Імена твої, Україно

Корсак Иван Феодосеевич

на Конференції есперанто в Японії 1920 року. З такої нагоди його друг-драматург

переклав поему на японську мову та прочитав цю версію перед аудиторією.

Але в Японії Єрошенко прославився саме як прозаїк, а 1920 року його портрет

написав добре відомий художник Накамура Тюн (1888–1924). І, як ми побачимо,

пізніше його історії також мали сильне посилання на китайський темперамент».

Девід Поулсон

293

[114] http://bahai-library.com/east-asia/divine.flag/chapter3.html

«Eroshenko was a Russian Esperantist associated with the School for the Blind. He

knew Mr. Torii, who was a student at the school, and introduced him to Miss Alexander. She

taught the Faith to both of these friends. Eroshenko did not commit himself to becoming

a Baha’i…

In 1915 Mr. Eroshenko translated the Arabic portion of The Hidden Words

(Kakusaretaru Kotoba) into Esperanto and it was printed about 1916. Miss

Alexander read the book to him and he first took it down in English Braille».

Unfurling the Divine Flag in Tokyo: An Early Baha’i History by Barbara R. Sims,

Baha’i Publishing Trust of Japan, 1998.

[114] Єрошенко був російським есперантом, якого асоціювали зі Школою для

сліпих. Він знав містера Торіі, який навчався у Школі та познайомив його із міс

Александер. Вона викладала Віру обом цим друзям. Єрошенко не став Бахаі…

1915 року Єрошенко переклав арабську частину «Прихованих слів» (Какусаретару

Котоба) на мову есперанто, і цей переклад було надруковано десь 1916 року.

Сімс Барбара Р. Розгортання божественного прапора в Токіо: рання історія

Бахаі. – Бахаі: Паблішінг Траст Японії, 1998.

[115] http: //bekkoame.ne.jp/~gensei/ten/ebosu.html

«Blind Russian poet Vasil Eroshenko was born in Russia in 1890. He had been a

healthy and cheerful boy, but lost sight suffering from serious illness at the age of 4. The

dark world had changed his character drastically…

He entered a school for the blinds in Moscow, but completely isolated world under

the strict surveillance injured seriously the sensitive boy, and planted rebellious spirit in

him before long.

In 1909, Eroshenko who returned home, got a job in the orchestra consisting of blind

people and learned the Esperanto which was an artificial international language.

In 1912, while traveling he heard the rumor that Japan was very generous to blinds,

and decided to go to Japan.

After learning Japanese and exchanging letters in Esperanto in Russia, he finally

landed on his longing land of Japan.

In those days, Soma Kokko held a society for the study of Russian Literature at regular

interval.

She met Eroshenko through the introduction of Katayama Shin, a professor of Waseda

Univiesity. She decided to look after him and Eroshenko was so attached to her as to call

her a mother. Eroshenko became a model of painting of Turura Goro or Nakamura Tune.

At the reading circle of scenario, his script was read and the way of cultural exchange

opened before him by the care of Soma Kokko.

On the other hand, he had gradually devoted himself to socialism, and was suspected

of being the member of Bolshevik.

Policemen surrounded the Nakamuraya Bakery, broke into the room of Kokko to

find Eroshenko and forced to take him to a police station.

294294

At this time, the couple of Soma accused of the policemen and forced the head of the

police station to resign the post.

In spite of such a protection, Eroshenko was exiled at the third time of his arresting

in 1921.

Later, Eroshenko was invited by Lu Xun and went to Beijing. He taught at Beijing

University and was engaged in writing a drama.

And he joined the May Day and the international meeting of Esperantist in China as

he had done in Japan.

In 1923, he retuned to Russia and worked for the blind and died in his hometown in

1952».

[115]

«Сліпий російський поет Василь Єрошенко народився в Росії 1890 року.

Він був здоровим та веселим хлопцем, але в чотири роки втратив зір через серйозну

хворобу. Світ темряви дуже змінив його характер…

Він вступив у школу для сліпих в Москві, але повністю ізольований світ

під суворим наглядом серйозно травмував чутливого хлопця, і заклав у нього

повстанський дух.

1909 року Єрошенко, повернувшись додому, отримав роботу в оркестрі, до

складу якого входили сліпі, вивчив штучну міжнародну мову есперанто.

1912 року, подорожуючи, він почув плітку про те, що Японія дуже добре

ставиться до сліпих, відтак вирішив туди поїхати.

Після вивчення японської та обміну листами мовою есперанто в Росії, він

нарешті осів на японській землі.

В ті дні Сома Кокко керувала товариством вивчення російської літератури.

Із Єрошенком її познайомив Катяма Шін, професор університету Васеда. Вона