Переходимо до любові
Шрифт:
Шейх. Я поверну тобі свої милості.
Контрабандист. Тоді я прокрадуся до полковників.
Шейх. Так.
Контрабандист. І спробую принести тобі від них найблискучішу річ.
Шейх. Ага. Ти спробуєш. (Кричить). Чому це ти спробуєш, боягузе? Ти повинен мені її принести! Інакше... Інакше я звелю...
Контрабандист. Я принесу. Я вкраду в них те, що найдужче блищить!
Шейх. Тоді я прощу тебе, зраднику.
Контрабандист. Я заслужу твоє прощення.
Шейх. А тепер побризкай мені ще раз бороду й забирайся! І не барися, бо клянусь бородою пророка!..
Контрабандист бризкає Шейха одеколоном, той солодко мружиться, лягає на спину, засинає під пальмою. Контрабандист зникає.
Археолог (з'являється, помічає Шейха). Єдина складна річ у пустині — людське тіло. Погляньте, скільки тут надмірностей, заокруглень, виямків, непропорційності. Око щораз натикається на недоладності. Треба б спростити людину, щоб вона вписалася в лагідний крайобраз пустині. Але як? Навіть вмерши, людина дискредитує одноманітність пустині своїми кістками. (Штовхає ногою Шейха).
Шейх (вмить прокидаючись, хапає Археолога за ногу).А, попався, невірний! Я покажу тобі мої кістки!
Археолог (злякано). Пусти!
Шейх (тримаючи ногу). Не пущу! Ти поперебивав усі мої кістки!
Археолог. Твої кістки сховані в товщині жиру, мов у відгодованого барана.
Шейх. Ти порівнюєш мене з бараном, нечестивцю!
Археолог (смикається). Пусти.
Шейх. Я покажу тобі кістки! Відгадай загадку — тоді пущу. Хто має кістки зверху, а м'ясо всередині?
Археолог. Не знаю, Пусти!
Шейх. Ага, не знаєш? Го-го-го! Це слимак. І ти повзатимеш переді мною по-слимачому, благаючи мене. (Сідає, не випускаючи ноги Археолога). А, я вже бачив тебе... Ти був тут того дня... Ти втік тоді, але тепер...
Археолог. Пусти, мені боляче... Я — жінка.
Шейх (вражено). Ти —жінка?! Ці невірні зведуть мене з розуму! То вони підсилають мені чоловіка в жіночій подобі, то з'являється жінка, яка має вигляд чоловіка. Що ти робиш у моїй пустині?
Археолог. Відпусти мою ногу, тоді скажу...
Шейх. Не личить чоловікові триматися за жіночу ногу. (Відпускає Археолога). Але якщо ти не скажеш правди...
Археолог (відходячи на кілька кроків). Я стежу за часом, який усе нищить.
Шейх. Час, який нищить?
Археолог. Так... Тебе він знищить також...
Шейх. Мене? Знищить? Але перш, ніж ти наді мною пообідаєш, я поснідаю над тобою! Слуги! Де мої слуги? Слуги! (Розпачливо бігає довкола пальми).
Археолог іде від нього. Шейх не помічає цього. Далі бігає довкола пальми. Сцена теж відкручується, несучи Шейха з його пальмою кудись у безвість, а на передньому плані — знов полковники із своєю бомбою.
1- й полковник. Загвинчуй.
2- й полковник. Відгвинчуй.
3- й полковник. Загвинчуй.
Полковник з аксельбантом. Прошу мати на увазі...
1- й полковник. Загвинчуй.
Полковник з аксельбантом. Настає найвідповідальніший момент...
2- й полковник. Відгвинчуй.
Полковник з аксельбантом. Ми повинні втриматися на грані вибуху...
3- й полковник. Загвинчуй.
Полковник з аксельбантом. Балансування на грані вибуху. Ми тільки лякаємо. Це демонстрація сили. Не більше. Запам'ятайте.
1- й полковник. Загвинчуй.
Полковник з аксельбантом. Загроза вибуху страшніша за самий вибух. Бо її можна розтягти на будь-який час. На роки, десятиріччя, цілі епохи... Епоха загрози... Це звучить жахливіше за всі громи термоядерних вибухів!
2- й полковник. Відгвинчуй,
У цей час швидко повзе до пустині Контрабандист, заповзає з протилежного боку, прилаштовується за бомбою, стромляє руки між механізми.
Полковник з аксельбантом. Тому на нас лежить особлива місія...
1- й полковник Загвинчуй!
2- й полковник. Відгвинчуй.
Контрабандист (і собі). Відгвинчуй! (Швидко відгвин чує блискучу деталь).
Полковник з аксельбантом. Ця відповідальність... (прислухається). Мені вчулося...
3- й полковник. Загвинчуй!
Контрабандист. Відгвинчуй!
Полковник з аксельбантом (придивляється). Здається, в мене починаються марення.
1- й полковник. Загвинчуй!
Контрабандист (бадьоро). Відгвинчуй!
2- й полковник (трохи розгублено). Відгвинчуй!
Полковник з аксельбантом. Мені здалося, що тут зайва пара рук. Це вже міраж... Я читав про ці явища в пустині. Треба випити віскі, чи що. (П'є з баклаги, знов придивляється).
3- й полковник. Загвинчуй!