Повна темрява. Без зірок
Шрифт:
— Чимало підпалювачів беруть участь у своїх місцевих пожежних бригадах, — зауважив Том, коли вона вже завертала на свою вулицю.
— Що це мусить означати? — спитала Тесс.
— Те, що ти не мусиш відкидати жодної особи, орієнтуючись лише на їхні публічні репутації. Леді з В’язального товариства ніколи б так не робили. Проте в будь-якому випадку пошукай про неї в інтернеті. — Том говорив ухильним голосом, котрого Тесс від нього аж ніяк не очікувала. Це трохи дратувало.
—Як люб’язно з твого боку, Томасе, що ти мені це дозволяєш, — мовила вона.
— 28 —
Але, сидячи в своєму кабінеті, коли вже завантажився комп’ютер, перші п’ять хвилин вона просто тупилася на заставку-привітання «Яблука» [142] на моніторі, зачудована: невже вона дійсно думає про те, щоб розшукати і застрелити велетня, чи це якийсь різновид фантазування, до якого схильна вона й усі подібні їй вигадники історій заради прибутку. У даному випадку фантазування про помсту. Цього сорту фільми вона також не дивилась, хоча й знала про їх існування; неможливо уникнути вібрацій культури, що оточує тебе, якщо ти не переконаний аскет, а Тесс аскеткою не була. У фільмах про помсту чарівливо м’язисті парубки на кшталт Чарлза Бронсона чи Сильвестра Сталлоне [143] не звертаються до поліції, поганців вони карають самотужки. Правосуддя фронтиру. Здобув собі щастя, мерзотнику? Їй пригадувалося, що навіть Джоді Фостер [144] , одна з найзнаменитіших випускниць Єйльського університету, знялася у фільмі цього жанру. Тесс не пам’ятала точно його назви. Може, «Відчайдушна жінка»? Ну, у всякому разі, якось схоже.
142
«Apple» — компанія з виробництва комп’ютерів, телефонів, плеєрів та програмного забезпечення; має логотип у вигляді надгризеного яблука.
143
Charles Bronson (1921-2003) — актор, найбільш уславлений ролями поліцейських та стрільців-ковбоїв; Sylvester Stallone (нар. 1946 р.) — актор, сценарист, режисер, який зробив великий внесок у розвиток жанру «екшн».
144
Alicia «Jodie» Foster (нар. 1962 р.) — актриса, режисерка і продюсерка; Тесс має на увазі фільм 1997 року «The Brave One» («Хоробра»), в якому Джоді Фостер грає ведучу авторської радіопередачі, котра смертельно мститься бандитам, що вбили її друга.
Її комп’ютер перемкнувся на скрінсейвер, показавши «слово дня». Сьогоднішнє слово виявилося — «баклан», що чисто випадково було ще й назвою птаха.
— Відправляючи ваш вантаж автотранспортною компанією «Баклан», ви почуваєтесь ніби в польоті, — промовила Тесс тим своїм глибоким, уявним голосом Тома.
Нарешті вона стукнула по клавіші і скрінсейвер зник. Вона увійшла в інтернет, але до жодного з пошукових сервісів звертатися не стала, у всякому разі поки що. Спершу вона зайшла на «Трубу» [145] і надрукувала РИЧАРД ВІДМАРК, сама не маючи зеленого поняття, навіщо це робить. Усвідомленого принаймні.
145
«YouTube» — інтернет-ресурс, де кожен може розмістити, подивитися або скачати будь-яке не заборонене законом відео.
«Може, я хочу з’ясувати, чи дійсно цей парубок вартий фанатського поклоніння, — подумала вона. — Рамона ж точно в цьому впевнена».
На сайті було повно кліпів. Найвище в рейтингу стояла шестихвилинна компіляція із заголовком: «ВІН МЕРЗОТНИК, ВІН РЕАЛЬНО МЕРЗОТНИК». Це відео передивилося вже кілька сотень тисяч людей. Там були сцени з трьох фільмів, але та, що вразила Тесс, ішла першою. Чорно-білий фрагмент, на вигляд убога дешевка... але безумовно це був один з тих фільмів. Навіть його назва це стверджувала: «Поцілунок смерті»[146].
