Десяте Правило Чарівника, або Фантом
Шрифт:
Перш, ніж відійти, виконуючи наказ, чоловік пообіцяв Келен.
— Скоро, я познайомлюся з тобою ближче.
Келен побачила що Сестра Ерміна віддає чоловікові зі зламаним носом такі ж розпорядження. З-за гулу вболівальників Келен не могла розчути її голос, але чоловік явно розчув її, тому що він поклонився їй, охоплений страхом і побіг слідом за першим.
Сестра Юлія звернула увагу на Келен.
— Сльози тобі не допоможуть. А зараз рухайся далі.
Келен не сперечалася. Чим швидше це закінчиться, тим краще. Вона, не зволікаючи, пустилася далі, порахувавши удачею для себе, що змогла усунути двох з тих чотирьох, яким досі вдалося її побачити.
До того часу, коли вона повернулася до намету Джегана, вони назбирали п'ятьох чоловіків. Всі вони, включаючи і того, який тримався за свій зламаний ніс, стояли зовні намету, очікуючи наказів. Коли вона, в супроводі двох Сестер, проходила повз нього, до входу в намет, він вп'явся в неї поглядом.
Після того, як Сестра Юлія врятувала її в перший раз, Келен швидко вдалося озброїтися. Цього разу, однак, Келен вдалося роздобути два ножі, по одному для кожної руки. Вона тримала їх в своїх кулаках, повернувши леза всередину зап'ясть, щоб Сестри, які йшли позаду неї на пристойній відстані, не змогли це розгледіти.
Келен вдалося прикінчити ще шістьох осіб, які змогли її побачити, а Сестри навіть і не зрозуміли, що вона робила. Це було не важко; від оголеної жінки вони не очікували ніякої загрози. Вони смертельно помилялися. Тих, які втратили пильність, їй вдавалося вразити своєю зброєю точно, швидко і без суєти. На стоянці було настільки шумно, всюди панували безлад, п'янь, крики, і бійки, що Сестри жодного разу не помітили чоловіків, від яких позбулася Келен.
Їй не вдалося вбити деяких чоловіків, які побачили її, або тому, що Сестра Юлія або Ерміна знаходилися занадто близько, або тому, що вони виявлялися уважнішими, і кидалися рятувати її, щоб потім віддати солдатам наказ про їх нове призначення в особливі охоронці. Всякий раз Келен давала ножам вислизнути з рук і впасти на землю, де вони зникали під ногами солдатської натовпу, так що Сестри не підозрювали про її наміри. Будучи невидимою майже для всіх, їй вдавалося досить легко добути інші ножі протягом своєї довгої, виснажуючої нерви, прогулянки серед солдатів.
Як тільки вона опинилася в наметі, Джеган кинув до ніг Келен її одяг.
— Одягнися.
Не замислюючись про причини, що змусили його віддати команду, на яку вона менше всього чекала, вона, не витрачаючи часу даремно, виконала його наказ. Перебуваючи під немигаючим темним поглядом цієї людини, для неї було величезним полегшенням, надіти, нарешті, знову свій одяг. Очевидно, однак, що це не зменшило його інтерес до того, що він вже побачив.
Нарешті, він звернув свою увагу на двох Сестер.
— Я роз'яснив нашим новим охоронцям їх обов'язки. — Він посміхнувся так, що обидві Сестри у страху завмерли. — Оскільки ці кілька охоронців зняли з ваших спин частину вантажу, у вас тепер буде трохи вільного часу, який ви проведете в наметах, щоб, лежачи на спині, відпрацювати інші свої заслуги.
— Сьогодні ввечері кілька команд проводять класифікаційні гри. Всі вони сподіваються, що одного разу, в якості великої почесті, отримають шанс виступити на великому змаганні проти моєї команди. Декілька разів на місяць моя команда грає проти кращих з кращих. Вона ніколи не програє. Кожна нова група претендентів завжди гаряче сподівається, що вони стануть тими, хто переможе кращих — команду імператора — і будуть оголошені чемпіонами ігор. Для такої команди знайдеться чимало нагород, серед яких не найменша — найкрасивіші жінки, які хочуть бути тільки з чоловіками з моєї команди.
