Біблія /Библия
Шрифт:
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.
29 І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.
31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.
36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм:
37 Хто одно з таких дїтей прийме в імя моє, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.
39 Ісус же рече: Не боронїть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
40 Хто бо не проти вас, той за вас.
41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
42 Та хто зблазнить одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
43 І коли блазнить тебе рука твоя, відотни її; лучче тобі калїкою в життє ввійти, нїж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,
46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, нїж, дві оцї мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,
48 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити її? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Вiд Марка 10
1 І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2 І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3 Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4 Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5 І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6 З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7 Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8 і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.
9 Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
10 А в господї знов ученики Його про се питали Його.
11 І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12 І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иt="7шого, робить перелюб.
13 І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14 Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
15 Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16 І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17 І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?
18 Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.
19 Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.
20 Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21 Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22 Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23 І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24 Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25 Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26 Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27 Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28 І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29 Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,