Мотря
Шрифт:
побиратися— одружуватися
погаратаний— побитий
польцати(з польськ.) — ввіряти, довіряти, доручати
ПолуботокЛеонтій — чернігівський полковий писар, сотник і наказний полковник. Генеральний бунчужний (1672–1677), генеральний осавул (1678–1687 і 1689–1690). Прихильник гетьмана І. Самойловича. Брав участь в опозиції проти політики І. Мазепи.
Понтус Евксінус(латин.) — Чорне море
попрати(старосл.) — подолати, збороти
португал— золота монета
посвяття— час після свят, тут: між Різдвом і Новим роком за старим (юліанським) календарем
посока— пасока, сукровиця
потай миру— таємно; щоб ніхто не знав
потреби— продукти харчування, речі, предмети необхідності
потуха— розвага
по швам(рос.) — струнко
пощочина(рос.) — ляпас, поличник
пражити— смажити
предкладати— пропонувати
преизобильно(старосл.) — предостатньо; пребагато
презацний— прешляхетний, найшляхетніший
привата— особиста вигода; користолюбство
приклад— компрес
приск[присок] — гарячий попіл з жаром; жар
Прияп— Пріап, в античній міфології божество продуктивних сил природи. Культ Пріапа досяг найвищого розквіту в римську добу: Пріап належав до божеств родючості, був стражем садів, звідником, гулякою, покровителем рибалок і матросів, повій, розпусників, євнухів і т. п.
провізорія— тимчасовий стан, становище
ПрокоповичТеофан [Єлисій, Єлизар] (07.06.1677-08.09.1736) — видатний український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Народився в Києві у родині купця. Після смерті батьків виховувався дядьком — Теофаном Прокоповичем, професором і ректором Києво-Могилянської академії. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Іноземні вчені вважали П. найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на різноманітних напрямках розвитку культури і науки. Помер у Петербурзі.
просилабізувати— прочитати за складами
протектор— захисник, заступник
пужка— зменш. від пуга — ремінець або мотуз, прикріплений до держака, яким підганяють тварин; батіг
пуздро— скринька; шкатулка
пуйдзь(польськ.) — піди
пушка— гармата
П'ятдесятниця— одне із найбільших християнських свят. Це 50-ий день після Великодня, що відзначається на згадку про зішестя Св. Духа на апостолів.
рам'я— плече
ратник— воїн раті
рація стану(польськ.) — державний інтерес, державна необхідність
Рахиля— Рахіль, друга дружина біблійного патріарха Якова. Пізніше пророк Єремія представляв Рахіль як праматір ізраїльтян, яка плаче над загиблими синами своїми, а євангеліст Матвій у цій події бачить ще одну — побиття немовлят Іродом: діти вифлеємські теж належали до нащадків Рахілі.
рачь— постарайся, від рачити — дбати, старатися, піклуватися
ребелія— бунт, заколот
реверенція— пошана, повага
ревія— показ, огляд, парад
регіментар— керівник
реєнт(польськ.) — диригент
резолютний— рішучий, відважний, жвавий
Рей(Ив]) Миколай (1505–1569) — польський письменник. Його твори пронизані ідеями Реформації і гуманізму.
рейментовання— керівництво
рейментар— правитель, керівник
рейментувати— правити, керувати, управляти
рейтар— найманий солдат важкої кавалерії
реквірувати— реквізувати, примусово вилучити майно у власника (з виплатою йому вартості майна)
респект— пошана, повага
ретор— ритор, учитель або учень класу риторики
рецитувати— декламувати; читати з пам'яті
риза(старосл.) — одяг
риночка— низька каструлька
ритовина— гравюра
Річ Посполита[Річпосполита (Rzeczpospolita)] — калька латинського словосполучення respuЫica. Так називали Польщу до XVIII ст.
рожаний(олій) — трояндова олія
розкнеблювати(з польськ.) — вийняти кляп з рота
розстай— роздоріжжя, розпуття
розстайні(коні) — яких міняли у запрягу
розструхан— розструган, дерев'яна посудина для пиття і зберігання рідини
рундук— ґанок
саєт— ґатунок тонкого англійського сукна; ґатунок оксамиту
Сакс— тут: польський король Август II, курфюрст Саксонський
сакс— тут: саксонець
сальва— залп; салют
самопас— без пастуха; без керівництва; самопливом
самотреть— сам-третій, утрьох