Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія
Шрифт:
Річард обдумав, чи було все, що сталося тут, настільки вже й важливим. Поки ще рано судити, чи почалася тут майбутнє і чи закінчилося тут минуле Старого світу.
Але, звичайно, світ вже ніколи не буде колишнім.
Річард спостерігав, як Келен виходить з воріт. Слідом йшла Кара. Бетті весело скакала по сторонах, намагаючись зрозуміти, куди вони збираються йти. Дженнсен повинна була відпустити її побігати. Бетті виросла і все своє життя провела в русі. Коза не затримувалася довго на одному місці. Можливо, тому вона завжди хотіла бігти за Річардом або Келен. Вона визнала їх сім'єю і хотіла бути з ними.
— Так що
— Не знаю, — Келен долонею прикрила очі від сонця. — Думаю, їй хочеться розповісти тобі першому. Кара кинула свій мішок поруч.
— Думаю, вона вагається і не знає, що робити.
— Як ти себе почуваєш? — Келен сіла поруч з чоловіком і торкнулася його плеча.
Її дотик діяло заспокійливо.
— Я ж казав тобі, прекрасно, — посміхнувся їй Річард.
Він відірвав смужку сушеної оленини і жував її, дивлячись, як Дженнсен, Том, Оуен, Мерілі, Енсон і ще кілька людей нарешті пройшли через ворота і рушили через поле, по груди потопаючи в густій зеленій траві.
— Я зголодніла, — сказала Келен. — Можна й мені шматочок?
— Звичайно, — Річард дістав смужки м'яса і простягнув їжу жінкам.
— Лорд Рал, ми прийшли щоб попрощатися з вами, — звернувся Енсон, коли маленька група приєдналася до Річарда, Келен і Кари, що чекали на в тіні дубів. — Ви не будете заперечувати, якщо ми проведемо вас до перевалу?
— Будемо тільки раді.
— Лорд Рал, чому ви їсте м'ясо? — Насупився Оуен. — Ви ж тільки що приборкали свій дар. Хіба це не порушить рівновагу?
— Ні, — посміхнувся Річард. — Бачиш, саме те, що я неправильно трактував поняття рівноваги й послужило причиною всіх складнощів, пов'язаних з даром.
Оуен виглядав спантеличеним.
— Що ви маєте на увазі? Ви ж казали, що вам не можна їсти м'ясо, щоб врівноважити вбивства, які вам доводилося здійснювати. Після битви в таборі хіба більше немає необхідності утримувати дар в рівновазі?
Річард глибоко вдихнув і повільно видихнув, дивлячись на гори.
— Бачиш, справа в тому, що я повинен вибачитися перед усіма вами, — пояснив він. — Ви слухали мене, але я не слухав сам себе. Кейджа Ранг намагався допомогти мені, залишивши слова на статуї, ті слова, які я прочитав вам: «Будь гідний перемоги». Але вони призначалися мені більше, ніж кому іншому.
— Нічого не розумію, — зізнався Енсон.
— Я сказав вам, що ваші життя належать вам, і що у вас є право захищати їх. Але при цьому собі я сказав, що не буду їсти м'яса, щоб врівноважити вбивства, які я здійснюю насправді для того, щоб захистити своє життя і тих, кого я люблю. Я захищався і вбивав тих, хто нападав на мене та інших невинних людей, але чомусь вважав що це руйнує рівновагу. Ось чому я думав, що здійснюючи вбивства, я не повинен їсти м'ясо, щоб не внести зміни в магію, яка допомагала мені, щоб підтримати рівновагу.
— Але ж магія меча деколи не допомагала тобі, — заперечила Дженнсен.
