Війна з саламандрами
Шрифт:
— Ще б пак! Це ж величезне число, матінко. Сама поміркуй, — шістдесят мільйонів! — Пан Повондра покрутив головою. — Певно, страшні гроші на цьому загрібають… А скільки переробляється роботи! — додав він, подумавши хвилинку. — Ось пишуть, що повсюди один з-перед одного виростають нові острови. Тепер люди, зможуть наробити собі нової землі, скільки захочуть, я тобі кажу. Це велике діло, матінко. Щоб ти знала, це більший поступ, ніж відкриття Америки… — пан Повондра знову задумався. — Нова історична епоха, розумієш? Так, матінко, нема що казати: ми живемо у велику добу!
І знов у кімнаті надовго запала тиша. Та враз Повондра-батько гучніше запахкав люлькою.
— І подумати лишень: якби не я, нічого не було б!
— Чого не було б?
— Та оцієї торгівлі саламандрами. Оцієї “нової доби”. Адже, як добре зважити, це більш ніхто, як я, всьому причиною.
Пані Повондрова звела очі від дірявої шкарпетки.
— Цебто як?
— Ну, а хто ж, як не я, пустив того капітана до пана Бонді? Якби я не доповів про нього, капітан би зроду-віку з паном Бонді не побачився. Отож якби не я, нікого цього не вийшло б, матінко. Анічогісінько.
— А може, той капітан знайшов би когось іншого, — заперечила пані Повондрова.
У люльці в пана Повондри презирливо хоркнуло.
— Що ти тямиш! За таке діло міг узятись тільки пан Бонді. О, той бачить далі за будь-кого! Хтось інший подумав би, що той капітан божевільний або шахрай, а от пан Бонді… О, в пана Бонді нюх — огого!
Пан Повондра хвильку помовчав.
— Бо по тому капітані… як пак його… Вантохові й не видно було нічого. Такий собі огрядний чолов’яга, та й годі. Інший швейцар сказав би йому: “Що ви, голубе! Пана Бонді нема вдома”, — абощо. Але в мене було якесь ніби передчуття, чи що… “Доповім про нього, — кажу собі. — Може, пан Бонді мене вилає, але
— Я ж слухаю, тату, — буркнув Франтік із нещасним виглядом.
Повондра-батько прокашлявся.
— Дай-но мені на хвилинку ножиці, матінко. Треба вирізати оце з газети на спогад собі й людям.
Отак і почав пан Повондра збирати вирізки про саламандр. Його колекціонерській пристрасті ми завдячуємо дуже багато матеріалів, які інакше згинули б у непам’яті. Він вирізав і зберігав усе, що де знаходив у пресі про саламандр; не приховаємо й того, що після деяких вагань він навчився випатрувати в своїй улюбленій кав’ярні всі газети, де була якась згадка про них, і досяг дивовижної, просто-таки фокусницької віртуозності в умінні видерти з газети потрібний йому аркуш і сховати його до кишені перед очима в офіціанта Як відомо, всі колекціонери здатні красти й убивати коли йдеться про те, щоб добути новий об’єкт для своєї колекції; але це нітрохи не знижує рівня їхньої моральності.
Відтепер життя його набуло змісту, бо стало життям колекціонера. Він щовечора впорядковував та перечитував свої вирізки під поблажливим поглядом пані Повондровоі, яка знала, що кожен чоловік — трохи божевільний і трохи дитина; хай уже краще бавиться з цими вирізками, ніж ходить до шинку та грає в карти. Вона навіть звільнила в комоді місце для коробок, які він сам склеїв для своєї колекції; чи можна жадати більшого від дружини й господині?
Самого Г. X. Бонді при якійсь нагоді вкинула в подив енциклопедична обізнаність пана Повондри в усьому, що стосувалося саламандр. Пан Повондра трохи сором’язливо признався, що збирає все надруковане будь-де про них, і показав панові Б&нді свої коробки. Г. X. Бонді добродушно похвалив колекцію. Що правда, то правда; тільки великі пани вміють бути такими доброзичливими і тільки впливові люди можуть ущасливлювати інших, не витративши на це жодного гелера г взагалі — легко їм живеться, тим великим панам! Так, наприклад, пан Бонді просто розпорядився, щоб Повондрі, посилали з канцелярії синдикату “Саламандра” всі вирізки про саламандр, непотрібні для архіву; отож щасливий, хоча й трохи збентежений пан Повондра почав одержувати щодня цілі пакунки матеріалів з усіх кінців світу, з-поміж яких особливою, просто побожною шанобою сповнювали його газети, надруковані слов’янськими, грецькими, єврейськими літерами, арабським, бенгальським, тамільським, яванським чи бірманським письмом та китайськими ієрогліфами. “Подумати лишень, — казав він, схиляючись над ними, — якби не я, всього цього не було б!”
Як ми вже казали, в колекції пана Повондри збереглось багато історичних матеріалів, що стосувалися саламандр; одначе це не означає, що вона могла б задовольнити вченого-історика. Бо, по-перше, пан Повондра, якому бракувало спеціальної освіти в галузі допоміжних історичних дисциплін та архівної справи, не зазначав на своїх вирізках ні джерела, ні дати, а тому здебільшого неможливо встановити, де й коли надруковано той чи інший документ. А по-друге, в руках пана Повондри накопичувалось аж забагато матеріалів, і він вибирав для збереження головним чином довгі статті, які здавались йому важливішими, а короткі повідомлення, недовго думаючи, викидав у вугільний ящик; через це з усього того періоду до нас дійшло дуже мало конкретних даних і фактів. По-третє, на збірці відчутно позначилося втручання пані Повондрової: коли чоловікові коробки починали переповнюватись, вона потихеньку виймала звідти частину вирізок і кидала в грубку; таке повторювалось по кілька разів на рік. Вона не чіпала лиш тих вирізок, яких не прибувало так багато, — наприклад, друкованих малабарським, тібетським або коптським письмом, — і вони збереглись майже в повному комплекті, але, на жаль, через певні прогалини в нашій освіті користі з них для нас небагато. Таким чином, матеріали з історії саламандр, які є в нашому розпорядженні, так само фрагментарні, як, приміром, поземельні книги восьмого сторіччя нашої ери чи збірка творів поетеси Сапфо; до нас лише випадково дійшла документація про той чи той момент грандіозного всесвітньо-історичного процесу, який ми, незважаючи на всі прогалини, спробуємо зобразити узагальнено пад назвою “Щаблями цивілізації”.
2. Щаблями цивілізації
(Історія саламандр) [91]
В тому історичному періоді, що його настання провістив Г. X. Бонді на пам’ятних загальних зборах Тихоокеанського експортного товариства своїми пророчими словами про початок утопії [92] , історичні процеси можна виміряти вже не сторіччями чи десятиріччями, як робилось у дотеперішній історії світу, а тільки кварталами — від одного до другого статистичного квартальника [93] . В ті часи історія, коли можна так сказати, продукувалась у великих масштабах; тому й темпи її надзвичайно (за орієнтовною оцінкою — разів у п’ять) зросли. Нині ми просто не маємо змоги чекати кількасот років, поки зі світом станеться щось добре чи лихе. Наприклад, переселення народів, яке колись розтяглося на кілька сторіч, при нинішньому розвиткові засобів транспорту можна було б здійснити за три роки; інакше воно б не дало ніякого прибутку. Так само стоїть справа з ліквідацією Римської імперії, колонізацією континентів, винищенням індіанців тощо. Все це можна було б сьогодні здійснити незрівнянно швидше, якби доручити справу підприємцям з достатнім капіталом. З цього погляду грандіозні успіхи синдикату “Саламандра” та його могутній вплив на світову історію, безперечно, вказують дорогу майбутнім поколінням.
91
Див. G. Kreuzmann, Geschichte der Molche. Hans Tietze, Der Molch des XX Jahrhunderts. Kurt Wolff, Der Molch und das deutsche Volk. Sir Herbert Owen, The Salamanders and the British Empire. Giovanni Focaja, L’evoluzione degli anfibii durante il Fascismo. Leon Bonnet, Les Urod'eles et la Soci'et'e des Nations. S. Madariaga, Las Salamandras y la Cibilizacion та ін.
( Г. Крейцман.Історія саламандр; Ганс Тієце.Саламандра XX сторіччя; Курт Вольф.Саламандра і німецький народ ( нім.); Сер Герберт Оуен.Саламандри і британська імперія ( англ.); Джованні Фокаджа.Еволюція земноводних у добу фашизму ( італ.); Леон Бонне. Хвостаті земноводні й Ліга націй ( фр.); С. Мадаріага. Саламандри й цивілізація ( ісп.).)
