Біблія /Библия
Шрифт:
8 Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9 Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10 Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11 Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12 Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13 Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14 У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15 На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16 Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17 Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18 Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19 Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20 Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21 Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22 Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23 Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24 Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25 Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -
26 І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27 От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28 А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29 Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Екклезiаст 8
1 Хто рівен премудрому - а все ж таки хто розуміє значіннє річей?
– Мудрість у чоловіка розяснює лице його й перемінює насуплениер вид його.
2 Я кажу: Чини волю царську, а се - задля присяги перед Богом.
3 Не квап оддалятись од його; не будь упрямим в ледачому дїлї; бо він, що схоче, все може зробити.
4 Слово царське потужне; хто зважиться сказати йому: Що ти робиш?
5 Хто певнить накази, той не дознає лиха; серце в мудрого знає й час і спосіб;
6 Про всяку бо річ є час і спосіб, тільки чоловікові лихо з тим,
7 Що він не знає, що станеться, а хто ж скаже йому, як воно станеться?
8 Нїхто не властен над духом, щоб здержати дух, і нема в його сили проти дня смертї, нема й пільги в службі віськовій, і провина не вирятує винуватого.
9 Все це я вбачав, звертаючи ввагу на те, що дїється під сонцем. Буває часом, що один чоловік панує над другим чоловіком на шкоду йому.
10 Так бачив я, що ховали чесно безбожників, приходили й відходили з сьвятого місця, й забувано їх у містї, де вони так поводились. Та й се марнота.
11 Суд над лихими вчинками не хутко судиться; через те й не лякаєсь серце людське, чинити зло.
12 Та хоч грішник сто раз коїть лихе й тріває в йому, то я знаю, що тільки богобоязливим буде добре, хто почуває почесть перед лицем його;
13 А безбожному не буде щастя й, немов би тїнь, не довго пробуде такий, хто не боїться Бога.
14 Ще ж, буває й ось така марнота на землї: Праведних постигає те, що заслуговали б учинки безбожних, а з безбожними дїється таке, що заслуговали б учинки праведних. І сказав я: та й се - марнота!
15 От і вхвалив я веселощі; бо нема нїчого лучшого чоловікові під сонцем, як їсти, пити й веселим серцем уживати; се ж супроводить його в працї в днях життя його, що дав йому Бог під сонцем.
16 Як звернув я серце моє на те, щоб зрозуміти мудрість і розгледїти все, що дїється на землї, де то чоловік нї в день нї в ночі не має сну, -
17 Тодї спізнав я по всїх дїлах Божих, що людина не второпає того, що дїється під сонцем. Скільки б нї силкувався чоловік дослїдити, він все таки не здолїє виглибити того; і коли б який мудрець сказав, що він знає, то таки він не може того дослїдити.
Екклезiаст 9
1 На все те обернув я серце моє, щоб зрозуміти, що праведні й мудрі й дїла їх у Бога в руцї, та що чоловік нї любови нї ненавистї за те не знає, бо воно далеко перед ним.
2 Усьому й усїм - одно: однака доля праведному й безбожному, доброму й злому, чистому й нечистому; тому, що приносить жертви, й тому, що не приносить жертви; честивому, як і грішникові; тому, хто клянеться, як і тому, хто совіститься клястись.
3 Се ж то й біда в усьому, що дїється під сонцем, що доля однака всїм; тим то й серце в людей повне злостї, й безум у серцї їх, поки живота їх, а потім прилучуються до мертвих.
4 Поки людина в живих, має ще надїю; тим, що живому собацї лучше, нїж мертвому леву;
5 Бо живі знають, що помруть, а мертві нїчогісїнько не тямлять, і нема їм уже заплати, бо й память про них пішла в забуток;
6 І любов їх і ненависть і боротьба їх минулись, і не буде їм вже нїякої частини нї в чому, що дїється під сонцем.