— Так, і це повинно було наштовхнути мене на думку, тому що і магія меча і мій дар, хоча і мають різну природу, однаково відреагували на мої ірраціональні дії. Магія меча стала шкодити мені, оскільки я, відмовившись їсти м'ясо, оголосив, що не до кінця вірю у справедливість своїх дій, коли застосовую силу проти тих, хто чинить насильство. Магія Меча Істини залежить від переконань господаря меча, вона спрацьовує тільки проти тих, кого Шукач вважає ворогами. Вона ніколи не спрацює проти друга. У цьому і був ключ, який я повинен був зрозуміти. — Річард полегшено зітхнув. — Коли я вирішив, що, користуючись мечем, повинен якось це врівноважувати, я фактично визнав якусь неповноту, неправильність своїх дій. Я опинився в полоні старої віри, яку прищеплювали мені все життя, як і людям Бандакара, що вбивство завжди неправильне, тому магія меча стала вбивати мене. Магія Меча Істини, як і мій дар, стали б знову життєздатні, якщо б я до кінця повірив, що не треба врівноважувати вбивства, оскільки, вбиваючи, я вчиняю не тільки морально, але і єдино можливим способом. Відмовившись від м'яса, я відмовився від морального права на самозахист, відмовився від права захищати життя. Переконання, що я повинен дотримуватися рівноваги, послужило причиною протистояння, яке призвело до головних болів і того, що сила Меча Істини повернулася проти свого господаря. Я сам все це заплутав.
Річард порушив Перше Правило Чарівника, повіривши в брехню про те, ніби вбивати завжди аморально, оскільки боявся, що це правда. Він порушив і Друге Правило, але куди гірше, він порушив Шосте Правило. Зробивши це, він відмовився від розуму на користь сліпої віри. Невдачі, пов'язані з його даром і силою меча, стали прямим наслідком традиційного мислення.
На щастя, прислухавшись до Восьмого Правила, він зміг переглянути свої дії і знайти помилку у власних роздумах. Тільки тоді він зумів виправити ситуацію.
І, нарешті, зміг реалізувати Восьме Правило.
Річард переніс вагу на іншу ногу, спостерігаючи за обличчями оточуючих.
— Я повинен був зрозуміти, що мої дії не тільки моральні і не загрожують рівновазі, але саме зруйнована рівновага є причиною моїх дій. Вбивство деколи не тільки справедливе, але і може бути єдино правильним і моральним вчинком. Мені слід було зрозуміти те, що просив зрозуміти Кейджа Ранг: я сам повинен бути гідний цієї боротьби.
Оуен, уважно дивився на Річарда, поки той говорив, кивнув.
— Враховуючи обставини, я вважаю, ми можемо зрозуміти, чому ви вчинили таку помилку.
Дженнсен, чиє руде волосся сяяло на тлі зелених дерев і трави, примружилася, дивлячись на Річарда проти сонця.
— Так, іноді я радію, що я повністю необдарована, — вимовила вона, зітхаючи. — Бути чарівником жахливо важко.
Люди кивнули, висловлюючи згоду.
— У житті багато важкого, — посміхнувся сестрі Річард. — Це і тебе стосується. Наприклад, твій вибір. Що ти вирішила?
Дженнсен стиснула руки і подивилася на Оуена, Енсона та інших людей, які прийшли з ними.
— Ну, тут більше не Імперія вигнаних, захоплена злісною тиранією. Тепер це частина Імперії Д'Хара. Ці люди хочуть того ж, що й ми. Думаю, я залишуся з ними на якийсь час і допоможу їм стати частиною величезного світу, раз я вже почала цим займатися. Я вирішила прийняти твою пропозицію, Річард, і допомогти їм. — Лорд Рал посміхнувся сестрі і провів рукою по її прекрасному волоссю. — Але за однієї умови, — додала вона.
Він опустив руку.
— Умови?
— Ну так. Я ж Рал, так що… — самим що ні на є серйозним тоном заговорила Дженнсен. — Я подумала, що мені потрібен надійний захист, адже я можу стати метою нападу, ну ти розумієш. Є люди, які хочуть мене вбити. Та й Джеган…