Альтернативна еволюція

Бердник Олесь Павлович

БЛИСКАВКА, БЛИСК і т. д. — від БЛИЗЬКИЙ, ЯСКРАВИЙ.

БЛУД, БЛУДИТИ, БЛУДНИЦЯ, БЛУКАТИ і т. д. — все це має надзвичайно цікаве походження: мало хто знає про це. БЛУДОМ звали одного з бояр при володарюванні князя Олега Святославича. Коли Володимир з варязькими дружинами вогнем і мечем прокотився від Новгорода до Києва, він звернувся через своїх довірених до боярина Блуда: «Допоможи мені вбити брата, стану тобі батьком рідним». Блуд згодився і допоміг Володимирові знищити Олега і стати князем київським.

Вся Русь здригнулася від

такого злочинства: зрада в нашій землі була явищем неймовірним, неприпустимим, майже неможливим. Відтоді ім’я Блуд стало кличним, таким як ЮДА, КАЇН. Зрадливу жінку стали називати блудницею, втрату правдивого шляху охрестили БЛУКАННЯМ, БЛУДІННЯМ. Вже забулася ця страшна пригода, котра так жахливо змінила долю РУСІ, кинувши її під ноги візантійцям, знищивши пращурівську культуру, а слово бридке лишилося, ніби клеймо на чолі каторжника.

БОРОДА — відзначає приналежність до певного роду — чоловічого чи якогось племені тощо.

БОРОШНО — складне слово: від БОГ (БО) і РУШИТИ, МОЛОТИ, ДРІБНИТИ. Зерно для предків було богом, суттю життя, зосередженням РА. Ось чому інше слово для зерна — ЗБІЖЖЯ, тобто — з богом.

БРАМА, БРАНЬ, БРАНЕЦЬ — все це складається з понять РА і Б — боронити, не пускати, обмежувати свободу, вільність.

БРАТИ — взяти частину мого РА, одняти те, що належить мені. Разом з тим БРАТ — це той, що взяв частку РА спільного батька: Б — РА — АТА.

— В —

ВАТРА — складне слово: ВАТ (ВІТ) і РА — життя і вогонь.

ВЕДМІДЬ — ВЕДАТИ, ЗНАТИ і МЕД, той, що знає, де мед. Відомо, що ведмеді люблять мед.

ВЕЖА — від слова ВИЖУ, ВИДНО, ВИДІТИ, споруда, звідки Далеко видно.

ВЕЛИКДЕНЬ — так зветься день Воскресіння Христа. Але в довізантійський час це був день весняного сонцестояння, справді Довгий, великий день, коли СОНЦЕ-РА утверджувалося в силі.

ВЕЛЬМОЖА — великий мож, муж.

ВЕРТАТИ — походить від слова ВОРОТА: від них ВОРОЧАЮТЬСЯ, від ВОРІТ ПОВОРОТ.

ВЕРХ, ВЕРХОВИНА, ВЕРШИНА і т. д. — В АР, ДО СОНЦЯ, В НЕБО. Звідси -

ВЕРШИТИ, ЗАВЕРШИТИ — закінчити, зробити цільним, досконалим, єдиним.

ВЕСЕЛИЙ, ВЕСЕЛІТИ, ВЕСЕЛИТИСЯ — походить від поняття ВСЕ, ВЕСЬ. Якщо приходить радість — то для ВСІХ: так мислили пращури. Ось чому —

ВЕСІЛЛЯ не тільки тому, що там ВЕСЕЛЯТЬСЯ — тобто, радіють, танцюють, а й тому, що там святкують ВСІ. Тому і СЕЛО — це В-СЕЛО, а ВСЕЛИТИСЯ кудись — означає прилучитися до ВСІХ. Звідси бачимо, що в прадавні часи, коли народжувалася мова, дух спільноти, дух загальної радості був природним почуттям. ВЕСІЛЛЯ означає також, крім загальної радості, ВСЕЛЕННЯ молодих у нову хату, об’єднання люблячих.

ВЕСЕЛКА (РАЙДУГА) — об’єднання всіх барв сонця, РА-дісна дуга.

ВЕСНА — ВСТАТИ ВІД СНУ, пробудитися. Загальне пробудження всієї природи. Дивовижна місткість понять в одному слові: тут і корінь ВЕСЬ, і ВСТАТИ, і СОН. Ми вже давно втратили здатність так

вільно словотворити.

