Гаррі Поттер і напівкровний принц
Шрифт:
– Думає, що він сьогодні велике цабе?
– пролунав уїдливий голос, і Гаррі мало не зірвався з мітли, коли з ним боляче й навмисно зіштовхнувся Гарпер.
– Твій дружок-зрадник роду…
Мадам Гуч саме дивилася в інший бік. і хоч ґрифіндорці внизу обурено закричали, та поки вона озирнулася, Гарпер був уже далеко. Відчуваючи біль у плечі. Гаррі рвонув за ним з наміром дати здачі.
– Мені здається, що Гарпер зі Слизерину побачив снича!
– вигукнув Захаріас Сміт.
– Так, він явно побачив те, чого не помітив Поттер!
«Сміт просто ідіот, - подумав Гаррі.
– Невже він не помітив, як ми зіткнулися?» Але наступної миті його серце стислося… Сміт сказав правду, а Гаррі помилявся: Гарпер недарма шугонув угору; він помітив те, чого не бачив Гаррі: високо над ними кулею летів снич, яскраво виблискуючи на тлі ясно-синього неба.
Гаррі почав набирати швидкість; вітер свистів у вухах, заглушуючи Смітові коментарі й галас юрби, але Гарпер і далі був попереду, а Ґрифіндор вигравав лише сто очок; якщо Гарпер його випередить, то Ґрифіндор програє… і ось уже Гарперові залишалось якихось тридцять сантиметрів, ось він простяг руку…
– Гей, Гарпер!
– у відчаї крикнув Гаррі.
– Скільки тобі заплатив Мелфой, щоб ти його замінив?
Він не знав, що змусило його це сказати, але Гарпер на мить розгубився; він дотягся до снича, але той вислизнув у нього з-під пальців й полетів собі далі; Гаррі метнувся за крихітним крилатим м'ячиком і зловив його.
– Є!
– заволав Гаррі, він перекрутився й майнув униз, тримаючи снича в піднятій руці. Коли глядачі збагнули, що сталося, вони заревіли, мало не заглушивши звук свистка, що сповіщав про завершення матчу.
– Джіні, ти куди?-крикнув Гаррі, затиснутий просто в повітрі могутніми обіймами гравців своєї команди, але Джіні промчала повз них і з жахливим гуркотом врізалася прямісінько в коментаторський подіум. На трибунах пролунали крики й сміх; ґрифіндорська команда приземлилася біля розтрощених дощок подіуму, під якими дриґався Захаріас; Гаррі почув, як Джіні безтурботно пояснила сердитій професорці Макґонеґел:
– Не встигла загальмувати, пані професорко, вибачте.
Сміючись, Гаррі вивільнився з обіймів і пригорнув Джіні, втім, лише на мить. Уникаючи її погляду, поплескав усміхненого Рона по спині, і вся ґрифіндорська команда, забувши про ворожнечу, злетіла над полем, тримаючись за руки й махаючи уболівальникам.
Атмосфера в роздягальні була тріумфальна.
– Шеймус переказав, що святкуємо у вітальні нагорі!
– захоплено репетував Дін.
– Ходімо, Джіні, Демелзо!
Рон і Гаррі затрималися в роздягальні найдовше. Вони вже збиралися виходити, коли туди зайшла Герміона. Вона м'яла свій ґрифіндорський шарф і мала засмучений, але рішучий вигляд.
– Гаррі, я хочу з тобою поговорити.
– Вона тяжко зітхнула.
– Не треба було так робити. Ти ж чув Слизорога, це заборонено.
– І що ти тепер зробиш? Донесеш на нас?-поцікавився Рон.
– Про що це ви говорите?
– запитав Гаррі й відвернувся, щоб повісити форму і водночас приховати від них усмішку.
– Ти добре знаєш, про що ми говоримо!
– пронизливо вигукнула Герміона.
– Ти під час сніданку долив у Ронів сік відвар успіху! Фелікс-феліціс!
– Нічого я не доливав, - заперечив Гаррі.
– Ти, Гаррі, долив, от чому все так пішло гарно; у слизеринців не вистачало гравця, а Ронові неможливо було забити!
– Та не доливав я нічого!
– повторив Гаррі, всміхаючись від вуха до вуха. Він поліз у внутрішню кишеню куртки і вийняв крихітну пляшечку, що її помітила зранку в його руці Герміона. Пляшечка була заповнена золотистим відваром, а корок надійно запечатаний воском.
– Я хотів, щоб Рону здалося, ніби я долив його, тому я й прикинувся, що доливаю фелікс-феліціс, коли побачив, що ти дивишся.
– Він глянув на Рона.
– Тобі неможливо було забити, бо ти відчув, що тобі щастить. Це все тільки твоя заслуга.
Він заховав відвар у кишеню.
– То в гарбузовім соці нічого не було?
– вражено перепитав Рон.
– Але ж погода була чудова… і Вейзі не зміг грати… я чесно не пив відвар успіху?
Гаррі заперечливо похитав головою. Рон довго на нього дивився, а тоді раптом накинувся на Герміону, перекривлюючи її слова:
– "Ти під час сніданку долив у Ронів сік фелікс-феліціс, ось чому йому неможливо було забити!" Герміоно, я й без чужої допомоги можу захистити ворота!
– Я ж не казала, що не можеш… Роне, до речі, ти й сам думав, що випив фелікс-феліціс!
Але Рон уже пройшов повз неї з мітлою на плечі і зник за дверима.
– Е-е.
– порушив Гаррі несподівану тишу; він не думав, що його план призведе до таких прикрих наслідків, - може… може, підемо й відсвяткуємо перемогу?
– Сам іди!
– огризнулася Герміона, ледве стримуючи сльози.
– 3 мене вже досить того Рона, не розумію, що я ще мала зробити…
І вона теж вибігла з роздягальні.
Гаррі поволі йшов до замку повз уболівальників, які голосно його вітали, і відчував сильне розчарування; він був переконаний, що коли Рон переможе в цьому матчі, то вони з Герміоною негайно помиряться. Він не знав, як пояснити Герміоні, що вона образила Рона вже тим, що цілувалася з Віктором Крумом, навіть якщо відтоді минула ціла вічність.
Гаррі не побачив Герміони на ґрифіндорській святковій вечірці, що була вже в повному розпалі, коли він прибув. Його поява викликала нову хвилю вигуків та оплесків, і незабаром його оточили вболівальники, вітаючи з перемогою. Минуло чимало часу, поки він зумів відкараскатися від братів Кріві, які хотіли почути детальний аналіз матчу, та від величенької групи дівчат, що оточили його, пускаючи бісики й регочучи з кожнісінького його найнуднішого зауваження. Нарешті він вирвався від Ромільди Вейн, яка відверто натякала на своє бажання піти з ним до Слизорога святкувати Різдво. Проштовхуючись до столика з напоями, він зіткнувся з Джіні. на плечі в якої сидів карликовий пух Арнольд, а біля ніг з надією нявкав Криволапик.
– Шукаєш Рона?
– зневажливо посміхнулася вона.
– Он він, нещасний лицемір.
Гаррі зиркнув у той куток, куди вона вказала. Там, на очах у всіх, Рон так щільно тулився до Лаванди Браун, що неможливо було розібрати, де чиї руки.
– Таке враження, що він хоче відгризти їй носа, скажи?- холоднокровно додала Джіні.
– Але йому ще треба вчитися і вчитися. Гаррі, була класна гра.
Вона поплескала його по руці; Гаррі відчув дивну порожнечу в грудях, але Джіні вже пішла частуватися масло-пивом. Криволапик подріботів за нею, не зводячи жовтих очей з Арнольда.