 дня.
Коштелянт Польський умовляв його присягати, як колись, на злуку з Польщю. Гетьман Хмельницький оголосив усм посланцям, що ма намр перебувати нейтральним. А забаром вдкрив вн свою думку, що вн ма намр триматися союзу злуки з Царем Московським.
Гетьман Хмельницький почав правлння сво , вигнавши з Малорос Полякв, од Виговського наведених.
У результат сварки Хмельницького з Боярином Шереметевим, зганьблений та понижений, Хмельницький обернув всю злсть на Боярина Шереметева вирушив на Сч Запорзьку, проголосив себе союзником Полякв Кримських Татар. А рестров полки, довдавшись про т супротивн м всй нац вчинки й намри Хмельницького, оголосили, що правлння його в Малорос касуться, ухвалили провести вибори нового Гетьмана.
Наприкнц 1662 р. Хмельницький, збравшись з прихильниками до нього Запорожцями й охочекомними Козаками та волонтерами й найнявши до того 2 тис. 500 Донських Козакв,поднавшись з Кримським Ханом Татарами, вирушив берегом Днпра до р. Стир там злучився з Польською армю,що була пд командою самого Короля Казимира.
Армя Шереметева була розбита вддалася з усм вйськом на волю ворогв. Сам Шереметев з частиною урядникв з усма рядовими вояками дсталися голими на пай Татарам, як погнали х у Крим для викупу й на продаж; другу частину урядникв забрали Поляки.