ВЕСТИ — теж кликати за собою ВСІХ. Попереднє слово теж зв’язане з цим: ВЕСНА ВЕДЕ ВСІХ до життя, до пробудження.

ВЕЧІР, ВЕЧОР — ми вже згадували: походить від ВЕ-ЧУР (предок). Заборона діяти, пора відпочивати. Разом з тим — на небо збираються ЗОРІ на ВІЧЕ — БОЖІЇ ОЧІ, як їх звали в народі.

ВИБІР — ВИЙТИ В ІР, вийти на дорогу пошуку, в невідомість.

ВИД, ВИДИМИЙ, ВИДНИЙ і всі слова, що зв’язані з цим поняттям, походять от ВІТИ, СВІТЛА, ВЕДИ (ВІДИ): отже, життєвий, ясний, знаний, прийнятний, гарний.

ВИНА — причину того чи іншого вчинку віднести на когось: НА ВИ (ВАС). ВИ — прадавня форма ВАС, ВАМ, У ВАС. Взагалі, всі слова з додатком ВИ (ВИНАЙТИ, ВИДАТИ, ВИЙТИ ВИСЛІДУВАТИ і т. д.) означають, що дія відбувається поза особою, зовні, по відношенню до когось — ВИ.

ВІНО — викуп за наречену, та ж сама ВИНА, борг.

ВИР — потужний водокрут, або взагалі будь-який вихор стихій чи подій, котрі тягнуть в ІР, у невідомість.

ВИРИТИ — зробити знову видимим, вернути з невідомості. ВЕРНУТИ — це також В-ІРНУТИ.

ВИСОКО, ВИСОКИЙ і всі похідні слова походять від буквально спресованої фрази: ВИДНО СКІЛЬКИ ОКО СЯГАЄ.

ВИТКИЙ, ВИТИСЯ — од ВІТА, життєвий, жвавий.

ВИЯВ, ВИЯВИТИ — звести воєдино Я і ВИ (щось зовнішнє), ВИ і Я В СПІЛЬНОТІ. ЯВИТИСЯ, ЯВЛЕННЯ — те саме: Я — ВИ.

ВУВСИНА (ОВЕС) — ОВ, ми вже про це згадували, — прадавня назва яйця, зерна, всякого плоду (ОВОЧІ). ОВ, ОБ входило до всіх слів, де треба було підкреслити округлість, товщину, завершеність, зрілість або новизну, першопочаток, зародження. Звідси — ОВ-ВА! — подив, несподіванка, щось НОВЕ і саме слово Н-ОВИЙ теж означає НЕБУВАЛИЙ, такий, що ось щойно народився, вийшов з якогось зерна, яйця і т. д.

ВІВЦЯ (ОВЦЯ, ОВЕН) — кругла, повна, кучерява, а разом з тим — оскільки вівця була у пращурів символом РА-ВОТНЮ (ЯГНЯ — АГНІ — ОГОНЬ) — ясно, що вівця означає першонародженість, початок — ОВ.

ВІДРО — ВІТРО — посуд для ВІТИ (вода — суть життя).

ВІДРІЗНИТИ, ВІДРУБАТИ, ВІДГАДАТИ і т. д. — всі слова, котрі починаються на ВІД (ВІТА, ЖИТТЯ), означають, що в цій дії щось головне, життєве одділяється, роздрібнюється тощо.

ВІДДАТИ, ВІДРОСТИТИ і т. д. — означають, що відділені частки ВІТИ повертаються, відновляються.

ВІДТИ — там, де був ТИ.

ВІДСИ — тут, де я, ВІД СЕБЕ, ВІД СИ.

ВІЙНА — від слова ВІЯТИ, РОЗВІЮВАТИ, роздроблювати

створене.

ВІКНО — ОКНО, отвір для ОКА.

ВІЧІ (очі) — те, що дивиться у вічність.

ВІРЛЯ (ОРЛЯ) — те, що високо, в ірії, за хмарами.

ВІРНИЙ — той, що з тобою до безмежжя, навіть за межею смерті. Той, що летить з тобою В ІРІЙ.

ВІСТЬ — ВИ І СУТЬ, ВИ ВІДКРИВАЄТЕ ЩОСЬ СУТТЄВЕ, приносите важливе.

ВІТТЯ і всі похідні слова ми вже розглянули в заспіві: всі вони від ВІТИ — ЖИТТЯ.