92
Див: “Війна з саламандрами”, книга І, розділ XII.
93
Як доказ наведемо першу ж таки вирізку з колекції пана Повондри:
НА РИНКУ САЛАМАНДР
(ЧТА) Згідно з останнім квартальним звітом, який опублікував синдикат “Саламандра”, збут саламандр зріс на 30 %. За три місяці продано майже сімдесят мільйонів саламандр — головним чином до Південної й Центральної Америки, Індокитаю та Італійського Сомалі.
Отже, історія саламандр із самого початку відзначається тим, що вона була добре й раціонально організована. Головна, хоч і не виняткова заслуга тут належить синдикатові “Саламандра”; водночас треба визнати, що й наука, філантропія, освіта, преса та інші чинники немало прислужилися неймовірно швидкому розповсюдженню та поступові саламандр. І все ж таки саме синдикат “Саламандра”, як то кажуть, день за днем здобував для саламандр нові континенти й нові береги, хоч йому й доводилось переборювати численні перешкоди, які гальмували цю експансію [94] . Щоквартальні звіти синдикату показують, як поступово заселювались саламандрами порти Індії й Китаю; як саламандрова колонізація захоплює узбережжя Африки й перескакує на американський континент, де незабаром з’являються нові, якнайсучасніші саламандрові інкубатори в Мексіканській затоці, як поряд із цими широкими хвилями колонізації посилаються вперед менші групи саламандр — розвідка й авангард майбутнього експорту. Так, наприклад, голландському Waterstaat’ові синдикат “Саламандра” послав як дарунок тисячу саламандр найвищого гатунку; містові Марселю він надав безкоштовно для розчищення Старого порту шістсот саламандр — і таке інше. Одне слово, на відміну від розселення людей по світу розповсюдження саламандр відбувалося планово й з великим розмахом; якби цю справу полишити природі, вона напевне розтяглась би на сотні й тисячі років. Що вдієш — природа ніколи не була так заповзятлива й цілеспрямована, як людська промисловість і комерція. Здається навіть, що добрий попит впливав і на плодючість саламандр, бо пересічна кількість приплоду від однієї самиці зросла до ста п’ятдесяти пуголовків на рік. Певні неминучі втрати в поголів’ї саламандр, спричинювані акулами, припинились майже цілком, коли саламандр озброїли підводними пістолетами з кулями “дум-дум” для оборони від хижих риб [95] .
94
Про такі перешкоди свідчить, наприклад, оця газетна вирізка без дати:
АНГЛІЯ ЗАКРИВАЄ СВОЇ КОРДОНИ ДЛЯ САЛАМАНДР?
(Рейтер.) Сьогодні сер Семюел Мендевіль на запит депутата палати громад містера Дж. Лідса відповів, що уряд його величності закрив Суецький канал для будь-якого перевезення саламандр; так само уряд не має наміру дозволяти, щоб хоча одна саламандра працювала на узбережжі або в територіальних водах Британських островів. Підставою для цих заходів, заявив сер Семюел, є, з одного боку, безпека берегів Британії, а з другого — чинність давніх законів та угод про боротьбу з работоргівлею.
На запит члена парламенту містера Б. Рассела сер Семюел повідомив, що британських домініонів і колоній ця постанова не стосується.
95
Для цього майже повсюди вживалися пістолети, винайдені інженером Міреком Шафранеком. Виробляв їх збройовий завод у Брно.
Звичайно, розповсюдження саламандр не скрізь відбувалось однаково мирно; подекуди консервативні кола різко протестували проти цього довозу нової робочої сили, вбачаючи в цьому нечесну конкуренцію з людською працею [96] ; дехто висловлював побоювання, що саламандри, які живляться дрібною морською фауною, становлять загрозу для рибальства; знаходились і такі, що твердили, ніби своїми підводними норами та ходами вони підривають узбережжя й острови. Правду кажучи, було досить людей, які прямо остерігали перед використанням саламандр; але ж так воно ведеться споконвіку, що кожна новина і всякий поступ натикаються на опір і недовіру. Так було з фабричними машинами, те саме повторилось і з саламандрами. В інших місцях виникали непорозуміння іншого характеру [97] , але завдяки енергійному сприянню світової преси, яка слушно оцінила і грандіозні можливості торгівлі саламандрами, і чималі прибутки від рясних оголошень, пов’язаних із нею, розповсюдження саламандр у всіх частинах світу люди часто сприймали з щирим зацікавленням, ба навіть із захватом [98] .