Йому, здавалося, подобалося розповідати їй про вдачі тих жінок, неначе по них він робив висновки про всіх жінок, як би кажучи їй, що вважає, що в глибині душі вона є такою ж. Вона ж воліла б розкрити собі вени. Але проігнорувала його провокацію і запитала його про інше.
— Якщо Ваша команда не грає, то навіщо Вам потрібно дивитися гру? Людині вашого складу, звичайно, не пристало б дарувати свою дорогоцінну присутність вірнопідданим тільки для того, щоб надати їм свою великодушність.
Він спантеличено подивився на неї, як ніби питання здалося для нього дивним.
— Звичайно ж, щоб побачити їх стратегію, вивчити сили, слабкі сторони тих, хто стане супротивником моєї команди. — Він знову хитро посміхнувся. — Це те ж саме, що робиш і ти — оцінюєш тих, хто може виявитися твоїми супротивниками — і не кажи мені, що ти цього не робиш. Адже я знаю, як ти уважно придивляєшся до зброї, до приміщень розташування солдатів, укриттів і запасних виходів. Ти завжди вишукуєш можливості, завжди спостерігаєш, завжди думаєш, як здолати тих, хто стоїть на твоєму шляху. Джа-Лайдін — це майже те ж саме. Це стратегічна гра.
— Я бачила, як в неї грають. Я б сказала, що стратегія там вторинна, а на першому місці в цій грі поставлена жорстокість.
— Ну гаразд, якщо ти не отримуєш задоволення від стратегії, — вимовив він з усмішкою, — тоді тобі безсумнівно сподобається спостерігати, за сутичкою пітних чоловіків, що намагаються здолати один одного. Більшість жінок саме за це люблять дивитися Джа-Ла. Чоловіки отримують задоволення від стратегії, від спостереження за тим як дають і приймають виклик, від можливості повболівати за перемогу своєї команди, і уявити себе на місці гравців; жінкам же подобається вигляд полеглих тіл і блискучих від поту мускулів. Їм подобається дивитися, як перемагають найсильніші, мріяти про те, щоб стати для героїв бажаним об'єктом їх завоювань, і ще, знайти спосіб стати доступними для цих чоловіків.
— І те й інше для мене звучить безглуздо. Або звірство, або безглузда хіть.
Він знизав плечима.
— На моїй мові, Джа Лайдін означає «гра життя». Хіба життя — це не боротьба, не жорстоке змагання? Змагання чоловіків, і змагання статей? Життя, як і Джа-Ла, це жорстока боротьба.
Келен знала, що життя могло бути жорстоким, але ця жорстокість не грала визначальної ролі в її житті і не була її метою, і що різниця статей не означала суперництва, а означала можливість ділити разом труднощі і радощі життя.
— Для таких, як Ви, це так, — сказала вона. — Це одна з відмінностей між нами. Я використовую насильство тільки, як останній засіб, тільки, коли є необхідність захистити своє життя, своє право на існування. Ви використовуєте жорстокість, як засіб виконання ваших бажань, навіть самих звичайних бажань, тому що, крім сили, Вам нема чого запропонувати. Замість того, щоб просити, чого Ви хочете або в чому у Вас є потреба — включаючи і жінок. Ви берете те, чого Ви не заслуговуєте. Я вище цього. Ви не цінуєте життя і нічого, що за цим стоїть. Я ж ціную. Вам доводиться знищувати все добре саме тому, що воно викриває нікчемність Вашого життя, контрастно показує пустоту Вашого існування. Саме тому, Ви і такі як ви, ненавидите таких, як я — тому що перевага на моєму боці, і Ви це знаєте.