Тесс переглянула цілком усе відео, а потім знову двічі передивилася той фрагмент із «Поцілунку смерті». Відмарк грав злочинця, котрий, гигочучи, мучив стареньку леді в інвалідному візку. Вимагав від неї інформації: «Де твій синок-донощик?».
А коли старенька леді йому не виказала сина: «Ти знаєш, що я роблю з донощиками? Я стріляю їм у живіт, і тоді вони ще довго смикаються, мріючи, щоби все для них скоріше закінчилося».
А проте старенькій леді в живіт він не вистрелив. Він прив’язав її дротом від лампи до візка і зіштовхнув униз по сходах.
Тесс вийшла з «Труби», набрала в пошуковику «Бінг» [147] Ричард Відмарк і, зважаючи на потужне враження від того кліпу, знайшла саме те, на що й очікувала. Хоча він грав у численних фільмах, і чимдалі, то здебільшого позитивних героїв, найкраще його пам’ятали за роллю глузливого психопата Томмі Удо в «Поцілунку смерті».
— Велике діло, — пхикнула Тесс. — Подеколи сигара є просто сигарою [148] .
147
«Bing» — пошукова система, що належить компаніям «Майкрософт» та «Яху».
148
Вислів, що приписується Зиґмунду Фройду, який означає: не варто уявляти собі щось приховане поза простим і очевидним.
— Це означає?.. — запитав у неї з підвіконня, де він грівся на сонечку, Фрітці.
— Це означає те, що Рамона найімовірніше могла закохатися в нього після того, як побачила його в ролі героїчного шерифа, або відважного командира лінкора, або ще когось подібного.
— Авжеж, могла, — погодився Фрітці, — бо якщо ти маєш рацію щодо її сексуальної орієнтації, вона навряд чи ідеалізувала б чоловіка, котрий мордує стареньких леді в інвалідних візках.
— Звичайно, це й справді так. Слушна думка, Фрітці.
Кіт подарував Тесс скептичний погляд і сказав:
— Але, можливо, ти щодо цього не маєш рації.
— Якщо навіть і так, — сказала Тесс, — ніхто не западає на мерзотників-психопатів.
Щойно ця сентенція зіскочила з її губ, як вона тут же зрозуміла, наскільки це тупе зауваження. Якби люди не западали на психопатів, ніхто б давно не створював фільмів про придурка в хокейній масці або про того смаленого з ножицями замість пальців [149] . Але шляхетний Фрітці утримався від того, щоб з неї насміятися.
149
Традиційні іміджі головних персонажів фільмів «П’ятниця13-те» та «Кошмар на вулиці В’язів».
— І не здумай, — попередила його Тесс. — Якщо маєш таку спокусу, краще згадай, хто постачає їжу до твоєї миски.
Вона набрала в «Гуглі» Рамона Норвілл і отримала результат із сорока чотирьох тисяч позицій, додала до запиту Чикапі й отримала легший набір — одна тисяча двісті статей (хоча більшість з них, як вона розуміла, виявляться випадковим відстоєм). Перша релевантна інформація була з тамтешнього тижневика «Віклі Рімайндер» і стосувалася вона самої Тесс: «БІБЛІОТЕКАРКА РАМОНА НОРВІЛЛ ОГОЛОШУЄ П’ЯТНИЦЮ ВЕРБОВОГО ГАЮ».
— А ось і я тутечки, зірка атракціону, — мугикнула Тесс. — Салют тобі, Тессо Джин. А тепер давай-но подивимося на мою партнерку, актрису другого плану.
Проте, протягнувши сторінку до низу, Тесс переконалася, що єдина на ній фотографія належить їй. Це був фотопортрет Тесс по оголені плечі, знімок, який стандартно розсилала її асистентка за сумісництвом. Вона наморщила носа і повернулася назад на «Гугл», не дуже собі уявляючи, навіщо їй так хочеться знову побачити Рамону, але певна, що це чомусь потрібно. Коли вона нарешті знайшла фото бібліотекарки, то побачила те, що напевне вже підозрювала її підсвідомість, принаймні судячи з того зауваження, що зробив Том, коли вона поверталася машиною додому.