96
Див. таке газетне повідомлення:
СТРАЙКОВИЙ РУХ У АВСТРАЛІЇ
(ГАВАС).Керівник австралійських тред-юніонів Гаррі Макнамара оголосив загальний страйк усіх робітників портів, транспорту, електростанцій тощо. Професійні спілки вимагають, щоб довіз робочих саламандр до Австралії був суворо обмежений згідно з імміграційними законами. Австралійські фермери, навпаки, домагаються, щоб саламандр ввозили без обмежень, бо на їхню годівлю закуповується велика кількість вирощуваної в країні кукурудзи, а також тваринних жирів, зокрема баранячого лою. Уряд шукає компромісного розв’язання; синдикат “Саламандра” пропонує виплачувати тред-юніонам за кожну привезену саламандру шість шилінгів. Уряд згоден гарантувати, що саламандри працюватимуть тільки під водою і (з міркувань моральності) не виринатимуть із неї вище, ніж на 40 см, тобто по груди. Але тред-юніони наполягають на 12 сантиметрах і вимагають за кожну саламандру виплати десяти шилінгів згідно з реєстраційним тарифом. Очевидно, угода буде досягнута за допомогою державних дотацій.
97
Див. гідний уваги документ із колекції пана Повондри:
САЛАМАНДРИ ВРЯТУВАЛИ ЖИТТЯ
ТРИДЦЯТИ ШЕСТИ ЛЮДЯМ
(Від нашого спеціального кореспондента)
Рятувальна команда саламандр
Мадрас, 3 квітня
В тутешньому порту пароплав “Індіан Стар” налетів на човен, У якому було близько сорока індійців. Човен зразу потонув. Перше, ніж поліція встигла послати рятувальний катер, на допомогу людям припливли саламандри, що очищали гавань від намулу й витягли на берег тридцять шість жертв аварії. Одна саламандра врятувала трьох жінок і двох дітей. У нагороду за цей подвиг саламандри одержали від місцевої влади письмову подяку в непромокальному футлярі.
Одначе місцеве населення, навпаки, вкрай обурене тим, що саламандрам дозволено було доторкатись до осіб із вищих каст, які були серед жертв аварії. Бо індійці вважають саламандр нечистими й недоторканними. В порту з’юрмилося кілька тисяч фанатиків, які Домагалися, щоб саламандр вигнали з гавані. Одначе поліція зуміла зберегти порядок; було. тільки троє вбитих та сто двадцять чоловік заарештовано.
До десятої години вечора спокій був відновлений. Саламандри працюють далі.
98
Див. дальшу вельми цікаву вирізку — на жаль, ми не змогли її перекласти, бо не знаємо мови, якою вона написана.
SAHT NA KCHRI TE SALAAM
ANDER BWTAT
Saht gwan t’lap ne Salaam Ander bwtati og t’cheni bechri ne simbwana m’bengwe ogandi s'ukh na moїmoї opwana Salaam Andersri m’oana gwen’. Og di limbw, og di bwtat na Salaam Ander kchri p’we ogandi p’we o’gwandi te ur maswali sukh? Na, ne ur lingo t’Iskami kcher oganda Salaam Andrias sahti. Bend op’tonga kchri Simbwana m'edh, Salaam!
Торгівля саламандрами була зосереджена переважно в руках синдикату “Саламандра”, що провадив її, використовуючи власні судна-танкери, спеціально для цієї мети сконструйовані. Центром цієї торгівлі — так би мовити, саламандровою біржею — був “Саламандровий Дім” у Сінгапурі.
Наведемо детальний і об’єктивний опис цієї торгівлі, підписаний криптонімом “E. W” й датований 5 жовтня:
S-TRADE
Сінгапур, 4 жовтня, Лідінг 63. Геві 317. Тім 648. Одд-джобс 26.35. Треш 0.08. Спаун 80-132.