Альтернативна еволюція
Шрифт:
Куди ж веде Шлях Христа й Будди? Куди прагнуть дон Хуан, дон Хенаро та вся їхня дивовижна чарівна команда Першопрохідців?
Вони обрали свободу. Не «таємниці» різноманітних «сфер», не «магічні» можливості, що так ваблять сучасних містиків та окультистів, не знання «минулих чи майбутніх втілень», а саму лише свободу! Це єдине, що ми можемо сказати. Але скептики, всміхнувшись іронічно, запитають, як Пілат: «А що таке «свобода»? Як і в часи Христа чи Будди, на це запитання відповіді немає і не може бути. Бо саме слово «свобода» (свабудда,
Свобода — це Вседосяжність. В термінології мови, створеної інфернальною свідомістю земного людства, неможливо передати знання про Буття Свободи. Тільки натхненне серце дозволяє відчувати віддалений подих Несказанного.
Для народжених у темниці є три можливості: повірити вісникам Свободи і сміливо полинути за ними по нитці Любові; пробудити у своєму єстві геном батьківської пам’яті про вільне Буття або ж відкинути всіляку «маячню» про Звільнення і залишитися назавжди в «пітьмі зовнішній».
Чому взагалі нас вабить ідея свободи? Якщо світ, у якому розвивається історичне людство, природний, то звідки з’явилося відчуття в’язничності, інфернальності, ув’язнення в якомусь Тартарі?
Древні міфи передають вістку про Битву в Небі й Падіння Великих основ, про Воцаріння на Престолі Буття Космічного Мучителя, котрого Вчитель Нового Завіту називав «Князь світу цього». Ідея Володаря тілесного буття задовольняє лише дитячу свідомість недосвідчених мандрівників. Зрілі Духи бажають знати повне слово Істини.
Сучасна астрофізика відкриває для нас страхітливу реальність. Сонячна Система і цілий космічний регіон наближаються до зоряного монстра — Чорної діри, що загрожує жителям Землі та інших населених світів «огняною смертю». Таку небезпеку передбачували мудреці стародавнього світу, готуючи свідомість мислячих істот до необхідності трансформації.
Тільки звільнення від полону тілесності дає силу і можливість Рятунку. Можливо, в грядущому Магонаука та Маготехнологія й зможуть з допомогою космічної планетотехніки пересувати цілі світи з небезпечного району в спокійний, але для юної Землі вихід лише один — оволодіти можливістю шляху в дусі, щоб урятувати Зерна Життя й Розуму від «вогняної смерті» для посіву на Новому Полі.
Я впевнений, що саме в цьому — суть Місії всіх Будд, Мудреців, Аватарів, Сина Божого. Саме до цього спрямовує розум свого закомплексованого учня Карлоса Кастанеди мудрий індіанець-які дон Хуан Матус. Не даремно він показав освіченому антропологу казкове видіння Орла, причину й Господаря Буття, а також володаря всього живого.
Картина, що її спостерігають «видющі»: грандіозний синьо-чорний монстр з пронизливим оком, що породжує динаміку життя і поглинає свідомість людей після їхньої смерті, — чудова ілюстрація астрономічної Чорної діри, Князя пітьми, Бога Світу цього і таке інше.
Ми починаємо розуміти, що кожен з нас є маленьке віддзеркалення Орла, і як він паразитує на життєвій динаміці й свідомості людей, так і ми є паразитами біосфери, інформації антропосфери, енергії стихій, благородної Жертви Вищого Духу.
І як ми прагнемо Свободи, так Орел прагне звільнитися від ноші жорстокої необхідності закону пожирання.
Тому люди й отримали Дар Орла — можливість шукати, знаходити і користуватися шляхом свободи. Можливо, ця сутність сама прагне накопичити необхідну інформацію для власного звільнення.
Перекази віків повідомляють про прецеденти вищезгаданого Прориву в середовищі древніх племен та етносів. Так несподівано зникли з проявленого світу деякі групи майя, предки болгарських нестинарів-вогнехідців, трипільські племена.
Сучасна наука не заперечує такої дивовижної можливості. Накопичення божественного психопотенціалу вищої Енергії дозволить Людям Землі блискавично здійснити стрибок на іншу Орбіту Буття, ту, що її здавна йменують Життям Безсмертним.
Чи здатні ми, раціонально мислячі люди Космічної Ери, здійснити такий подвиг?
Думаю, так! Великі Посланці Матері Світу — Софії не трудилися б даремно, напружуючись у бажанні допомогти Людству. Учитель Нового Завіту і Його Великі Побратими в книзі «Пісня Надземна» кажуть:
«Стежка готова. Та звичним кроком уже не пройти. По блискавці суджено перейти. Хто зважиться — вогняним наречеться. Так зберу Моїх будівників. Пора звести Райдужний Міст».
І хто ж відмовиться бути Співучасником такого Будівництва?
Січень, 1996
Тайна Христа
Повість-есе
І дано було Жоні два крила великого орла, щоб Вона летіла в пустиню до місця свого від погляду зміїного, де годуватиметься впродовж пори, і пір і півпори.
І виригнув змій з пащі своєї воду, мов ріку, вслід Жоні, щоб захопити її рікою.
Та земля допомогла Жоні, і розкрила земля вуста свої, і поглинула ріку, що її пустив дракон з пащі своєї.
І розлютився дракон на Жону, і рушив змагатися супроти решти її спадкоємців, котрі зберігають Божі Заповіді і мають свідоцтво Ісуса Христа.
АПОКАЛІПСИС гл. 12. 14–17.
Чи потрібен Поклик Синові? Саме бажання йти єсть Його Поклик. Сама Його Любов єсть і Поклик і Прихід. Хіба закликає Океан Ріку ввійти в Нього? Ні, саме життя Ріки є прагнення до Океану.
ПІСНЯ НАДЗЕМНА
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, Мати, возлагаю,
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, благая!
Т. ШЕВЧЕНКО