Біблія /Библия
Шрифт:
12 Після ж того двоїм із них в дорозї явив ся в иншому видї, як ійшли на село.
13 І вони, пійшовши, сповістили других, та й тим не поняли віри.
14 Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстокостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
15 І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.
16 Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся.
17 Ознаки
18 гадюк брати муть, і, коли смертнього чого випють, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть.
19 Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правицї в Бога.
20 Вони ж вийшовши, проповідували всюди, а Господь допомагав, і слово стверджував услїд ознаками. Амінь.
Вiд Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33 і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди: